У теплу пору літні тераси ресторанів та кав’ярень стають доброю принадою для відвідувачів, приносять зиск підприємцям та надходження до бюджету. Такий бізнес, звісно, потрібно регулювати і, водночас, слід не заважати власникам закладів розвивати свою справу. Як влада йде в цьому питанні назустріч підприємцям у Європі та який досвід співпраці влади і бізнесу тут має Івано-Франківськ, дізнавався «Галицький кореспондент».
Шлях до спрощення
Турбота про малі та середі підприємства для Європи є важливою, адже у їхньому процвітанні європейські країни вбачають і своє майбутнє. Такий бізнес повинен мати належну підтримку від влади, адже є найчутливішим до всіляких змін. Він розвивається лише за умов боротьби з бюрократією та завдяки заохоченням.
Розуміючи це, Європа зробила великі кроки для забезпечення зручних умов для створення та процвітання бізнесу. В Європейській хартії малих підприємств зазначається, що вони є однією з основних рушійних сил інновацій, зайнятості, а також соціальної та локальної інтеграції до Європи. Тому європейці намагаються створити найбільш сприятливе середовище для підприємництва.
В Акті з питань малого бізнесу для Європи наголошується, що найбільш обтяжливим для малого та середнього бізнесу є дотримання адміністративних директив, приписів, норм. Для процвітання бізнесу необхідно спростити регуляторну базу, в першу чергу думаючи про малий бізнес.
Наприклад, у Великобританії раніше діяло правило щодо регуляторних актів для малого бізнесу «одне ухвалити – одне відмінити», а згодом його замінили на «одне ухвалити – два відмінити». Це означає, що після прийняття регуляторного акта для підприємців в якійсь сфері в іншій потрібно все спростити удвічі.
Словом, регуляторні акти не повинні ускладнювати життя малим та середнім підприємцям. Процес спрощення регуляторних актів триває як у Європі, так і в Україні, яка на неї рівняється і бере з неї приклад.
Головне – думка громади
Польська столиця Варшава приймає велику кількість туристів. Там ситуацію із встановленням літніх майданчиків вдалося врегулювати доволі зручно для жителів та підприємців. Про свій досвід нам розповіла Ліана Гамтсемлідзе, яка з чоловіком Давідом вже 10 років ведуть у Варшаві ресторанний бізнес.
Для того, щоб встановити там літній майданчик біля житлового будинку, в першу чергу потрібно домовлятися з мешканцями. «Я орендую приміщення під ресторан. У будинку, де він розташований, проживає 450 сімей. Вони мають свою адміністрацію, саме вона в більшості випадків є власником землі біля будинку. Ми підписуємо з нею угоду, і цих документів у Варшаві вистачає, щоб поставити літник. Громада погоджується, щоб ресторан працював від ранку до 21.30. Якщо будуть скарги, то цей дозвіл можна втратити», – розповідає Ліана.
Якщо ж орендувати приміщення у приватного власника, то необхідно отримати дозвіл ще й в управлінні міських доріг, що відповідає за хідники, на яких розташовуються літники. Згодом до підприємця завітає комісія, яка огляне, заміряє територію та винесе рішення про те, чи можна там встановлювати літній майданчик. Як і в Україні, тераса має відповідати паспорту та не заважати пішоходам, залишаючи не менше двох метрів вільного тротуару.
Обов’язкових вимог щодо вигляду літньої тераси немає. В першу чергу власник має дбати про комфорт відвідувачів.
«Вимог щодо обов’язкової наявності парасоль немає. Все залежить від того, наскільки ресторатор дбає про своїх клієнтів, бо відомо, що вони захищають гостей від спеки і дощу. Немає вимог і щодо декору. Але якщо він займає місце, що належить адміністрації, потрібно окремо винайняти той клаптик території, – продовжує рестораторка. – От, наприклад, я мала туї біля літника, то їх довелося забрати, бо з’ясувалося, що за це потрібно окремо платити».
На погодження встановлення тераси у Польщі йде близько трьох місяців, стільки ж часу на це потрібно і в Івано-Франківську.
Дозвіл отримати не складно
Головний бухгалтер популярної в Івано-Франківську мережі «23 ресторани» Наталія Горюнова каже, що думати про встановлення п’яти літників вони почали ще в січні, а всі дозволи отримали у квітні. Вона каже, що колись цей процес виглядав інакше, але зараз змінилася схема оформлення і отримати дозвіл на літній майданчик не надто складно. Проблем не виникатиме, якщо ви чітко уявляєте, як має виглядати літня тераса, а над проектом працюють спеціалісти.
«Метраж літника, меблі, парасолі і все, що там є, обов’язково має відповідати тому паспорту, який ми затверджуємо у Центрі надання адміністративних послуг. Жодних проблем з боку влади у нашому випадку не було, вони, навпаки, йшли назустріч, давали поради і терпляче відповідали на численні телефонні дзвінки», – розповідає пані Наталя.
Щоб не мати проблем, потрібно чітко прописати все у паспорті і прийти з ним у міськвиконком, а там відповідальні службовці вкажуть на помилки і пояснять, що потрібно змінити. Додаткових витрат при отриманні дозволів, за її словами, не було взагалі.
Приблизну вартість літника головбух не називає, каже, що це залежить від апетитів і можливостей закладу. Плата за оренду території йде у бюджет. Літні тераси потім неодноразово перевіряють.
«Муніципальна інспекція з благоустрою приходила з питаннями щодо пандуса, але зауважень не робили, бо він встановлений для комфорту відвідувачів. Перевірки проходять неодноразово. Влітку літники перевіряє комісія, до нас приходили з міськвиконкому. На День міста за виглядом літніх майданчиків слідкував також міський голова», – додає Горюнова.
Ще недавно було гірше
Далеко не завжди підприємці в Івано-Франківську були задоволені регуляторними актами. Ще донедавна правила розміщення літніх майданчиків з року в рік змінювалися, і це викликало масу незручностей. До 2016 року порядок розміщення торгових майданчиків у місті постійно мінявся.
До прикладу, в період 2012-2014 років власники закладів мали забезпечити на літніх майданчиках барну стійку та огорожу (за доцільністю), рукомийник, комплекс меблів, виконаних не з пластмаси, освітлення тощо. Змінювалися вимоги і щодо площі. У положенні 2012 року було прописано, що вона має складати не більше 100 кв. метрів. Тоді деякі підприємці зазнали втрат, адже вже вклали кошти у більші літні тераси.
Згодом, у 2015 році, обмежувалося встановлення літників ближче, ніж за 20 метрів від культових споруд і пам’ятників, що також не подобалося власникам закладів харчування. Такого обмеження, до слова, немає не лише за кордоном, але й у більшості міст України.
Порядок розміщення літників від 2016 року, яким керуються й сьогодні, більше враховує інтереси підприємців, дає їм певну свободу щодо того, як виглядатиме майданчик.
Меж досконалості немає
Член виконавчого комітету Івано-Франківської міськради Ярослав Яцишин вважає, що владі і підприємцям ще є над чим працювати, адже меж досконалості немає. Він каже, що неодноразово ставав на захист власників закладів і що регулювати цю діяльність можна лише за умови адекватної співпраці з обох сторін.
«Своє бачення я свого часу виклав у положенні. Воно змінювалось, корегувалося, звісно, вносилося багато творчих ідей, можливо, з метою мати вплив. Моя позиція була мінімізувати вплив органів місцевого самоврядування на надання дозволів, які є логічні, правомірні, нікому не заважають», – розповів пан Яцишин.
На його переконання, контроль міста над підприємницькою діяльністю повинен бути, але вплив чиновників на прийняття рішень все ж має бути зведений до мінімуму. Він також додає, що винуватити лише владу не можна. Бо часом справа не лише у позиціях і особистих інтересах чиновників, але й у надмірних апетитах бізнесменів.
«Логічно, що від кількості посадкових місць залежить заробіток закладу, але часом бачимо надмірні апетити підприємців. Деякі заклади поруч з літніми терасами ставлять ще кілька столиків, збільшують площу літника тощо. Якщо заклад має кілька столиків у межах фасаду, парасольки чи маркізи та залишає достатньо місця для пішоходів, то їх потрібно погоджувати. Виконавчий комітет, на мою думку, має не перешкоджати їм, а допомагати зробити це правильно і зручно», – вважає Ярослав Яцишин.
Член виконкому зазначає, що є багато нюансів, які складно прописати у порядку розміщення літників. Це стосується і місця розташування літнього майданчика на віддалі від закладу, і площі, і загорожі, і окремих елементів декору. Не подобаються йому також столики біля магазинів, але наразі врегулювати все це складно. «Є багато таких нюансів, але щоб уникати їх, підприємці мають чітко прописувати паспорт літнього майданчика, а влада – йти на зустріч там, де немає порушень», – каже Яцишин.
За його словами, у багатьох країнах Європи питання встановлення літників не є настільки гострим, як у нас. У таких відомих туристичних містах, як Париж, Відень, Барселона, є безліч великих і малих літників, всесезонних майданчиків, столиків біля закладів і на тротуарах, де їх складно обходити. Але такі порушення частіше впадають в очі місцевим, бо туристи на це зазвичай не зважають.
Можна зробити висновок, що регуляція бізнесу в Івано-Франківську стає зручнішою та простішою, втім ще є над чим працювати як владі, так і підприємцям. Маючи позитивний приклад Європи та володіючи значним потенціалом для малого і середнього бізнесу, головне не забувати турбуватися про «малих», спрощувати регуляторні акти та уникати впливу приватних інтересів на прийняття рішень.
Марта Баранецька
* Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети “Галицький кореспондент” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Написати головному редакторові Тетяні Соболик: ediror@gk-press.if.ua