Ми зустрілися у сквері біля пам’ятника Міцкевичу – пан Сергій розповідає, що це його улюблене місце, на яке він приходить мало не щоранку. Поки ми розмовляли, повз нас пробігали на роботу заклопотані люди, однак раз у раз перебивали нашу бесіду вітаннями з відомим актором… Докладніше >>
Що ми знаємо про засновника Станиславова Анджея Потоцького, окрім регалій, дат та подій, у яких він брав участь? Чи знаємо, який він мав характер, що любив, а що ні, яку мав вдачу? Як жартував? Яким був його стиль керування містом? Як часто сучасні франківці взагалі згадують батька свого міста і чи згадують взагалі? А славний коронний гетьман Потоцький тим часом повертається у рідне місто у спосіб дивовижний – в’їжджаючи на скейті і з балончиком для графіті у руках: він малює мурали. Докладніше >>
«Шановні пані та панове! Ви завітали на наш традиційний бал для романтиків на візках! Перша леді, вельмиповажні гості, запрошуємо до слова… Оркестр – фанфари!» – десь так 20 жовтня розпочиналося незвичне свято для людей з інвалідністю… І щоразу, коли чуємо або вимовляємо слова «інвалідність» чи «неповносправність», з’являється відчуття незручності: ці люди – це насамперед Люди, незважаючи на «обмежені можливості» чи «особливі потреби». Докладніше >>
Євген Ковальчук – київський журналіст, блогер, власник крафтової марки «Kozak Jamaica», проповідник капсаїцинових насолод. «Галицький кореспондент» порозмовляв з ним на смачну гастрономічну тематику. Докладніше >>
Ось-ось українською мовою вийде книжка спогадів та мемуарів Тадеуша Ольшанського, який народився у Станиславові у 1929 р., а через 14 років змушений був втікати із батьками з рідного міста. Зараз він шанований та відомий у Польщі журналіст і публіцист, автор численних книг та перекладів із угорської мови, лауреат низки премій та нагород. Але у варшавській квартирі над письмовим столиком пана Тадеуша на видному місці висить фотографія, де він маленький із трьома гуцульськими хлопчиками в Дорі, – він каже, то улюблена фотографія з його дитинства… Докладніше >>
Євген Іхельзон – релігієзнавець. Він жив у Берліні та Ізраїлі, потім багато років працював журналістом в Україні. 1996 року, коли чоловік уперше відвідав Індію з групою буддійських паломників, він закохався в неї. Відтоді регулярно їздить туди, за ці роки відкрив для себе майже всі країни Азії. Залишивши журналістику у 2013 році, Євген переїхав до Азії, але продовжує вести свій популярний блог про політику. Докладніше >>
Антитіла – український поп-рок-гурт із Києва на чолі з Тарасом Тополею. У репертуарі колективу є пісні українською, а також англійською та російською мовами. Навесні 2007-го гурт із піснею «Я не забуду першу ніч» бере участь у телепрограмі «Караоке на майдані». Колектив був єдиним учасником проекту, що виступав без музичного супроводу і виконував власну пісню, а не переспів. Докладніше >>
Цьогоріч однією з найочікуваніших культурних подій на Верховинщині став кіномистецький фестиваль «Тіні забутих предків: стежками фільму «Анничка». Основна подія цьогорічного кінофестивалю у Верховині називалася «Тіні забутих предків: стежками фільму «Анничка». Його проводять задля відродження кіномистецьких традицій та популяризації українського національного кіно на Гуцульщині. Якщо минулорічний фестиваль був повністю присвячений фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», то цього року акцент був уже на стрічці Бориса Івченка «Анничка». Докладніше >>
Руслан Горовий – український журналіст, автор і керівник відомого проекту «Служба розшуку дітей», режисер короткометражного та документального кіно, письменник, автор збірок повістей та оповідань українською та російською мовами, поет і музикант. Докладніше >>
На початку вересня івано-франківське видавництво «П’яний корабель» видало свою дебютну книжку «Незакінчений хрестовий похід» – збірку вибраних віршів культового польського поета ХХ ст. Рафала Воячека. Рафал Воячек – один із найзагадковіших і найконтроверсійніших польських поетів. Містифікатор і візіонер, який ще підлітком почав здійснювати спроби самогубства і виявляв надзвичайну цікавість до цвинтарів. Алкоголік, провокатор і скандаліст, що влаштовував бійки, був схильний до депресій і проходив обстеження у психіатричній лікарні на шизофренію. Докладніше >>
З 15 по 18 вересня 2016 р. у Львові проходив вже 23-й Форум видавців, який вразив відвідувачів своєю масштабністю. Сила-силенна видавництв і талановитих письменників не лише з України, а й з 28 країн світу представили на ньому власні роботи. …Заходжу на територію Палацу Потоцьких близько 10-ї години ранку 16 вересня й одразу бачу неймовірно велику кількість людей. Від осіб зрілого віку та пенсіонерів до студентів і навіть дітлахів. Докладніше >>
Сьогодні «Галицький кореспондент» розмовляє з актрисою «Нового театру» Іриною Бенюк. Ірина народилася в Ямниці, закінчила Інститут мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника, працювала в театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки, в Київському ТЮЗі та в театрі Лесі Українки (Київ). Зараз вона перебуває в декреті і допомагає чоловікові Тарасу Бенюку створювати «Новий театр». Докладніше >>
«Існує видимий світ і невидимий. Первинний – невидимий. Те, що відбувається в ньому, екстраполюється на світ видимий. Таким чином, визначаються ті події, які ми вже потім у своєму житті (суспільному, громадському і державному) переживаємо», – цими словами й почалася наша розмова з поетом, а тепер і автором науково-популярних текстів Любомиром Стринаглюком. Докладніше >>
Фільм про Довбуша «Легенда Карпат» називають однією з трьох найочікуваніших кінопрем’єр року. Стрічка вже встигла вразити глядачів Каннського фестивалю, а для українського глядача вона ще особливіша, адже передає гуцульський колорит і багатство тутешньої природи, лякає закривавленими бартками і дразнить сценами гуцульської пристрасті, а в головних ролях – лідер «Другої ріки» Валерій Харчишин та співачка Марічка Яремчук. Про це і не тільки розповідає режисер і продюсер Сергій Скобун. Докладніше >>
Коли починає діяти добра ініціатива, математика безсила, і тоді в магічний спосіб числа подвоюються. 1=2, 2=4… І так до безкінечності, але при одній умові: якщо ці числа – кількість книжок видавництва «Дискурсус», придбаних у рамках соціального проекту «Одну купуєш – одну даруєш». Докладніше >>
В Івано-Франківську – грандіозний навколомистецький скандал. Творча інтелігенція воює з міською владою. Точніше, відповідає на її безглузді кроки ще більшим безглуздям. І справа тут навіть не в дерибані землі чи якихось відкатах, як це буває зазвичай, а в… сучасному мистецтві. Докладніше >>
Нещодавно українські телеглядачі мали змогу познайомитися з лідером польського телеринку – серіалом «Дівчата зі Львова», який на нашому телебаченні перехрестили на «Наші пані у Варшаві». Про актуальність польсько-української теми, про критику серіалу з польської та української сторони, про Перемишль, який грає кінороль Львова, та про те, чому сам не зіграв у власному фільмі, «Галицькому кореспонденту» розповів режисер серіалу Войцех Адамчик. Докладніше >>
Олександр Ірванець – поет, письменник, драматург, перекладач. Родом з Рівного. З 1993 року постійно мешкає в Ірпені під Києвом. 17 квітня 1985 року разом з Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком заснував літературне угруповання «Бу-Ба-Бу». З початку 2000-х років працює в драматургії та прозі. Докладніше >>
Точкою відліку стилю реггі в Україні можна вважати утворення гурту “The ВЙО” в місті Кобеляки Полтавської області у 1991 році. Основу команди склали гітарист Сергій Підкаура і співак Мирослав Кувалдін. Підкаура грав на танцях і був найбільшим музичним авторитетом в рідних Кобеляках. Саме йому в травні 1990-го і приніс власні пісні колоритний мулат Мирослав “Джон” Кувалдін. Докладніше >>
Артем Полежака народився 24 вересня 1975 року в Харкові. Закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва. Автор двох малих архітектурних форм і першої в Україні поетичної збірки, яка не містить текстів. Переможець численних слемів у Києві, Хмельницькому, Миколаєві, Харкові та інших містах. Виступав разом з музичним гуртом «Барабас» як співак або виконавець власних віршів. Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Олеся Ульяненка за порнопоему “Jenna”. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Художники про Україну знають щось особливе і по-особливому… Про це свідчить експозиція до Дня Незалежності у виставковій залі Івано-Франківської обласної спілки художників НСХУ, де відчувається атмосфера свята і смутку одночасно, віри в перемогу і надії на мир… Так багато всього відчувається… І це все про Україну… Різну по-різному, але нашу… Від прадавніх часів до сьогодення.
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного