Кажуть, діти до шести років розмовляють з ангелом-хоронителем. Любіть своїх дітей, але й привчайте їх до обов’язків, аби вони розуміли, що людям нічого просто так не падає з неба. Мій тато любив казати, що дитину треба любити лише тоді, коли вона спить. Це — велика мудрість. Мене батько лише один раз у житті вдарив, сказавши: «Нікого не силуй на горівку». Я цей наказ проніс через усе життя. Тож наука була дуже предметною. Докладніше >>
У суботу, 12 січня, після 9-ї вечора у Калуші на одному з найбільших в Україні хімзаводів почулися вибухи. На території заводу запалав грізний вогняний факел, фото якого миттю розлетілися в соцмережах. Це посіяло паніку серед місцевих мешканців ще до того, як на місце надзвичайної ситуації почали стягувати сили МНС. Горіла «небезпечна хімія» – у свідомості людей пожежа виглядала приблизно так. Докладніше >>
100 років тому Станиславівське народне віче стало зразком об’єднання навколо української національної ідеї. Так, 3 березня 1918-го у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) для пришвидшення ратифікації Австрією умов миру відбулася «величава масова загальна українська маніфестація». Перед Катедрою і на площі Франца (нині – Шептицького) відправляли Служби Божі, під час яких возносили подяки Богові й усі присутні молилися за Українську державу. Після богослужіння єпископ Григорій Хомишин виголосив патріотичну промову. Потім відбувся мітинг і хода вулицями міста Станиславова. Докладніше >>
У столиці ЗУНР Станиславові, місті з 35-тисячним на той час населенням, побувала низка делегацій: з Наддніпрянської України, Угорщини, Франції. 1919 року в приміщенні нинішнього готелю «Дністер» (колись «Австрія», що на кілька місяців змінив назву на «Одеса», а потім «Варшава») зупинялися такі відомі українці, як культурно-громадський діяч Євген Чикаленко (30 січня – початок лютого), перший голова Директорії УНР, письменник Володимир Винниченко (20-23 лютого), головний отаман Симон Петлюра (24-28 лютого), перший президент УНР, історик, згодом академік Михайло Грушевський (5-8 квітня) та чимало інших. Докладніше >>
Анастасія Федорівна Арламовська (дівоче прізвище – Плугатор) народилася 12 червня 1935 р. у с. Вільшаниця Тисменицького району. Настину родину, що складалася з батьків, дідуся з бабусею та трьох дітей (ще була сестра-першокласниця і трирічний братик), у 1950 р. виселили як куркулів, «за багатство»[1]. Докладніше >>
Юрій Горковенко взимку на вулиці майже не буває. У сніг чи ожеледь йому складно пересуватися в інвалідному візку. «Коли в цьому році мені відрізали другу ногу, зробили на протез знижку 2000 гривень як «оптовику», — жартує Юрій. — А ось дивіться, які протези: відразу став вищим на 11 см! Тільки в них неможливо ні сісти, ні встати. Використовую їх як сушку для рушників. Дуже зручно. А до протезів ще й взуття дали. Дві пари — зимову і літню». Докладніше >>
Вони змушують нас вірити у життя, захоплюватися та брати з них приклад. Люди, які змінили Прикарпаття, події, які гриміли на всю країну чи навіть світ, та життєві історії, про які хочеться розповідати. Наприкінці 2018 року «Галицький кореспондент» розповідає про те, чим прикарпатцям варто гордитися. Докладніше >>
В Івано-Франківську містяни, активісти та представники міської ради вийшли боронити озеро від забудови сьогодні, 27 грудня. Нагадаємо, що 25 грудня на Різдво мер Руслан Марцінків із франківцями вперше вийшли на озеро та заявили, що не дадуть компанії “Гаразд України” забудувати територію біля нього. Проте вже наступного дня у соціальній мережі повідомили, що забудовник продовжив роботи. Докладніше >>
Людина, яка живе у соціумі і взаємодіє з ним, викликає різні емоції та почуття в інших. Хтось запам’ятовується своїми геніальними думками, хтось – власноруч створеними мистецькими шедеврами, хтось засновує успішні підприємства та заробляє мільйони. А є, звичайно, й такі, які цьогоріч запам’ятались прикарпатцям сварками, скандалами та кривавими злочинами. Докладніше >>
Після публікації першої частини статті чимало жінок відгукнулося у коментарях, що, мовляв, жінка під час пологів нічого не повинна вирішувати самостійно, а повинна довіряти лікарям і чітко виконувати їхні вказівки. Така пасивна позиція деяких жінок може свідчити про те, що вони попросту мало обізнані про перебіг вагітності і пологів, а також про свої права, тому не розуміють, що і коли вони можуть вирішувати, не усвідомлюють, що від них самих може залежати і перебіг їхньої вагітності, і те, наскільки задоволені вони будуть власними пологами. Докладніше >>
Фінансова грамотність стає все популярнішою в Україні. Тому сьогодні розповімо про традиції ощадності у нашому місті на прикладі історії будівлі на вул. Мазепи, 14, що є найстарішою фінансовою установою Івано-Франківська. Про цей будинок, в якому тепер розміщене одне з відділень Ощадбанку, вже писали багато дослідників: Михайло Головатий та Іван Бондарєв з Івано-Франківська, а також Ярослав Краснодембський і Жанна Комар з Польщі. Ми ж намагатимемося у своїй статті їх доповнити, додаючи нові, малознані досі факти з його історії. Докладніше >>
26-річний прикарпатський боєць 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади Борис Гошко першу книжку прочитав аж у 20 років, і це була Біблія. А повернувшись з війни, почав не тільки читати, але й писати. Дебютом була книга на основі реальних подій «Люди війни». Воїн каже, що саме це і стало його головною реабілітацією на цивілці. Наразі він уже встиг перечитати понад півтисячі різних творів, та й плани має доволі амбітні – до свого 40-річного ювілею хоче написати щонайменше два десятки книг. І лиш кілька з них будуть про війну. Докладніше >>
До редакції газети «Галицький кореспондент» він приходив кілька разів. Спершу – в сорочці та штанах, потім приніс свою особливу історію і… жіночу білизну, а згодом прийшов вже у жіночому вбранні і розповідав, як воно – здійснювати мрію і відкриватися людям. Адже показувати себе справжнього чоловік більше не боїться, до того ж, він знайшов підтримку. Докладніше >>
Олександра Павлівна Дауніс (Реміцька) народилася 15 вересня 1936 року в с. Волосів Надвірнянського району. Сім’я складалася з батьків і п’яти сестер, найстаршій з яких було 15, а наймолодшій – рік. Ще був брат, засуджений на 10 років за допомогу УПА. За те сім’ю і вислали в листопаді 1945-го. Докладніше >>
Які військові формування Української Галицької армії були утворені на Станиславівщині 1 листопада 1918 року після збройного повстання у Львові, яке очолив Дмитро Вітовський, влада перейшла до рук Української Національної Ради. Одночасно українські військові 20-го і 95-го піхотних полків австрійської армії забезпечили перехід влади у Станиславові, а 24-го і 36-го піхотних полків – у Коломиї. 13 листопада у Львові було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Докладніше >>
Листопадовий зрив став прикрою несподіванкою для поляків, які розглядали Галичину як невід’ємну частину Польської держави. Львів одразу ж перетворився на арену збройного протистояння. Вже 1 листопада 1918 року польські бойовики обстріляли українських військовиків. А в ніч з 21 на 22 листопада під тиском потужніших польських сил українські війська залишили Львів. Докладніше >>
У відпустку з армії додому в Івано-Франківськ прибув Володимир Яковів, в минулому завзятий альпініст, пластун, випускник філософського факультету, а сьогодні – морський піхотинець ВМС України. «Галицькому кореспонденту» вдалося поспілкуватися з ним про реальне життя на фронті. Докладніше >>
Якби не було Фейсбуку, українське суспільство, мабуть, так би й не дізналося, що вагітність і пологи для українських жінок – майже завжди війна. Війна за здоров’я – своє та дитини, війна за власну гідність, війна проти принижень і знущань, деколи – війна за життя. Ця війна часто програна, але про це ніхто не знає. Чому жінки мовчать про знущання з боку медичної системи – це окрема тема. А поки система не змінилась, замість того, щоб кидатись у бій незахищеними, краще озброїтись. Докладніше >>
До ціни й якості дидактичних матеріалів, закуплених для франківських першокласників, почали виникати запитання не тільки у батьків, а й у вчителів. Відповідно до реформи «Нова українська школа», місцеві відділи освіти повинні забезпечити перші класи спеціальними дидактичними матеріалами – різноманітними демонстраційними наборами, які мають зробити процес навчання першачків більш динамічним і розвиваючим. Докладніше >>
Вибрав собі таку професію, щоб віддати життя за Україну. Про прикарпатського бійця Петра Остап’юка всі відгукуються дуже тепло – талановитий спортсмен, добряк, серйозний, спокійний та справедливий, роботи коло хати не цурався, ходив до церкви і організовував піші прощі, обожнював гори, свою сім’ю і землю. Ось тільки в коханні не щастило. «Наш син був особливий, він нікому не відказував у допомозі. На нього у нас була найбільша надія, я відмовляла його, але він сказав: «Якщо не я, то хто?» Докладніше >>
Деркачова Ольга
Для мене очікування Великодня проступає особливо чітко та ясно, коли з’являється афішка, що от-от відчинить свої двері виставка «Великодня». Величне християнське свято, про яке митці говорять у живописі, малярстві, скульптурі, різьбі по дереву, у ювелірних прикрасах, одязі, і звісно ж, у писанках. Іконописні сюжети та світські, сакральні та побутові, пейзажі, натюрморти, портрети… Метал, кераміка, дерево…
Палій Юлія
Чергова моя поїздка до чоловіка виявилася чи не найважчою. Мені вперше самостійно довелося їхати за кермом майже 500 км. Я зважилася на цей крок, бо розумію, що ще не скоро закінчаться наші з Вовою фронтові побачення. Водіння як крок до свободи Коли я 9 років тому пішла вчитися, щоб отримати водійське посвідчення, то й уявити
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного