Ідейний доброволець зі столиці, який передчував свою смерть і востаннє побачив небо на Прикарпатті. Височенний, трішки неповороткий і з бездонним добрим серцем. Боєць 4-го батальйону оперативного призначення Нацгвардії Роман Логунов зброю тримав так само вправно, як і… готував кулінарні шедеври. Після війни мріяв відкрити свій суші-бар. Якби не нещасний випадок, все би неодмінно вдалося. Можливо, колись син втілить мрію батька. Адже хлопчина так хоче стати, як татко… Докладніше >>
Днями голова спілки добровольців АТО Прикарпаття Василь Андріїв звернувся до депутатів обласної ради з проханням виділити для бійця, який вже три роки перебуває на фронті на сході України, 60 тис. гривень на ремонт його будинку. Проте кошти для таких потреб у бюджеті не передбачені, атовці шукають шляхи виходу із ситуації. «Галицький кореспондент» з’ясовував, на що саме і в якому розмірі учасники АТО та члени їхніх родин можуть отримати матеріальну допомогу. Докладніше >>
Загиблий не мав при собі ні бронежилета, ні каски – все віддали солдатами. І навіть позивного не встиг собі узяти. Побув лише три дні на фронті. Тиждень не дожив до 46-ліття. Більшість побратимів згадують – майор із Делятина, заступник командира Юрій Баран був наче батьком для своїх вояків, витягнув їх майже з того світу. У фатальний липневий день 2014-го вся сотня бійців 5-го батальйону територіальної оборони Прикарпаття вижила, а він єдиний – ні. Докладніше >>
В умовах післявоєнного протистояння ОУН-УПА з радянською карально-репресивною системою важливе значення для націоналістів мав контроль над ресурсами задля повноцінного забезпечення загонів УПА. У цій праці повстанці натикалися на опір радянських органів влади, які по селах були репрезентовані сільськими головами та партійно-радянським активом. Подекуди упівцям доводилося застосовувати засоби терору до радянців, а в інших випадках сільські голови умудрялися виконувати завдання і червоних, і своїх. Докладніше >>
Дивізія «Галичина» була утворена в складі німецької армії, а саме як підрозділ військ СС. Через цей факт дивізія неоднозначно сприймається в українському суспільстві, а особливо в Росії чи Польщі, і навколо цього епізоду вітчизняної історії точиться багато суперечок. Нечасто хтось дає цьому формуванню об’єктивну оцінку. З одного боку дивізійників через службу в німецькій армії називають колаборантами, зрадниками та військовими злочинцями, а з іншого – сприймають як національних героїв, які боролись за самостійність України і відбудову її державності. Докладніше >>
220 років тому, коли на багатьох землях світу навіть не думали про якусь уніфікацію і кодифікацію права, на Галичині вже подбали про це. В Івано-Франківську представили унікальний україномовний Цивільний кодекс Галичини – першу в світі новітню цивільну кодифікацію. Докладніше >>
У кожної людини, як кажуть, своє багатство. Мешканка Івано-Франківська називає своїми «грошиками» сміттєві пакети, які вона вже понад два роки зносить у власний будинок та на подвір’я. Принаймні так кажуть її сусіди. Сама жінка переконує, що серед сміття лише пляшки та макулатура, які нікому не загрожують. Чим спричинені такі екстравагантні захоплення та чи можуть вони нашкодити іншим, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Медики попереджають: саме в період роботи на городах трапляється багато випадків зараження таким небезпечним інфекційним захворюванням, як правець. Тож життєво важливо вакцинуватися. Як розповідає завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ІФНМУ Іван Тітов, нещодавно у відділенні інтенсивної терапії Івано-Франківської обласної лікарні перебував пацієнт, в якого діагностували правець. Стан його був дуже важкий. Докладніше >>
Коли дитині ставлять страшний діагноз, для батьків руйнується світ. Маленькій Соломії Хемій скоро п’ять років, хворіє дівчинка майже від самого народження. Це постійні обстеження, лікарняні палати, дороге лікування і нестача грошей. Від постійного хвилювання за маленьку донечку в її мами розвинувся цукровий діабет. Наразі родина збирає кошти на лікування в Ізраїлі, адже стан дівчинки поліпшується, а лікарі налаштовані оптимістично. Докладніше >>
Цього року виповнюється 100 років від початку Української національної революції 1917-1921 рр., щораз більше виявляється нових фактів та документів – наша картина тих подій стає все більш точною. Цього разу хочемо відкрити для Вас, дорогі читачі, маловідому сторінку нашої галицької історії – як ми утримували полонених та інтернованих поляків в часи ЗУНР. Докладніше >>
Блакитні очі та горда вдача. Молодий і нестримний артилерист із Городенки все життя шукав себе і не міг знайти, а на війні нарешті йому це вдалося. Однак у нього виявилося надто мало часу, аби цілковито реалізувати свій талант військового. У фатальному місті Щастя боєць батальйону «Айдар» усього три тижні не дожив до свого 22-ліття. Докладніше >>
19 жовтня 1946 р. за ст. 54-1а КК УРСР було засуджено до 10 років виправно-трудових таборів з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією майна Омеляна Ісидоровича Давидовича, 1882 р.н., уродженця м. Радехів Львівської області. Основне звинувачення, яке йому інкримінували – робота головою міського суду м. Збараж Тернопільської області під час німецької окупації. Докладніше >>
Мешканці Галича вимагають від міської влади скасувати дозвіл на виділення земельної ділянки для мототреку. Він облаштований на горі, за якихось 150-200 метрів від будинків, і люди скаржаться на шум. Натомість мотоциклісти та влада запевняють, що іншого місця для треку немає, а місту від цього – тільки користь. Докладніше >>
На лікування туберкульозу держава виділяє кошти, а на супутню відновлювальну терапію, яка є життєво важливою, грошей нема. Якщо дорослі пацієнти ще можуть дати собі раду, то хворі діти-сироти та діти з малозабезпечених чи неблагополучних сімей опиняються в безвихідному становищі. Якщо б не волонтери, була би біда. Докладніше >>
Серед працівників радянських карально-репресивних органів, що боролися з націоналістичним підпіллям в Західній Україні, траплялися відверто маргіналізовані соціальні елементи, що своєю діяльністю дискредитували образ «визволителів» та полегшували опір українцям. Так, особливо відзначився оперуповноважений Жаб’євського (нині Верховинського) райвідділу МДБ Геннадій Андрійович Цаплін, 1924 р.н., уродженець села Пігасовка Югосокинського району Молотовської (Пермської) області. Докладніше >>
З вогню та в полум’я. А там – смерть. Чи то пак зрада? Минуло вже більше двох років, але рідних відважного коломийського розвідника Сергія Лисенка й досі мордують суперечливі здогади навколо дивної загибелі бійця. Докладніше >>
Кожен, хто загинув у ІІ Світовій війні, залишив після себе скорботу рідних та близьких. Вбивці після себе залишили цифри. Потрапити ж після смерті у велике число – це розчинитися в морі анонімності, принести в жертву свою індивідуальність. Фактично це означає бути покинутим історією, викресленим із людської пам’яті, забутим навіки. На жаль, «…культури пам’яті багатьох народів оперують округленими цифрами, але пам’ятати мертвих легше, коли цифри не округлені, коли останнє число не нуль…» Докладніше >>
До вихованки Залучанського інтернату Даринки щодня приходить вчителька. У своїх 12 Даринка – другокласниця та ще й відмінниця, яка чіпляється за шанс вчитися. Дівчинці пощастило, на відміну від тисяч інших дітей, які ніколи не зможуть навчатися. Освіта в будинках-інтернатах IV профілю, до яких належить і Залучанський на Снятинщині, не передбачена законодавством. У такому закладі для дітей, які вміють говорити, можуть читати і писати, світ закривається за вікнами їхньої кімнати. Докладніше >>
Біохімічний аналіз крові – це дослідження, яке проводять для з’ясування стану всіх органів і систем людини. Забір крові для біохімічного аналізу, як правило, проводять натщесерце (не можна приймати їжу і пити рідину за 6-12 годин), можна пити тільки воду. Кров для цього аналізу береться з вени. Докладніше >>
Користь рослинних олій – неоціненна. Але далеко не всі знають, наскільки унікальні та цілющі властивості кожної з них, бо здебільшого ми звикли вживати лише соняшникову. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного