220 років тому, коли на багатьох землях світу навіть не думали про якусь уніфікацію і кодифікацію права, на Галичині вже подбали про це. В Івано-Франківську представили унікальний україномовний Цивільний кодекс Галичини – першу в світі новітню цивільну кодифікацію. Докладніше >>
У кожної людини, як кажуть, своє багатство. Мешканка Івано-Франківська називає своїми «грошиками» сміттєві пакети, які вона вже понад два роки зносить у власний будинок та на подвір’я. Принаймні так кажуть її сусіди. Сама жінка переконує, що серед сміття лише пляшки та макулатура, які нікому не загрожують. Чим спричинені такі екстравагантні захоплення та чи можуть вони нашкодити іншим, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Медики попереджають: саме в період роботи на городах трапляється багато випадків зараження таким небезпечним інфекційним захворюванням, як правець. Тож життєво важливо вакцинуватися. Як розповідає завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ІФНМУ Іван Тітов, нещодавно у відділенні інтенсивної терапії Івано-Франківської обласної лікарні перебував пацієнт, в якого діагностували правець. Стан його був дуже важкий. Докладніше >>
Коли дитині ставлять страшний діагноз, для батьків руйнується світ. Маленькій Соломії Хемій скоро п’ять років, хворіє дівчинка майже від самого народження. Це постійні обстеження, лікарняні палати, дороге лікування і нестача грошей. Від постійного хвилювання за маленьку донечку в її мами розвинувся цукровий діабет. Наразі родина збирає кошти на лікування в Ізраїлі, адже стан дівчинки поліпшується, а лікарі налаштовані оптимістично. Докладніше >>
Цього року виповнюється 100 років від початку Української національної революції 1917-1921 рр., щораз більше виявляється нових фактів та документів – наша картина тих подій стає все більш точною. Цього разу хочемо відкрити для Вас, дорогі читачі, маловідому сторінку нашої галицької історії – як ми утримували полонених та інтернованих поляків в часи ЗУНР. Докладніше >>
Блакитні очі та горда вдача. Молодий і нестримний артилерист із Городенки все життя шукав себе і не міг знайти, а на війні нарешті йому це вдалося. Однак у нього виявилося надто мало часу, аби цілковито реалізувати свій талант військового. У фатальному місті Щастя боєць батальйону «Айдар» усього три тижні не дожив до свого 22-ліття. Докладніше >>
19 жовтня 1946 р. за ст. 54-1а КК УРСР було засуджено до 10 років виправно-трудових таборів з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією майна Омеляна Ісидоровича Давидовича, 1882 р.н., уродженця м. Радехів Львівської області. Основне звинувачення, яке йому інкримінували – робота головою міського суду м. Збараж Тернопільської області під час німецької окупації. Докладніше >>
Мешканці Галича вимагають від міської влади скасувати дозвіл на виділення земельної ділянки для мототреку. Він облаштований на горі, за якихось 150-200 метрів від будинків, і люди скаржаться на шум. Натомість мотоциклісти та влада запевняють, що іншого місця для треку немає, а місту від цього – тільки користь. Докладніше >>
На лікування туберкульозу держава виділяє кошти, а на супутню відновлювальну терапію, яка є життєво важливою, грошей нема. Якщо дорослі пацієнти ще можуть дати собі раду, то хворі діти-сироти та діти з малозабезпечених чи неблагополучних сімей опиняються в безвихідному становищі. Якщо б не волонтери, була би біда. Докладніше >>
Серед працівників радянських карально-репресивних органів, що боролися з націоналістичним підпіллям в Західній Україні, траплялися відверто маргіналізовані соціальні елементи, що своєю діяльністю дискредитували образ «визволителів» та полегшували опір українцям. Так, особливо відзначився оперуповноважений Жаб’євського (нині Верховинського) райвідділу МДБ Геннадій Андрійович Цаплін, 1924 р.н., уродженець села Пігасовка Югосокинського району Молотовської (Пермської) області. Докладніше >>
З вогню та в полум’я. А там – смерть. Чи то пак зрада? Минуло вже більше двох років, але рідних відважного коломийського розвідника Сергія Лисенка й досі мордують суперечливі здогади навколо дивної загибелі бійця. Докладніше >>
Кожен, хто загинув у ІІ Світовій війні, залишив після себе скорботу рідних та близьких. Вбивці після себе залишили цифри. Потрапити ж після смерті у велике число – це розчинитися в морі анонімності, принести в жертву свою індивідуальність. Фактично це означає бути покинутим історією, викресленим із людської пам’яті, забутим навіки. На жаль, «…культури пам’яті багатьох народів оперують округленими цифрами, але пам’ятати мертвих легше, коли цифри не округлені, коли останнє число не нуль…» Докладніше >>
До вихованки Залучанського інтернату Даринки щодня приходить вчителька. У своїх 12 Даринка – другокласниця та ще й відмінниця, яка чіпляється за шанс вчитися. Дівчинці пощастило, на відміну від тисяч інших дітей, які ніколи не зможуть навчатися. Освіта в будинках-інтернатах IV профілю, до яких належить і Залучанський на Снятинщині, не передбачена законодавством. У такому закладі для дітей, які вміють говорити, можуть читати і писати, світ закривається за вікнами їхньої кімнати. Докладніше >>
Біохімічний аналіз крові – це дослідження, яке проводять для з’ясування стану всіх органів і систем людини. Забір крові для біохімічного аналізу, як правило, проводять натщесерце (не можна приймати їжу і пити рідину за 6-12 годин), можна пити тільки воду. Кров для цього аналізу береться з вени. Докладніше >>
Користь рослинних олій – неоціненна. Але далеко не всі знають, наскільки унікальні та цілющі властивості кожної з них, бо здебільшого ми звикли вживати лише соняшникову. Докладніше >>
Життя Романа Івановича Сенишина нагадує історію із захопливого художнього роману. Почнемо з того, що в метричній книзі було записано, що Сенишин народився в 1914 р., а насправді він народився 13 серпня 1912 р. у м. Львові. У 1931 р. Роман закінчив Львівську торгову школу, але чомусь влаштовується на роботу помічником стоматолога Володимира Бабія, де він вивчився на зубного техніка. Докладніше >>
Її величність історія – дуже цікава жінка. Красива, вередлива і навіть вперта, особливо для тих, хто не хоче її добре вивчати, подібно як і в звичному для нас усіх житті. Чоловік, який не помічає своєї жінки, зрештою її втрачає. Незасвоєних уроків вона, як правило, не пробачає. Чомусь багато хто, подібно як у футболі чи спорті, думає, що знає її (історію) і добре на ній розуміється. Повірте на слово, що після закінчення істфаку чи навіть здобуття наукового ступеня іноді натикаєшся на цілі пробіли або ловиш себе на думці, що чогось не розумієш чи що тебе того не навчили Докладніше >>
Часом війна вражає у саме серце. В прямому сенсі. Добряк і правдолюб Тарас Бурдяк із Косівщини був солдатом, який не жив за уставом. Але при цьому був ідеальним воїном. Фаталіст, який геть нічого не боявся: ні ворожих куль, ні бунту проти зрадницьких наказів. Докладніше >>
Ректор Івано-Франківського національного медичного університету Микола Рожко, який днями відзначив шість років на цій посаді, розповів «Галицькому кореспонденту» про свої робочі будні. Докладніше >>
В Івано-Франківську створять осередок пермакультури, до якого може долучитися кожен, хто цінує здоровий спосіб життя і прагне розвиватися в цьому керунку. Йдеться не лише про їжу, але й про ефективне використання відходів та створення екоферм – словом, гармонійне співіснування з довкіллям, яке вже давно практикують у Західній Європі. Докладніше >>
Палій Юлія
Війна змінює всіх. І з кожними змінами вона ставить перед нами все більше викликів. Нам як суспільству, яке живе в нових умовах, важливо не ігнорувати й не замовчувати, а навчитися говорити та вирішувати питання, які стають життєво важливими. Відновлення емоційної стабільності не менш важливе ніж фізичний відпочинок. І якщо є варіанти підтримки, які можуть допомогти
Деркачова Ольга
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для відчуття
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного