Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про старий Станиславів, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010). Докладніше >>
Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про старий Станиславів, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010). Докладніше >>
Вир війни жорстокий, випробування важкі. Хтось воював, хтось виживав, хтось пристосувався. Так, 13 липня 1945 р. у Берліні відділом СМЕРШ[*] за зраду Батьківщині був заарештований Ярослав Федорович Харун, уродженець села Вікторів Галицького району, який під час затримання видавав себе за поляка Яніслава Хаме. Ярослав народився 1920 р. в селянській родині, здобув шестирічну освіту. Докладніше >>
В епоху глобального потепління, в яку нам не пощастило жити, словом «пекельна» зазвичай характеризують аномальну літню спеку, що тепер є частою навіть у країнах з помірним кліматом. Але нинішнє літо можна назвати пекельним не тільки через це. А насамперед – через ті неждані-негадані й відверто шокуючі події та суспільно-політичні процеси, що несамовитим ураганом пронеслися світом. Докладніше >>
Незалежні, некорумповані суди є однією із найголовніших умов функціонування демократичного суспільства, дотримання законності і правопорядку в державі. Добір судді на посаду – процес відповідальний і тривалий. Відповідно до нового закону «Про судоустрій і статус суддів», який набере чинності наприкінці вересня разом зі змінами до Конституції, суддів, що пройшли кваліфікаційне оцінювання, призначатимуть безстроково, їм також підвищать зарплату. Докладніше >>
До редакції «Галицького кореспондента» звернувся пан Михайло, мешканець Івано-Франківська, який розповів про свою родинну драму. Ми розуміємо, що в чуже особисте життя краще не втручатися, але вирішили написати цю історію, адже багато хто може впізнати у цій сім’ї своїх родичів чи знайомих. На жаль, такі випадки не поодинокі. Докладніше >>
«Нема людини – нема проблеми!» Відгомін цієї пріснопам’ятної методи сьогодні добряче стрясає соціальну сферу багатьох райцентрів та містечок. Тож вони постійно щось втрачають – школу, лікарню, хімчистку… Причому не стихійно, а начебто через реформи, які передбачають то оптимізацію, то реорганізацію, то систематизацію. Можливо, їхнім ідеологам здається, що якщо щось ліквідувати, то з цим уже не буде проблем… Докладніше >>
Нещодавно українські телеглядачі мали змогу познайомитися з лідером польського телеринку – серіалом «Дівчата зі Львова», який на нашому телебаченні перехрестили на «Наші пані у Варшаві». Про актуальність польсько-української теми, про критику серіалу з польської та української сторони, про Перемишль, який грає кінороль Львова, та про те, чому сам не зіграв у власному фільмі, «Галицькому кореспонденту» розповів режисер серіалу Войцех Адамчик. Докладніше >>
Днями у соціальній мережі «Фейсбук» з’явилася публікація дизайнера, художника, музиканта Яреми Стецика. Чоловік обурений тим, що газон під його будинком на вулиці Пулюя, 15 заклали бруківкою. Таким чином землю, яка належить громаді міста, перетворюють у приватні зони для паркування чи під’їзду, при цьому знищуючи зелені насадження та газони, яких і так залишилося небагато. Докладніше >>
Мешканці села Залукви, що біля Галича, роками знемагають від смороду із забійного підприємства. Він допікає їм щоденно, а особливо у спеку, не дозволяючи ні відчинити вікно, ні вийти з хати. Відтак сільська громада вимагає припинити діяльність бойні та перепрофілювати виробництво. Якщо влада не наведе лад у «смердючому питанні», то доведені до відчаю жителі готові до проведення акцій прямої дії. Докладніше >>
Сесія Калуської міської ради, що відбулася 28 липня, розпочалася з виступу голови міської виборчої комісії, який повідомив, що від депутата міськради Максима Насалика надійшла заява про відмову від депутатського мандата у зв’язку з сімейними обставинами. Комісія розглянула цю заяву та затвердила її. Відтак вона розглянула заяву Володимира Кузика від Української партії щодо реєстрації його депутатом Калуської міськради як наступного за черговістю і задовольнила її. Докладніше >>
Олександр Ірванець – поет, письменник, драматург, перекладач. Родом з Рівного. З 1993 року постійно мешкає в Ірпені під Києвом. 17 квітня 1985 року разом з Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком заснував літературне угруповання «Бу-Ба-Бу». З початку 2000-х років працює в драматургії та прозі. Докладніше >>
Точкою відліку стилю реггі в Україні можна вважати утворення гурту “The ВЙО” в місті Кобеляки Полтавської області у 1991 році. Основу команди склали гітарист Сергій Підкаура і співак Мирослав Кувалдін. Підкаура грав на танцях і був найбільшим музичним авторитетом в рідних Кобеляках. Саме йому в травні 1990-го і приніс власні пісні колоритний мулат Мирослав “Джон” Кувалдін. Докладніше >>
У Загвізді розгорівся конфлікт між дитячим садком, батьками та сільською радою. Батьки скаржаться на те, що керівництво садком перебирає на себе сільрада і що колишня завідувачка, яка є родичкою теперішнього сільського голови, хоче посадити у це крісло свою дочку. Натомість у сільраді стверджують, що теперішня завідувачка упереджено ставиться до нової влади, бо є родичкою колишнього сільського голови. Докладніше >>
Складна вроджена вада дитини не змусила її сім’ю опустити руки. Історія цієї івано-франківської родини доводить, що всупереч законам офіційної медицини, любов, наполегливість і віра творять дива. На стіні їхньої просторої кухні висить невеличкий образочок святого Шарбеля, який вважається покровителем хворих із недугами кісток. До нього моляться про заступництво перед Господом та ласку зцілення. Їхній дім нагадує реабілітаційний центр: повсюди ходунки, спеціальні тренажери, канати, драбини… Аби лише Радомирчик одужав. Докладніше >>
Івано-Франківщина багата на святі місця, які славляться дивами. Однак варто пам’ятати, що до джерел із цілющою водою або чудотворних ікон треба прямувати зовсім з іншим станом душі, ніж з тим, коли йдемо в аптеку чи до лікаря. Без щирої молитви і твердої віри в Господню допомогу марно сподіватися на дар зцілення. Докладніше >>
Сучасне мистецтво неабияк сколихнуло літній Івано-Франківськ. Концептуальні мурали на кількох міських стінах, створені нещодавно в рамках фестивалю «Porto Franko», викликали феєричну дискусію, замішану передовсім на агресії, гніві і небажанні частини мешканців зрозуміти досі абсолютно чужий вид мистецтва. Тільки-но хвиля перших обурень вляглася, як на запрошення «Теплого міста» до Франківська завітав польський художник зі світовою славою Славомір ZBIOK Чайковський. Докладніше >>
Нещодавно Івано-Франківське комунальне підприємство «Водоекотехпром» взяло участь у проекті «Бенчмаркінг», який здійснюється у 2016 році в рамках Дунайської водної програми, що працює спільно зі Світовим банком, Міжнародною асоціацією компаній з водопостачання в площі басейну р. Дунай, урядом Австрії, за співпраці із Українською асоціацією підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія», та виграло грант на суму 40 тисяч євро. Докладніше >>
У Бурштині зростають тарифи на постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання. Підняття тарифів міський голова Роксолана Джура мотивувала тим, що треба рятувати комунальне підприємство «Житловик». Тарифи тут не піднімали з 2011 року. 22 липня на сесії міської ради Роксолана Джура повідомила, що розуміє, що підняття тарифів завжди є непопулярним і в деяких людей саме слово «підняття» викликає обурення. Докладніше >>
Артем Полежака народився 24 вересня 1975 року в Харкові. Закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва. Автор двох малих архітектурних форм і першої в Україні поетичної збірки, яка не містить текстів. Переможець численних слемів у Києві, Хмельницькому, Миколаєві, Харкові та інших містах. Виступав разом з музичним гуртом «Барабас» як співак або виконавець власних віршів. Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Олеся Ульяненка за порнопоему “Jenna”. Докладніше >>
Марія Ігнатюк. Безсмертя Беркута. Сторінки життя і творчості корифея Коломийського театру Василя Симчича. До сторіччя з дня народження. – Івано-Франківськ: ЛІК-ІФ, 2015. – 120 с., 180 іл. Першим кроком в осягненні унікальної творчої особистості актора театру й кіно, режисера й організатора сценічного мистецтва В.Симчича стало видання Р.Затварської «Я приходитиму, коли мене уже не буде…» (1998 р.). Докладніше >>
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи