Так його називали друзі. Загибель 20-річного десантника з Городенківщини Андрія Галая не була марною. Він поліг у бою під Луганськом, прориваючи вороже кільце до аеропорту. Це дало можливість вивести з оточення більше 50 поранених десантників, у яких не було вже ні води, ні медикаментів. Перед боєм, передчуваючи свою смерть, сказав побратиму: «Ти поїдеш і скажеш моїй дівчині, що я її дуже кохав, та подаруєш великий букет ромашок». Докладніше >>
Наприкінці минулого року в Загвізді поблизу Івано-Франківська трапилася пожежа: вщент згорів житловий будинок. На щастя, ніхто не постраждав, але майно двох жительок дому було знищене – не залишилося нічого, крім фундаменту… Докладніше >>
Недбале ставлення до однієї з франківських пам’яток архітектури стало фатальним для її жительки. Балкон будівлі на вул. Січових Стрільців, 16 обвалився просто під ногами 87-річної жінки, від отриманих травм вона згодом померла у лікарні. Мешканці налякані, адже не знають, як жити у будинку, який розсипається на очах. Однак своєї вини в тому вони не бачать, а звинувачують владу та управителя. Хто має відповідати за смерть людини та як уникнути страшних наслідків у будинку, що валиться – з’ясовував «Галицький кореспондент». Докладніше >>
У Галичі атовці добиваються відновлення меморіального скверу. Проект виготовлений ще минулого року, але коштів на нього влада не знаходить. Через це людей ховають уже під курганом. Керівництво міста пояснює, що ця проблема зараз не на часі, але впорядковувати поховання таки будуть. Докладніше >>
43-літня коломиянка Світлана Безручко вже звикла до землетрусів – для Чилі це буденне явище. У цій країні вона відчула себе унікальною не лише для коханого Рауля, але й для місцевих жителів. Тут небо безхмарне 320 днів на рік, магнолії цвітуть навіть узимку, а просто за вікном мигтить діючий вулкан. Подейкують, коли Бог створив Землю, то розділив усі природні багатства між країнами, а все, що лишилося, вкинув до того місця, де зараз Чилі. А це було усе найкраще: гори, пустеля, океан, айсберги, вулкани – справжнісінький рай. Принаймні таку легенду розповідають чилійці про свою батьківщину. Докладніше >>
Не мстити, а простити. Днями у польському селі Сагринь, що на Холмщині, президент України офіційно відкрив меморіал українцям, які колись там мешкали і загинули 10 березня 1944 року від рук підрозділів польського підпілля. На подію прибули багато родичів убитих, були навіть очевидці трагедії. Село Сагринь. Цвинтар. Одразу при вході десятки хрестів. Обвиті вузенькими блакитно-жовтими стрічечками. Всі хрести безіменні. Лише на єдиному, тому, що з самого краю, є фотографія і підпис: «Новосад Микола Федорович, 1882 – 1944». Докладніше >>
Лицарські бої, кінні виступи та мотопробіг – цьогоріч місто Галич святкує свою 1120-ту річницю. На відзначення цієї дати підготували чималу програму, що захоплюватиме публіку. Серед низки заходів є і фестиваль «Галицьке лицарство». Детальніше про те, чим організатори дивуватимуть глядачів, дізнавалися журналісти «Галицького кореспондента». Докладніше >>
32-річний прикарпатський атовець Тарас Борищак із позивним Коваль пробув на передовій 20 місяців. Повернувшись додому, рятується від післявоєнного стресу в… кузні. Улюблена справа стала найкращою реабілітацією після фронту. Боєць переконує, що взагалі не має часу на депресію. Докладніше >>
Уродженець села Новиця Калуського району Ілля Григорович Романів, 1925 р.н., напевно, ніколи не зміг би передбачити, які круті розвороти життєвого шляху подарує йому Бог. Походив Романів з селян-середняків, отримав професію слюсаря. В листопаді 1941 р. Ілля добровільно їде на роботу до Німеччини, де працює спочатку в м. Штеттін на цукровому заводі, а потім на суднобудівному заводі «Одерверг» слюсарем. Докладніше >>
На Прикарпатті стане менше невідомих та занедбаних солдатських захоронень, що залишилися з минулих війн. Громадська організація «Поступовий гурт франківців» разом з польськими, угорськими та словацькими партнерами почала реалізацію проекту «Велика війна: поховання та історична пам’ять». Упродовж року вони збиратимуть інформацію про військові меморіали та місця солдатських поховань часів Першої світової і деякі впорядкують. Докладніше >>
Реформа децентралізації влади – це позитивний чи, навпаки, негативний процес? Відповідь на це питання «Галицький кореспондент» вирішив шукати в об’єднаних територіальних громадах, що вже мають певний досвід господарювання. Ми побуваємо у всіх об’єднаних громадах нашої області і поцікавимося основними напрямками їхньої життєдіяльності. Цього тижня – про Делятинську ОТГ. Докладніше >>
Юля Кушнір родом з Дрогобича. Навчалася у Прикарпатському університеті (політологія), у Варшавському університеті (політичні науки), в університеті Любліна (програма по медіа) та в Школі журналістики Українського католицького університету. Стажувалася в «Українській правді» і в «Газеті Виборчій» у Ґданську. Займалася літературою, це була її профільна сфера. Має блог: juliakushnir.com. Зараз – координатор Urban Space Radio. Докладніше >>
Надвірнянська ЗОШ-інтернат – один із тих закладів, який у найкоротші терміни підпадає під реформування. Що ж очікує на вихованців та їхніх вихователів, адже кожна реформа – це скорочення робочих місць, оптимізація, а відтак і переформатування в якийсь інший вигляд? Докладніше >>
Договірними матчами у футболі нині мало кого здивуєш. На жаль, досить часто проводяться ігри, результат чи певні моменти у грі яких були обумовлені заздалегідь. Інколи це відбувається просто задля отримання бажаної перемоги, а інколи – щоб «зірвати куш» у букмекерській конторі. В Україні, зокрема й в Івано-Франківській області, також бувають випадки, коли футбольну команду звинувачують у проведенні матчів з «фіксованим» результатом. Докладніше >>
У селі Вікторів Галицького району планують збудувати потужний м’ясопереробний завод. Правда, остаточного рішення про це нібито ще немає, але жителі сусіднього Крилоса вже виступають категорично проти будівництва. Вони кажуть, що таке виробництво є неприпустимим неподалік фундаментів Успенського собору, та ще й на історичній території давнього Галича. Проте у керівництві району й села переконані, що такі інвестиції дуже потрібні. Докладніше >>
Соціологічні опитування, які було проведено серед жителів Великої Британії, засвідчили: 95% респондентів вважають усунення шахрайства у системі соціальної допомоги «надзвичайно» або «дуже» важливим завданням. Докладніше >>
Діти, кухня, церква? Ні, це більше не стосується німецьких жінок. Принаймні так переконує 42-річна Оксана Шаль (Зубюк) родом із Верховини. Десять років тому вона одружилася з Карлом і переїхала до Баварії, називає цю землю німецькою Гуцульщиною, тому почувається там майже як удома. Хоча й довелося звикати до дерунів з цукром, складної граматики і особливих овочів, якими можна прогодувати півсела. А ось іноземний обранець обожнює гостювати на Прикарпатті – дороги тут страшенно погані, зате люди надзвичайно добрі. Докладніше >>
Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення пам’ятної анотаційної дошки «Рідній Школі» ім. М. Шашкевича на фасаді будинку загальноосвітньої школи №7 (вул. Грушевського, 16). Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього з клопотанням звернулися до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа. Докладніше >>
Про клінічні дослідження медичних препаратів, або, як це в народі називається, випробування ліків, «Галицький кореспондент» розмовляв з менеджером із проведення клінічних досліджень Сергієм Шестопалом. Пан Сергій за освітою лікар і юрист, у минулому – хірург, а сьогодні виконує роботу, про яку мало відомо пересічним людям. Тож про практику участі пацієнтів у програмах клінічних досліджень, можливості для лікування і державну політику в цій царині – у розмові з ним. Докладніше >>
Днями перша леді України Марина Порошенко зібрала регіональну пресу з цілої держави. На першу зустріч у такому форматі кликали не всіх, один-два журналісти з регіону. Запросили й «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Деркачова Ольга
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Палій Юлія
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного