У Брошнів-Осаді хочуть створити єдиний в Україні музей депортації. Саме тут був один з пересильних пунктів для відправки людей у Сибір з 1946 по 1953 роки. Для цього історикам потрібно опрацювати матеріали в архіві Головного управління національної поліції в області, однак їх туди не допускають. Докладніше >>
Івано-Франківщина потерпає від нашестя рудих слимаків. Вони з’їдають все: від картоплі до чорнобривців. Єдиного ефективного методу боротьби з ними немає. Для того, щоб виявити масштаби проблеми, у Facebook-спільноті UkrBIN започаткували ініціативу #ЗупиниРудого. Саме під цим хештегом сотні людей публікують місця, де бачили цих слимаків, а науковці аналізують інформацію. Докладніше >>
За 13 років подружнього життя у Тунісі прикарпатка Мар’яна Москалюк (Беребаі) пережила всяке: чорну депресію, злети і падіння в бізнесі… Але зрештою виграла щось дуже коштовне – щастя на березі моря, кохання із жасминовим ароматом і смачний кускус. Але який би не був красивий і комфортний Туніс, все ж дуже бракує українського повітря. Докладніше >>
Щороку середина літа перетворюється в Дмитровичах, що за 15 кілометрів від Львова, на свято фотографії. Тут збираються фотографи з різних куточків України, щоб вшанувати пам’ять про свого колегу, корінного дмитровичанина Павла Дроб’яка. Тут він розпочав свій життєвий шлях, тут і знайшов останній пристанок. Але найбільш важливі роки, в сенсі творчості, Павло прожив у Івано-Франківську. Власне на 80-90-ті роки минулого століття припав розквіт його таланту, саме ті роки були для нього найбільш продуктивними і насиченими творчими поривами. Докладніше >>
Українські Карпати стають доступнішими для людей з особливими потребами. Підкорювачами мальовничих вершин вже другий рік поспіль стають навіть ті, хто не може самостійно ходити. Безбар’єрними гори робить команда волонтерів, яка постійно поповнюється новими людьми, та французький візок «Джульєтта», що поглинає в себе увесь спектр неймовірних емоцій і відчуттів, які дарують мандри людям з інвалідністю. Докладніше >>
Дощ, болото та дисципліна – у таких умовах два тижні курсанти з цілої України вчилися воювати та виживати. Військово-патріотичний вишкільний табір «Карпатський легіон» та всеукраїнський вишкіл УНСО зібрали на Богородчанщині сильних духом людей. «Галицький кореспондент» на декілька годин також приєднався до табору. Докладніше >>
Німецький політолог, журналіст, письменник, автор наукових та художніх книг Роберт М. Зоннтаґ (справжнє ім’я Мартін Шойбле) привіз до Івано-Франківська власний роман-антиутопію «Сканери». Уперше перекладена на українську мову книга побачила світ завдяки видавництву «Discursus». Про популярне у Німеччині видання, інтерес до читання, роботу в «гарячих точках» та потенційний контроль корпорацій автор розповів в інтерв’ю «Галицькому кореспонденту». Докладніше >>
На Прикарпатті вперше в Україні зруйнували пам’ятник воїну-афганцю. Він стояв понад 30 років на шкільному подвір’ї, поки там не почали стелити бруківку. У школі та в сільраді в один голос кажуть, що пам’ятник був аварійний. Однак частина мешканців села та «афганців» називають це вандалізмом і переконані, що він простояв би ще довго. Докладніше >>
Верховинський говір, бездонна душа і сталева рука феноменального воїна – таким Василь Шлімкевич із позивним Дяк запам’ятався своїм побратимам. Він мав багато енергії, блокпост був не для нього. Мисливець, снайпер, розвідник. Цей боєць був воїном-одинаком і завжди знав трохи більше за інших – мав величезний бойовий досвід і тонку інтуїцію. А ще мав неймовірно добре серце – казав, що воює на Донбасі, аби молодих хлопців туди не брали, бо їм ще треба пожити. На фронті Дяк намагався ні з ким особливо не ставати близькими друзями – аби потім не було боляче від втрати. Докладніше >>
Юридичних та фізичних осіб-підприємців зобов’язують обладнати газові лічильники приладами дистанційної передачі даних. Таким чином в автоматичному режимі будуть контролювати процес споживання природного газу. Споживачі скаржаться, що така інновація обійдеться доволі дорого, тож не кожен зможе собі дозволити таку забаганку. Докладніше >>
Для них вистрибнути з літака – це як вийти з маршрутки. Вони називають себе небонутими, бо вже не мислять життя без стрибків у небі. День парашутиста «Галицький кореспондент» відзначав у колі любителів цієї справи. Довелося злетіти зі скайдайверами аж над хмари і дізнатися, чому ж парашутисти так закохані у небо. А ще розвіяти найчастіше побоювання: відкриється чи не відкриється… Докладніше >>
Найбільша мрія багатьох бізнесменів – щоб держава їх не чіпала і не заважала займатися власною справою. Підприємці хочуть простих та прозорих відносин із владою і не бажають проводити час у чергах за довідками та дозволами. Такі цілком зрозумілі бажання вже давно втілені в життя більшістю країн Європи. А як з цим в Україні та, зокрема, в Івано-Франківську? Докладніше >>
Цього разу розповімо про видатну постать в українській історії, громадсько-політичного і державного діяча Євгена Петрушевича. Йому довелося жити та працювати в непростий час здобуття українцями свого місця серед європейських народів, активної боротьби в несприятливій міжнародній ситуації та пошуку візії майбутнього рідного народу. Також поговоримо і про малознані факти біографії цієї людини в контексті нашої непростої української історії по обох берегах Збруча. Докладніше >>
Реформа децентралізації влади – це позитивний чи, навпаки, негативний процес? Відповідь на це питання «Галицький кореспондент» вирішив шукати в об’єднаних територіальних громадах, що вже мають певний досвід господарювання. Ми побуваємо у всіх об’єднаних громадах нашої області і поцікавимося основними напрямками їхньої життєдіяльності. Наразі це Тлумацька ОТГ. Докладніше >>
Сучасний, комфортний і просторий… Таким мав би бути будинок для літніх, які з тих чи інших причин не можуть доживати останні дні поряд з рідними та близькими. Саме такий заклад є у селі Петрів Тлумацького району. Будинок тут двоповерховий, площа його понад 800 кв. метрів, це приміщення закинутої амбулаторії. Проживає у ньому 26 людей пенсійного віку або тих, хто не спроможний сам за собою доглядати. Територія довкола чимала. Є фруктові дерева, квіти, альтанка, лавочки. Також є окрема будівля з кімнатою для тих, хто відійшов у вічність. Докладніше >>
31-літній прикарпатський розвідник батальйону «Крук» Андрій Гнип’юк, повернувшись із війни, зміг здійснити те, що мало кому під силу – заслужити любов дітей. Причому аж трьох сотень одразу – цілого ліцею. У знаменитому американському романі «Мобі Дік» перемога однойменного білого кита символізує велич та страх людини перед природою, що має незбагненні для людства сили, котрі не можна скорити. Саме тому Андрій і обрав собі такий позивний – Мобі Дік Докладніше >>
Тисмениця може об’єднатися з Івано-Франківськом в ОТГ. Такі перемовини вже ведуть міські голови цих населених пунктів. Однак далеко не всі мешканці Тисмениці підтримують цю ідею. Частина тисменичан наполягає на створенні окремої громади, незалежної від Івано-Франківська. Докладніше >>
В Івано-Франківську діє понад півсотні незаконних пунктів прийому металобрухту. Вони не мають документів, приймають метал з порушенням і платять за нього готівкою, що заборонено законом. Про такі пункти знають усі, але закрити їх не так легко. Докладніше >>
Гурт DAGADANA – це злиття джазової й електронної польської та української народної музики. Його дебютний альбом “Malenka” (2010) нагороджений престижним польським призом “Fryderyk” і визнаний світовим музичним альбомом року. Крім того, альбом “Dlaczego nie” був номінований на премію “Fryderyk” у 2011 році і став восьмим у списку “Найкращі музичні альбоми світу” в Англії. Докладніше >>
Місцеві волонтери долучилися до гуманітарної місії з роздачі вегетаріанської їжі Food for Life («Їжа для життя») і вже два роки щотижня в парку Воїнів-Інтернаціоналістів годують безхатьків чи просто тих, хто потребує. Вони кажуть, що доставляють нужденним людям любов і значимість у вигляді супу і макаронів. Собівартість одного такого обіду приблизно сто гривень, і ще купа затраченого часу й трохи палива для доставки Докладніше >>
Деркачова Ольга
У японській поетиці є поняття «моно-но аваре», що перекладається як «чарівний смуток речей» – це коли обов’язково називаєш те, що побачив, те, що подобається або не подобається, вживаючи слово моно (річ). Якщо ж людині трапляється те, що може викликати почуття і людина дійсно починає відчувати щось, тоді кажуть: «відчувати моно-но аваре». Таким чином, серце
Палій Юлія
Розповідати про війну вголос іноді страшніше, ніж мовчати. Та ще страшніше – вдавати, що нічого не відбувається. Писати про своє життя у війні – це не про те, що я хочу пожалітися. Це про свідчення того, що відбувається з нами сьогодні. Мовчати чи писати Коли я вперше писала про наш з чоловіком особистий досвід життя
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного