Як програти вибори

Вибори у Войнилівській ОТГ засвідчили одразу кілька тенденцій: перше – ОТГ є ласим шматком для багатьох політичних сил, тому виборчі технології та нечесну гру ніхто не відміняв. Друге: програти вибори дуже просто – для цього потрібно сподіватися на політичний бренд, ще й поставити на дільниці недолугих спостерігачів. Третє: із виборів у вибори фаховість членів ДВК є низькою, через що ними легко маніпулювати.  Четверте: виборчий електорат у селах консервативний, однак, чутливий до матеріальних благ.  Докладніше >>

Скандали року

Хабарі, фальсифікації, лікарня, як з фільму жахів, повії, перекриті дороги… 2017-й майже позаду, тож пригадаємо найскандальніші події цього періоду. Докладніше >>

Подарунки на передову

У переддень новорічних свят усі ми мріємо про подарунки. Чекають їх і на передовій, де особливо гостро відчувається потреба в увазі й турботі. Втім, у нашій країні є компанії, які здійснюють не новорічне, а щоденне диво, постійно допомагаючи нашим хлопцям на фронті. Прикладом такого відповідального ведення бізнесу можна назвати національну мережу дискаунтерів «АТБ» Докладніше >>

ТОП-10 одіозних фігур Прикарпаття

Людина, яка живе в соціумі і взаємодіє з ним, неминуче викликає різні емоції та почуття в тих, хто її оточує. Хтось запам’ятовується своїми мудрими думками і розповідями, хтось – власноруч створеними мистецькими шедеврами, хтось засновує успішні підприємства та заробляє мільйони. А є люди, які цьогоріч запам’яталися прикарпатцям скандалами, сварками, бійками та кривавими злочинами. Докладніше >>

Війна і дерево: як боєць АТО здолав шлях від ремісника до творця

Художник і воїн водночас. Із деревом працює так само вправно, як і зі зброєю на передовій. 48-літній калуський боєць Віталій Гапон із позивним Вегас ішов воювати не за державу, а за землю. Державу ми починаємо творити лише тепер.  «На фронті було дуже багато котів, але від мишей вони все одно не рятували, бо гризунів було ще більше – тьма-тьмуща, – розповідає боєць 14-ої бригади першого батальйону окремого зенітно-артилерійського взводу Віталій Гапон, показуючи світлину фронтового кошенятка з кличкою Сєпар. Докладніше >>

Католицьке Різдво

Першу календарну реформу римського календаря здійснив близько 690 року до нашої ери диктатор Риму Нума Помпілій, який збільшив кількість днів у році до 355, а число місяців – до 12. Тоді ж було додано нові місяці – «януаріс» та «фебруаріус». Перший з них присвятили богові часу Янусу, а другий – етруському богові підземного царства Фебруусу. За твердженням відомого українського вченого, астронома, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Климишина, який досліджує історію календаря, в цей час римляни перейшли до впорядкованого місячного календаря за грецьким зразком. Докладніше >>

Право на любов

Щойно ми заходимо у залу, як до нас підбігає усміхнений від вуха до вуха хлопчина і простягає руку: «Я – Роман. Я умію робити масаж!» Трохи ніяковіємо, але Роман так привітно усміхається, що й ми представляємось у відповідь. Усі ми прийшли на круглий стіл, де будуть обговорювати цілком незвичну для українського суспільства тему – захист сексуальних та репродуктивних прав людей із інтелектуальними порушеннями. Роман – один із них. Докладніше >>

Перший громадський транспорт Станиславова: як це було 79 років тому

Що в 1939 році могло об’єднувати Нью-Йорк, Лондон, Париж, Берлін, Варшаву і Станиславів? Комунікація, а точніше – автобусне міське сполучення. І хоча в Станиславові воно тільки-тільки зароджувалася, саме завдяки йому місто стало по-справжньому сучасним. Діяльність підприємства, яке займалося першим громадським автотранспортом Станиславова, тривала досить недовго (всього вісім місяців), позаяк її обірвав початок війни, і документів діяльності фірми практично не збереглося. Докладніше >>

Небачений вітер

12 грудня Прикарпаттям пронісся буревій. Негода декілька годин лютувала у гірській частині області. За попередніми підрахунками, вона завдала шкоди на понад п’ять мільйонів гривень. Найбільше від негоди постраждав Косівський район, трохи менше – Коломийський. Вітер розпочався близько 10.00 і ставав чимраз сильніший. Він легко викорчовував дерева та зривав дахи. Пошкоджені 23 адміністративні будівлі: лікарня, ФАПи, військкомат, санаторій, майже 150 приватних будинків та 16 шкіл у Шешорах, Пістині, Старому Косові, Кутах, Старих Кутах, Уторопах тощо. Докладніше >>

«АТБ» виступив у ролі Святого Миколая для тисяч українських дітей

19 грудня, на Святого Миколая, у Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося грандіозне свято для сотень маленьких українців. У цей день низка організацій і компаній об’єднали свої зусилля для того, щоб створити передноворічний чарівний настрій дітям, позбавленим батьківського піклування, діткам з особливими потребами, маленьким переселенцям, малюкам із багатодітних сімей і дитячих будинків сімейного типу, а також синам і дочкам українських захисників: героїв Небесної сотні й учасників АТО. Докладніше >>

Кар’єрні сходи вгору

Керуюча луцьким магазином «АТБ» поділилася своєю історією успіху: без родинних зв’язків і будь-якого «блату» вона змогла, розпочавши працювати продавцем, через вісім років стати тутешнім керівником і не має сумнівів, що в цій мережі будь-хто може повторити її шлях. Докладніше >>

 Андрій ЛЮБКА: «Найкращі тексти виходять, коли мене просто «несе»

Андрій Любка – український поет, прозаїк, перекладач і есеїст. Вірші Любки перекладалися німецькою, португальською, російською, білоруською, чеською та польською мовами. Докладніше про життя і творчість письменника – в його інтерв’ю «Галицькому кореспонденту». Докладніше >>

Мирослава ВЕТОХА: «Мої сукні призначені для успішних та впевнених у собі жінок»

Одяг, що світиться, став справжньою окрасою 32-го Франківського подіуму. Франківський дизайнер Мирослава Ветоха, яка вже кілька років мешкає у Данії, дебютувала зі своєю особливою колекцією у рідному місті. Докладніше >>

Все буде етикет!

Виявляється, якщо ви спізнилися до театру чи кінозали, в обох випадках треба йти до свого місця по-різному; відпочиваючи в ресторані, нікому не потрібно пояснювати, що прямуєте до вбиральні; саме чоловік, а не жінка, має першим зайти до під’їзду… Днями в творчому просторі «Aloe» спеціаліст із етикету і бездоганних манер Тамара Марзаганова розповідала про тонкощі цих правил. Докладніше >>

Горянин в авангарді

Завжди поспішав жити, але встиг першим полягти. В Яремче він єдиний, хто загинув у зоні АТО. Андрій Шудравий два місяці не дочекав до свого 25-ліття. За свої роки земного буття хлопчина встиг те, що чимало людей не встигають протягом багатьох десятиліть. Докладніше >>

Як незаконне стає законним

Вже понад шість років в Івано-Франківську тягнеться історія з будівництвом пекарні на вул. Сахарова, 23. Незаконне будівництво у 2013 році узаконили, а тепер відводять під нього земельну ділянку. Однак мешканці навколишніх будинків скаржаться, що підприємець забирає декілька метрів дитячого майданчика та проїзд. Докладніше >>

До школи – за наркотиками

У школах Івано-Франківська можна вільно купити наркотики. Таку заяву нещодавно зробив міський голова Руслан Марцінків. Цього року в обласному центрі збільшилася тенденція до поширення наркоманії серед неповнолітніх. Втім вчителі й директори шкіл воліють проблему замовчувати, а не вирішувати. Докладніше >>

Євген БІЛІЧЕНКО: «Найбільше розчарування – це полювання на крокодила»

Днями журналіст “Галицького кореспондента” зустрівся з цікавою людиною – Євгеном Біліченком, який вже довший час живе і працює в Африці. Про цей манливий, але далекий і малознаний нами континент, спільності та відмінності між нами й африканцями, а також усілякі цікавинки з його тамтешнього досвіду – у їхній бесіді. Докладніше >>

Спогади на попелі

Увечері 2 грудня в будинку Юлії Жук та її 20-річної доньки Каті у Загвізді сталася пожежа. За кілька годин на їхніх очах згорів цілий двоповерховий будинок. Не приборканий вчасно вогонь перетворив на попіл все їхнє майно й особисті речі, фотографії батька й чоловіка, який помер минулого року, та, по суті, значну частину їхнього життя. Докладніше >>

Родина Заклинських

Свою громадсько-політичну діяльність молодий Олексій Заклинський розпочав ще буремного 1848 року в стінах Львівської духовної семінарії. Олексій не обмежувався обов’язковою наукою, а читав багато і поза навчальною програмою. Завдяки цьому незабаром усвідомив, що він українець, син українського народу. А читаючи всілякі книжки, особливо німецькі, польські й чеські, Олексій бачив, що ті народи є національно свідомими, знають про потреби свого розвитку і свого добра. Коли порівнював їх з народом українським, то з жалем усвідомлював ту велику різницю. Докладніше >>