Верховинщина – край, багатий на смерекові ліси, традиції і талановитих людей. Завдяки великій кількості музеїв тут на власні очі можна побачити, як жили гуцули у давнину, що їли і чим займалися. На любителів туризму чекають таємничі Писаний Камінь, Піп Іван та озеро Марічейка. А починаючи від смт. Верховини, мандрівника буде супроводжувати Чорний Черемош. З нього і почнемо… Докладніше >>
Коломийщина – барвистий і гостинний край, який недарма називають писанковим. Він славиться багатою народною культурою, талановитими майстрами і колоритними фестивалями. Край надзвичайно різноманітний у етноісторичному, архітектурному і мистецькому плані, адже охоплює територію Покуття і Гуцульщини. Крім того, тут здавна проживали і творили спільну історію представники інших народів, які залишили помітний слід у життєвому літописі краю. «Галицький кореспондент» склав рейтинг із десяти найцікавіших місць Коломийщини. Докладніше >>
Про з’єднання Північного і Південного бульварів в Івано-Франківську говорять вже роками. Останньою ланкою між ними мало б стати будівництво дороги від вул. Бельведерської до вул. Панаса Мирного, передбаченої генеральним планом міста. Однак на заваді майбутній дорозі став «п’яний базар» та кілька будинків. Докладніше >>
Територія Яремчанської міської ради – один з найважливіших рекреаційних районів Карпатського регіону. Саме ж Яремче називають перлиною Карпат, тут красиві гірські пейзажі, цілющі джерела, культурні пам’ятки, цікава історія. Місто з 1977 року віднесено до категорії міст обласного підпорядкування з включенням в його межі таких населених пунктів, як села Дора та Ямна. Крім того, до території Яремчанської міської ради належать селище міського типу Ворохта та Микуличинська, Татарівська, Яблуницька та Поляницька сільські ради. Докладніше >>
Тисменицький район у сучасному територіальному значенні був утворений 6 грудня 1966 року і до 1984 року мав назву Івано-Франківський. Географічно обласний центр так і залишається в центрі Тисменицького району, що є однією із особливостей Тисмениччини. Докладніше >>
Міжнародний скандал довкола вихованця Залучанського інтернату Андрія, що у своїх 15 років важить заледве 13 кілограмів, сколихнув громадськість. У повідомленнях на різних телеканалах та інтернет-ресурсах у Польщі йдеться про нетолерантне ставлення українців до людей з обмеженими можливостями, про те, як дитину морили голодом і довели до напівпритомного стану. Докладніше >>
Городенківщина може по праву вважатися одним із наймальовничіших районів Прикарпаття, адже її озера, карстові печери, прадавні городища, Дністер, овіяні легендами численні замки, церкви та костели створюють неповторний культурний ландшафт. Проте Городенківщина ще чекає на своїх відкривачів, бо, незважаючи на велику кількість атракційних місцин, не всі вони відомі широкому загалові. Докладніше >>
Верховині не звикати до туристів, бо цей край добре пам’ятає світил української історії, літератури, культури та кіно. Гуцули розуміють, що їхні звичаї цікаві кожному, бо в них історія, традиції, магія. Це дивувало, дивує і буде дивувати, тому мешканці намагаються зберегти те, що залишили їм предки, створюючи різноманітні музеї. Тільки у Верховині їх налічується сім. Кажуть, що скоро буде і восьмий, присвячений фільму «Анничка». І це, мабуть, не межа… Докладніше >>
Після того, як візовий центр переїхав з вулиці Ленкавського на Тролейбусну, мікрорайон Пасічна потонув у морі стихійно припаркованих автівок та автомобільних корках. А сам візовий центр почав обростати незаконними МАФами, що пропонують різноманітні візові послуги. Докладніше >>
Снятинщина – це земля працьовитих людей, ошатних угідь і хат. Звідси походять роди Озаркевичів, Кобринських, Гамораків, Трильовських, Даниловичів. Тільки тут міг народитися Василь Стефаник чи Василь Касіян, бо, напевно, ніде так інтелігентно не ставляться до праці та людей. Серед уродженців Снятишини – п’ять лауреатів Шевченківської премії: художник Василь Касіян, прозаїк Ярема Гоян, композитор і педагог Анна Гаврилець, фотограф Василь Пилип’юк, графік-ілюстратор Іван Остафійчук. Докладніше >>
Мешканці Івано-Франківщини скаржаться, що у криницях поменшало води. Така тенденція спостерігається вже декілька років. Однак проблема не є локальною, на зменшення води у колодязях нарікають і жителі сусідніх областей. Мешканці смт. Більшівці Галицького району кажуть, що такого обміління криниць раніше не було. Тепер у більшості колодязів води обмаль, тому подекуди вона вже не придатна для пиття. Докладніше >>
Ця суперечлива історія тягнеться вже майже шість років і нарешті, можливо, близька до завершення. Вона розпочалася ще у 2010 році, коли за три місяці до своєї смерті 63-річна калуська пенсіонерка заповіла квартиру не рідному братові чи комусь із родичів, а «брату» по церкві. Відповідно, виникло протистояння, одна сторона якого не припиняє спроб повернути помешкання «у родину», а протилежна – його втримує. Докладніше >>
Рожнятівський район – найбільший серед 14 районів Івано-Франківської області, який розташований в її західній частині. На території району розміщені три селища міського типу (в тому числі і районний центр), а також 49 сіл. Район має унікальне географічне розташування. Тут одночасно представлені три зони: рівнинна, передгірська і гірська. Більше двох третин території району займають ліси та гори. Гірські масиви Рожнятівщини належать до Центральних Горган – найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат Докладніше >>
У Назавизові на Надвірнянщині жителі обурені діями активістів ГО «Народна Самооборона Івано-Франківської області», які погрожують людям, вимагають гроші, ходять зі зброєю, а нещодавно ще й сильно побили двох жінок. Місцеві звернулися у різні правоохоронні структури з проханням захистити їх від загрози у «камуфляжі». Докладніше >>
На лівому березі швидкого Пруту розкинулось писанкове місто Коломия. Оспіване в піснях і легендах, 19 серпня воно святкуватиме 775-річний ювілей. У далекому 1241 році в одному з літописів вперше згадується поселення Коломия. Вона належить до найдавніших галицьких міст. Коломия сьогодні є важливим центром суспільного, культурного, освітнього життя Прикарпаття, столицею Покутського краю. Докладніше >>
У Калуському районі визрівала ще одна об’єднана територіальна громада (ОТГ) – Голинська. Та процес призупинився, бо Сівка-Калуська вирішила ще трохи подумати, до кого їй прихилити голову – до Калуша, який до себе не кличе, чи до Голиня, що наполегливо запрошує? Докладніше >>
Незалежні, некорумповані суди є однією із найголовніших умов функціонування демократичного суспільства, дотримання законності і правопорядку в державі. Добір судді на посаду – процес відповідальний і тривалий. Відповідно до нового закону «Про судоустрій і статус суддів», який набере чинності наприкінці вересня разом зі змінами до Конституції, суддів, що пройшли кваліфікаційне оцінювання, призначатимуть безстроково, їм також підвищать зарплату. Докладніше >>
Мешканці села Залукви, що біля Галича, роками знемагають від смороду із забійного підприємства. Він допікає їм щоденно, а особливо у спеку, не дозволяючи ні відчинити вікно, ні вийти з хати. Відтак сільська громада вимагає припинити діяльність бойні та перепрофілювати виробництво. Якщо влада не наведе лад у «смердючому питанні», то доведені до відчаю жителі готові до проведення акцій прямої дії. Докладніше >>
Складна вроджена вада дитини не змусила її сім’ю опустити руки. Історія цієї івано-франківської родини доводить, що всупереч законам офіційної медицини, любов, наполегливість і віра творять дива. На стіні їхньої просторої кухні висить невеличкий образочок святого Шарбеля, який вважається покровителем хворих із недугами кісток. До нього моляться про заступництво перед Господом та ласку зцілення. Їхній дім нагадує реабілітаційний центр: повсюди ходунки, спеціальні тренажери, канати, драбини… Аби лише Радомирчик одужав. Докладніше >>
Надвірна – один із наймолодших на Західній Україні районних центрів. Датою заснування міста вважається 23 січня 1578 року, коли польський король Стефан Баторій видав привілей, яким дозволив закладення містечка Краснодвір. Розмістилося місто на правому березі річки Бистриці Надвірнянської у передгір’ї Карпат. У самому місті є багато цікавих пам’яток, тож тут варто зупинитися, звернути увагу на будівлі, багато з яких збудовані на початку ХХ століття, погуляти у міському парку, відвідати міську ратушу, храми чи музеї. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи