Наприкінці липня на Верховинщині, у відпочинковому закладі «Сяйво Карпат», масово отруїлися туристи з Польщі, Німеччини та України. 37 хворих, з яких 27 дітей, були госпіталізовані у місцеву лікарню. Наразі постраждалі майже одужали, а заклад, де виявлені серйозні порушення, тимчасово припинив свою роботу.

Масова недуга

25 липня до Верховинської центральної районної лікарні з ознаками харчового отруєння середньої важкості поступило 13 осіб. Як з’ясувалося, всі ці люди відпочивали у «Сяйві Карпат», що в селі Красноїлля. Невдовзі кількість потерпілих різко зросла.

«До лікувальної установи потрапило 37 осіб з диспептичними ознаками: нудота, блювота, в окремих осіб підвищення температури тіла, – розповідає головний лікар Верховинської ЦРЛ Микола Ілюк. – Доставлені хворі у два етапи. Семеро пацієнтів були з середнім ступенем важкості, інші – з легким».

Із 37 відпочивальників, які потрапили в лікарню, 27 – діти. Їх госпіталізували в інфекційне відділення. Також під ліжка інфекційного профілю було виділено частину дитячого відділення, тож госпіталізувати вдалося всіх. Днями більшість пацієнтів виписали. Їх оглянули місцеві лікарі, а також спеціалісти з обласного центру.

Пацієнти розповіли, що харчувалися у тому закладі, де перебували, а також їли продукти (польські і німецькі), привезені з собою. Визначити продукт, який став причиною масової недуги, медикам доволі складно. Цим питанням займаються компетентні служби, зазначає Микола Ілюк.

В. о. головлікаря Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні Наталія Дьоміна зауважує, що літньо-осінній період – це найсприятливіша пора для розвитку кишкових інфекційних захворювань, адже температурні умови сприяють розмноженню збудників. Інфекційні захворювання найчастіше виникають через уражені сальмонельозом яйця, приготовані у невідповідних умовах салати, холодці тощо. Масові випадки отруєння, пов’язані з продуктами у закладах громадського харчування, трапляються не дуже часто. Лікування затверджене відповідними протоколами і триває здебільшого сім-десять днів.

Ґрунтовні аналізи

Заступник директора державної установи «Івано-Франківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» Наталія Ковбасюк каже, що термінове повідомлення про перших пацієнтів надійшло до установи 25 липня, і відразу ж працівники філії у Косові виїхали на місце інциденту. Там відібрані всі необхідні продукти харчування, зібрані добові проби, відібрані змиви, проби води, проведене обстеження всіх працівників на харчоблоці, зроблена дезінфекція.

«Єдине, що пов’язує всіх хворих, – це перебування і харчування в одному місці. Але їли вони різну їжу. Одна з версій зводилася до того, що отруєння відбулося під час спільної вечері, де їжу гості готували самі з продуктів з-за кордону. Але виявилося, що перші симптоми з’являлися ще раніше», – розповідає фахівець.

Загалом, відібрано 34 проби продуктів. Зокрема, досліджували яйця, масло, фарш індичий, м’ясо куряче, кавун, повидло. Проведені й дослідження водопровідної води на патогенні мікроорганізми.

Самі винні

Представниця відпочивальників зауважує, що у складі їхньої групи було 62 особи. Діти були з України, Польщі та Німеччини. Їли все, тож чим викликане отруєння, наразі невідомо.

Відпочинковий комплекс «Сяйво Карпат» працює третій рік, за цей час жодних інцидентів не відбувалося, запевняє його власник Дмитро Демидюк. За його словами, діти приїхали з Польщі, довгий час стояли на кордоні. Була спека, тож ті продукти, які вони мали з собою, зіпсувалися, а пізніше вони цю їжу споживали. Крім того, проводили майстер-клас, де пекли пляцки, робили коктейлі, очевидно, цим і потруїлися. Водночас на базі було 125 відпочивальників, велика група була з Києва, 10 днів відпочивали, ніяких інцидентів не було. У той злощасний день харчувалися всі разом.

«Нашими продуктами вони отруїтися не могли. У нас все свіже, готують гарні кухарі. Я це відкидаю», – переконує пан Демидюк.

Власник закладу зауважує, що з перевірками сюди навідуються нечасто, лише після інциденту не дають спокою. Він запевняє, що має медичні книжки працівників, а ще здійснює підприємницьку діяльність, тож решти дозволів, зокрема на надання послуг громадського харчування, не потрібно. Мовляв, президент наклав мораторій на перевірки, тож з нього ніхто ніяких дозволів не вимагає.

Висновки експертів

В експертному висновку вказано, що причиною отруєння значної кількості людей, більшість з яких діти, стали бактерії групи кишкової палички. Їх виявили в індичому фарші, курячому м’ясі, яйцях, маслі. У 13 з 34 змивів, які відбирали фахівці, – з яєць з холодильника, полиць з холодильника, дошок для нарізання овочів, стола для брудного посуду, тарілок, стола з кімнати відпочинку, виделок і навіть з рук одного з кухарів – виявлені бактерії кишкової палички.

«Нами видане розпорядження, відповідно до якого підприємство призупинило свою роботу, направило заяву для реєстрації. За попередньою інформацією, працівники пройшли медичний огляд, закуповується холодильне обладнання, додатковий інвентар, здійснюється дезінфекція. Після всіх цих заходів вони звернуться з заявою, щоб фахівці служби провели обстеження з відповідним відбором аналогічних змивів», – Начальник головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Роман Гурський пояснює. Якщо після чергової перевірки порушень не буде, підприємство відновить свою роботу.

Начальник Верховинського відділу Національної поліції Богдан Сокол повідомив, що з дня на день очікують результатів аналізів з місця інциденту. Кримінальне провадження у цій справі відкрито за ч.1 ст. 325 ККУ – порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, яке карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Без несподіванок

Лабораторний центр МОЗ займається моніторинговими відвідуваннями. Якщо раніше перевірка була без попередження, то нині такого немає. У випадку несподіваного спалаху інфекційних захворювань чи масових отруєнь працівники лабораторії виїжджають на місце. Там вони дають рекомендації, а враховувати чи не враховувати їх – прерогатива керівника кожного закладу, де здійснювався моніторинг.

Роман Гурський зауважує, що всі фізичні та юридичні особи, які дбають про безпечність харчових продуктів, – школи, садочки, заклади громадського харчування, відпочинкові комплекси – зобов’язані зареєструватися як оператори ринку харчових продуктів. У разі отруєння чи іншого інциденту працівники структури про свій візит не попереджають – створюється робоча група, яка працює без відповідних регуляторних дій.

«Прибувши на місце, ми побачили, що заклад «Сяйво Карпат» зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, але оператором ринку харчових продуктів він не є. Це означає, що де-факто заклад є, а де-юре – немає. Якщо закладу в реєстрі немає, його перевірку запланувати неможливо. Відтак з моменту його створення там не було ні санітарного інспектора, ні інших фахівців. Не всі підприємці обізнані з вимогами законодавства, а контролюючі організації мають допомогти у розвитку бізнесу», – пояснює керівник.

Реєстрація закладу не потребує фінансових затрат чи затрат часу, це можна зробити онлайн. Відтак заклад буде включений у план перевірок, який оприлюднюється на рік наперед. До відома підприємця доводять питання, щодо яких здійснюватиметься огляд, і він може підготуватися заздалегідь. Якщо здійснюється приготування продуктів, у працівників повинні бути медичні книжки, а продукти харчування мають супроводжуватися відповідними документами. Якщо мова йде про прийом дітей, необхідний супровід медичного працівника і т.д.

План перевірок складається на рік наперед з деталізацією місяця і дати відвідування того чи іншого закладу. Наразі на території області зареєстровано приблизно 10 тис. операторів, які займаються продуктами харчування. До незареєстрованих підприємців працівники структури з перевіркою прийти не можуть – можуть лише дати рекомендації. А підставою для позапланової перевірки може стати скарга на той чи інший заклад від споживача.

Начальник також розповідає, що минулого року в області було зареєстровано шість випадків масових отруєнь. Але наголошує: не завжди винні лише заклади громадського харчування. Часто самі споживачі нехтують елементарними правилами безпеки і легковажно ставляться до свого здоров’я.

Ірина ФЕДОЛЯК