Сезон тихого полювання за осінніми грибами вже розпочато. Про це “Галицькому кореспонденту” розповіла жителька Брошнева-Осади Наталія Бабинець.

Пані Наталія з чоловіком Володимиром їздять по гриби за 80 кілометрів від дому – в Осмолоду. Жінка каже, що літні гриби відрізняються від осінніх, вони більш червиві і мають тонші ніжки.

“Спека поволі спадає, пішов дощ, тому і очікую на вдалий грибний сезон, – розповідає вона. – Щоправда, зараз трапляється багато великих грибів, які ми не беремо. Бачила під лісом закупівельників-оптовиків, то вони скуповують все підряд. Якщо гриб м’ясистий, то можу його також взяти на юшку. Бо з такого гриба вона навариста і смачна”.

Грибникарка розповіла, що збирати гриби не важко, проблематичніше їх потім знести з гори вниз. Жінка каже, що їй доводиться спускатися з грибами до машини в два етапи.

Вдома прикарпатка їх і смажить, і сушить, і консервує. Каже, збирають від 15 до 30 кілограмів за одну поїздку в ліс. Оскільки для їхньої сім’ї то забагато, то частину грибів роздають друзям та знайомим. Наталія зазначає, що ніхто з місцевих не покаже грибні місця, бо часто селяни збирають і здають гриби перекупникам. За словами жінки, люди просто за безцінь віддають гриби оптовикам.

Подружжя у шлюбі вже 16 років, то за цей час виробили свій маршрут в Осмолоді і знають свої грибні місця. Дві їхні собаки також завжди з ними їдуть в Осмолоду. У розмові Наталія наголосила, що грибникам-початківцям варто бути обережними під час збору грибів. Найпростіший спосіб уникнути грибних отруєнь – це збирати ті гриби, які добре відомі. А ще краще брати їх під наглядом добре обізнаної у цьому людини. Тому грибникарка закликає любителів тихого полювання не брати і не вживати тих грибів, які викликають сумніви. Каже, отруйні гриби слід оминати, але не треба знищувати їх у лісі, бо вони є навіть ліками для деяких тварин.

“Мій чоловік із Закарпаття, – каже пані Бабинець. – Я йому прищепила любов до рибалки, а він мені – до збирання грибів. Рибалити я можу практично на рівні з чоловіками, і ходжу на рибалку ще з дитинства”.

Подружжя Бабинець часто бере участь у різних змаганнях, що проходять серед рибалок у Тлумачі. Тут серед любителів риболовлі часто проводять збори на потреби ЗСУ. Наталія каже, що під час змагань серед рибалок інші чоловіки дивуються її присутності на, здавалося б, не жіночому занятті – риболовлі. Але, за словами жінки, подружжя завжди разом. Якщо, наприклад, інші чоловіки применшують ціну спорядження і не озвучують справжню її вартість своїм жінкам, то в цій сім’ї все навпаки.

Пані Наталія може купувати все необхідне для риболовлі разом зі своїм чоловіком. Вона знає,  що у рибалок є прикмета, наче жінка на риболовлі – до поганого улову, але, незважаючи на це, прикарпатка зробила висновок, що риба жінок не боїться. Подружжя закликає менше вірити у забобони і брати приклад з них, які спільно і хату будують, і відпочивають разом, і хобі в них також одне на двох.

Мар’яна ЛОКАТИР