У селі Новий Мізунь Вигодської ОТГ, що на Долинщині, екоферма “Дубовий кут” розкинулась між горами Горганами та Бескидами. Функціонує вже понад чотири роки. Щоправда, добратися до неї непросто. Добре відомий туристичний «Карпатський трамвайчик» не доїжджає до ферми приблизно півтора кілометра.

Починали з малого

Господиня – власниця овечої ферми, 31-річна Оксана Лучків, радо зустрічає гостей та частує сирами, які власноруч виготовляє з овечого молока. Сюди приїжджають сотні туристів щотижня, щоб відпочити на полонині та відновити сили овечим молоком.

“Ідея створення сімейної ферми належить моєму чоловікові, – каже Оксана. – Ми починали з шести овечок молочної французької породи лакон. Зараз їх у нас налічується три сотні. Свій бізнес – це, насамперед, кропітка щоденна праця».

Подружжя виховує трьох дітей: синочків восьми та двох років і донечку п’ятирічного віку. Жінка каже, якби не бабусі і їхня допомога у догляді за дітьми, то вони з чоловіком не впоралися б із цим усім.

На території овечої ферми є можливість замовити дегустацію, а ще – кемпінг “Ніч на полонині”, альтанки з мангалами, пасіка, ставки для риболовлі, винний погріб і коптильня. Кожен охочий може потрапити на територію ферми та подивитися, як випасають овець. До того ж, на фермі організовують екскурсію та знайомлять з особливістю догляду за вівцями, їх стрижкою чи доїнням.

Нема контакту з руками

Стадо овечок випасають спеціально навчені пастухи – чабани. У розмові фермерка Оксана зізналася, що перші роки було важко знайти відповідальну людину на цю роботу. Тим більше, що вівчарі-пастухи випасають овець далеко на полонинах, де немає забрудненої трави чи повітря. В їхні обов’язки входить також доїння овець вранці і ввечері. Всього є двоє пастухів, які випасають овець тиждень, а наступного тижня їх замінюють інші двоє. Малі ягнятка випасаються окремо від дорослого стада. Бували випадки, що на отару нападали вовки і крали овець. Згодом молоді фермери купили собак породи алабай, і ця проблема вирішилася.

“У нас екологічно чисте молоко, – розповідає молода фермерка. – Немає навіть контакту з руками, бо ми придбали спеціальний доїльний апарат. Тому сир не має специфічного запаху та смаку. Я виготовляю щоденно 9 видів сиру: будз солодкий, будз копчений, будз солоний, урда (вурда), бринза, манчего, пекоріно, маринований сир зі спеціями у баночці. “Мізунський” я роблю за власною рецептурою, тому аналога йому немає ні в кого і ніде. Нашу екопродукцію можна також придбати в екокрамничках Вигоди та Долини, в «Ресторації Мулярових», що в місті Івано-Франківськ”.

Без консервантів та барвників

38-річний чоловік Оксани Василь Лучків добре знається на вівцях. Адже дідусь Василя також колись займався вівчарством. Василь відповідає за стрижку овець, догляд за ними та лікування.

Подружжя Лучківих каже, що овече молоко надзвичайно корисне для людини. А ще вони мають власну сироварню, де кожен покупець з 9 до 13 години може на власні очі бачити процес виготовлення крафтових сирів. Фермери працюють за принципом: видоїли свіже молоко і зварили сир (без консервантів та барвників, 100% натуральний, адже сир зберігає корисні компоненти овечого молока, зокрема кальцій, магній, вітаміни групи В).

На овечій фермі туристів пригощають печеним м’ясом та вином, чаєм з екологічно чистих карпатських трав. Віднедавна Лучківи почали виготовляти ексклюзивну новинку – овечі ковбаски з відбірної молодої баранини, яку коптять на фруктових дровах в натуральній оболонці. У складі такої смакоти лише овече м’ясо, сало, солодка паприка та суміш натуральних спецій. Такі ковбаски полюбляють навіть діти.

А родзинкою їхньої ферми є те, що розводять вони виключно овець чистокровної породи лакон. Також гості ферми можуть гратися з ягнятками та відвідати старий родинний будиночок Лучківих, який вони реставрували та зберегли його український колоритний дух. Тут діє музей старовинної бойківської вишивки, а також є речі побуту предків.

Мар’яна ЛОКАТИР