Реформа вторинної медичної допомоги «Безоплатна діагностика», яка мала б стартувати 1 липня, відкладається до 2020 року.

Пілотний проект так званої «вторинки», який стартував у Полтаві, не виправдав сподівань. Причина в тому, що не всі медичні заклади у Полтавській області виявилися готовими до реорганізації, відмовившись від свого чинного статусу, пояснює радниця з питань муніципальних послуг Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування Марія Баран.

Що загалом передбачає ця медична реформа і чи готова Івано-Франківщина лікуватися по-європейськи?

Медична реформа розрахована на термін від 2017 до 2022 року (базові етапи), за цей час усі медичні заклади України повинні перетворитися на суб’єкти  самостійного господарювання. Відбувається реформа в чотири етапи: реформування первинної ланки медичної допомоги, вторинної ланки (безоплатна діагностика) і екстреної медичної допомоги та розробка медичної програми державних гарантій.
Реформа первинної медицина на сьогодні вважається успішно завершеною. Однією з головних її умов було укладення декларацій між лікарями сімейної медицини та пацієнтами. На Прикарпатті 69% громадян уклали декларації з лікарями.

Водночас було розпочато перехід до нової системи фінансування всіх закладів медичної допомоги за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Держава більше не виділяє кошти згідно з кошторисом на утримання того чи іншого закладу охорони здоров’я (державного чи комунального). Натомість ці заклади перетворюються на автономні суб’єкти господарської діяльності, які отримують плату за результатами своєї діяльності, тобто за фактично надану пацієнтам медичну допомогу.

Наприкінці 2017 року було створено Національну службу здоров’я України – центральний орган виконавчої влади у сфері медицини. Відтоді кожен медичний заклад шляхом укладання договору з НСЗУ отримує фінансування відповідно до кількості пацієнтів, які підписали декларації з лікарями, а також додатково – за пацієнтів, які проживають на території обслуговування закладів, але ще не обрали лікарів.

«Поки пацієнт не «випишеться» з лікарні, нікому з лікарів не заплатять, оскільки це не можна назвати пролікованим випадком. Поки він перебуває у лікарні, він вважається хворим, тобто лікар ще не виконав своєї роботи», – каже Марія Баран.

На Прикарпатті договір із НСЗУ найпершими підписали у Делятинській ОТГ.  Головний лікар Делятинського некомерційного центру первинної медико-санітарної допомоги Світлана Ковальчишин запевняє, що після підписання договору з НСЗУ з’явилося більше коштів і витрачають їх з розумом. У центрі зробили ремонт та придбали необхідну техніку. Проблемою для чергових лікарів на Делятинщині залишається добирання до гірських сіл на території ОТГ, адже нерідко виклики бувають вночі.
Місцевий мешканець Богдан Грещук розповідає, що раніше приміщення, де тепер розташований центр, було доволі занедбаним, а зараз відчутно змінилося. Щоправда, чоловік вбачає в цьому радше заслугу ОТГ, аніж результат медичної реформи.

Ще один позитивний момент: щоб отримати необхідний пакет аналізів, уже не треба їхати в районну лікарню. Первинна медична допомога забезпечує загальний аналіз крові, аналіз сечі, холестерин та цукор в крові, її надають педіатри, терапевти та сімейні лікарі. Для пацієнтів, які укладають декларацію, це безкоштовно.

Реформа вторинної медичної допомоги мала на меті розширити цей пакет аналізів. У програму «Безкоштовна діагностика» мали увійти такі послуги, як мамографія і 5 видів рентгену (грудна клітка, суглоби, хребет, кістки та приносові пазухи), ехокардіографія, моніторинг ЕКГ і 2 види тесту для визначення патологій серцево-судинної системи, 6 видів УЗД (шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитоподібна і молочні залози), 4 види біопсії під контролем УЗД (щитоподібної залози, лімфатичних вузлів, молочних та передміхурової залоз), видалення новоутворень (м’яких тканин і шкіри, у носі, гортані, вухах), ендоскопічні дослідження та операції одного дня (стравоходу, шлунка, дванадцятипалої та товстої кишки, сечового міхура, трахеї та бронхів тощо).

До цієї програми зможуть приєднатися комунальні поліклініки, лікарні, приватні діагностичні центри, які уклали договір з НСЗУ. Такі аналізи та дослідження можуть здійснюватися тільки за направленням сімейного лікаря. Тож ті, хто не підписав декларацію, за такі види послуг змушені будуть платити. Зараз цей процес призупинено, адже досі апробовується пілотний проект на Полтавщині.

Як виявилося, не всі заклади медичної допомоги готові надавати ці послуги. Реформа «вторинки» найперше вимагає від медичних закладів переходу на автономну систему господарювання. На жаль, не всі готові на це погодитися. Доля таких закладів поки що невідома. Втім, на думку фахівців, вони не зможуть довго існувати, адже з реформуванням “вторинки” з’явиться здорова конкуренція. Хороший вузький фахівець, до прикладу, кардіолог, не захоче працювати із закладом, який не уклав багато декларацій, адже він не зможе збільшувати число пацієнтів, відтак не збільшуватиметься його зарплата (за кожну вилікувану людину), зрештою, медичний заклад без спеціалістів не зможе існувати.
Заклади “вторинки”, як і первинної медичної допомоги, мають табель оснащення, і вимоги до нього високі. Робоче місце лікаря має бути забезпечене усім необхідним обладнанням, в іншому разі заклад не може стати комунальним і фінансуватися з НСЗУ. Саме тому реформа пригальмувала, а пацієнти поки що не можуть отримувати повноцінну медичну допомогу.
Наразі лікарі первинної медичної ланки працюють так, щоб 75% звернень були вирішені на їхньому рівні. Тобто спершу людина звертається до свого сімейного лікаря (при високій температурі, при болю у суглобах, животі тощо), якщо це можливо вирішити на рівні первинної допомоги, то пацієнт одержує лікування, якщо ні, то лікар дає направлення до вузького спеціаліста (його пацієнт обирає сам) і продовжує лікування з ним, при необхідності призначають стаціонар. НСЗУ платить за пацієнта тільки в тому випадку, якщо його вже вилікували. Лікар первинної ланки отримує кошти за кожну підписану декларацію.

Марія Баран припускає,  що не всі заклади на Прикарпатті витримають конкуренцію. «Якщо ти маєш хороший УЗД-апарат, але не маєш кваліфікованого спеціаліста, то навряд чи зможеш довго працювати», – зауважила вона.

Щоправда, ситуація в нашій області доволі сприятлива, адже до реформи долучилися вже 11 ОТГ, медзаклади працюють там вже у новому статусі. За словами Марії Баран, зміни відбуваються повільно, але успішно. Відтепер пацієнти знають, що лікар зацікавлений у тому, щоб якомога швидше і якісніше його вилікувати. А самі медпрацівники уже отримують вищі зарплати:   медсестра заробляє від 6 тисяч гривень, а лікарі – від 12 тисяч.

Христина ДИЧАКОВСЬКА