Партійний з’їзд «Слуги народу» не лише подарував нового голову партії влади, але і його оголошення про зміну партійної ідеології. Замість лібертаріанства, про яке говорили під час виборів, та початкового «турборежиму» у роботі парламенту дев’ятого скликання обіцяно «щось середнє між соціалізмом та лібералізмом».

З огляду на масштаби владних повноважень, отриманих в результаті президентських та парламентських виборів цього року, «Слуга народу» може собі дозволити проголошувати будь-яку власну ідеологію. Наші громадяни у масі своїй ідеологічні засади вважають непотрібними витребеньками та на них практично не реагують. Зауважу, що за пів року реального політичного життя «слуги» не поспішали вибудовувати партійну інфраструктуру на місцях, проте стали об’єктом скандалів на всі смаки.

Озвучена Олександром Корнієнком пропозиція про «середнє між лібералізмом та соціалізмом» – це політичне плацебо. Політтехнологи «Слуги народу» вирішили використати назви відомих широкому загалу ідеологій, аби відтягнути процес реального партійного будівництва, який в українських реаліях супроводжується скандалами та обопільними звинуваченнями. На жаль, партії влади в Україні з кінця 90-х допускають типові помилки, а «Слуга народу», схоже, вирішила зробити їх також у турборежимі.

За великим рахунком, від «Слуги народу» суспільство зараз потребує не ідеологічної визначеності: її не було з 1991 року, можемо ще трохи почекати. Куди важливіше зрозуміти ставлення партії влади до проявів реваншу, які стають помітним елементом суспільно-політичного життя, її рішучості продовжувати гібридне протистояння з Росією та захищати інтереси України на міжнародній арені. Чіткі відповіді на ці виклики дозволять «слугам» залишити власну ідеологію за дужками, однак ці відповіді для початку треба дати.