В Івано-Франківську з 2007 року функціонує будинок нічного перебування. Міський голова вирішив спробувати разом з поліцією поселити безхатька в будинок нічного перебування.

Про це заявив 11 жовтня під час оперативної наради директор будинку Іван Боберський.

За його словами, впродовж 2016 року до них звернулося 126 осіб, яким надавалися різноманітні послуги. А задля економії коштів ремонти проводять у будинку самі ж безхатьки.

Чоловічий і жіночі зали вміщують по 30 осіб, яким надають соціальні та медичні послуги. Крім того, діє центр обліку, який надає послуги з виготовлення та відновлення документів, влаштування до інтернатних закладів, допомогу у працевлаштуванні, пошук родинних зв’язків тощо.

До центру обліку вже звернулося 119 осіб. Також проводиться соціальне патрулювання, однак одним з найбільш ефективним засобом виявлення безхатьків є благодійні обіди та роздача одягу.

У зв’язку з реорганізацією будинку Боберський запропонував створити цілодобовий пункт обігріву та посилити його роботу.

«Ці заходи дуже добрі, але коли я чую посилити, припинити. Це нічого… Якщо ви пишете посилити роботу соціальних патрулів, то маєте написати про їх роботу 4 рази на тиждень. Треба писати те, що ми можемо виконати, а не те що не можемо», – невдоволено відповів йому мер.

У розмову втрутився Ігор Влізло, який запропонував зробити будинок нічного перебування цілодобовим та зменшити час прийому безхатька з 1, 5 год до 30 хв.

«При поступленні в будинок нічного перебування, бездомний має заповнити анкету, ми направляємо його на медогляд, це займає 1,5 год. Якщо людина хвора, то ми викликаємо швидку», – відповів йому Боберський.

Однак на час прийому поскаржились і керівник патрульної поліції Дмитро Міхалець, і національна поліція. За словами Міхальця, екіпаж патрульних через занадто довгий час прийому безхатьків «випадає» з лінії на 4 години.

Однак ані міський голова, ані його заступник в це не повірили.

«Вікторіє, – звернувся Руслан Марцінків до голови патронатної служби. – Запишіть, от поліція зловить безхатька, то проїдемося разом з ними в будинок нічного перебування і подивимось по факту».

Нагадаємо, Їх зазвичай багато. Вони заважають жити гордим мешканцям міст. Так, часто від них погано пахне. Ці постаті сумні, інколи зі сльозами на очах та простягнутою рукою. Стоять собі і просять допомоги. Хтось зізнається, для чого вона, а хтось скромно мовчить.