Кінострічка має назву “Діти у вогні”, вона створювалася як присвята кожній дитині у світі, яка постраждала від війни, насильства та тероризму. У фільмі розповідається про історії дітей з України, які мали спокійне життя до того, як одна російська ракета не зруйнувала його.

У Мюнхені в суботу, 15 лютого, презентували фільм українсько-американського режисера Євгена Афінеєвського про дітей, які пережили бойові дії, отримали поранення внаслідок війни, але залишилися незламними. Щемлива стрічка, яка викликає сльози на очах, стала третьою в кар’єрі режисера, пише Кіно 24.

Перед промовою Євгена Афінеєвського глядачі довго аплодували режисеру, висловлюючи своє захоплення кінострічкою. Вони вигукували “Слава Героям України” та “Браво!”

Історії українських дітей стали фільмом

У кінострічці “Діти у вогні” розповідає про шістьох українців, які в досить юному віці пережили весь страх війни.

Діти хотіли жити у вільній країні, займатися своїми хобі – хтось гімнастикою, хтось музикою. Але вони зіштовхнулися з агресією російського диктатора.

Діти вижили після ворожих атак, але тепер на все життя матимуть на своїх тілах згадки про цю страшну війну. російської агресії.

• 12-річна Яна Степаненко втратила ніжки під час ракетного удару по вокзалу у Краматорську, куди в той страшний день вона приїхала з мамою.
• 8-річний Ромчик Олексів постраждав під час масованого ворожого удару по Вінниці. Його тіло на 45% було в опіках.
• 13-річний Стас Лях зазнав важкого поранення мозку, коли мирно спав у своєму домі на Харківщині.
• Брати Янковські, 15-річний Володя та 9-річний Яков, з Одещини та 11-річна Вероніка з Вугледару не тільки дістали серйозні поранення внаслідок руйнування їхніх будинків, але й осиротіли.

Євген Афінеєвський хоче розповісти всьому світу, що війна ще триває війна, жертви є щодня, а особливо від рук агресора гинуть і страждають діти.

Як повідомляли, в Україні вийде фільм Сенцова, який розповість правду про війну. У фокусі – режисер Олег Сенцов, який служить в штурмовій бригаді та влітку 2023 року бере участь у контрнаступі. Його БМП підбивають, і він разом зі своїми бійцями опиняється в найближчій траншеї. Випадково увімкнена камера фіксує півтори години хаосу війни, в якому важко розібратися та ще важче на щось вплинути. У фільмі “Реал” немає монтажу та спецефектів, але є справжнє відчуття того, що відбувається на фронті.