7 липня в Івано-Франківську націоналісти вшанували пам’ять Степана Ленкавського.

Біля пам’ятника провіднику ОУН, що на вулиці Степана Ленкавського, громада міста провела панахиду- віче до 112-ої річниці від Дня народження одного з головних ідеологів українського націоналізму. Священнослужителі відправили перед монументом панахиду.

У своєму виступі міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків наголосив, що цьогорічне вшанування Героя як ніколи актуальне, адже саме із заповідями ідеолога на вустах й сучасні хлопці йдуть у теперішню боротьбу.

Степан Ленкавський народився 6 липня 1904 р. у селі Угорники в родині священика Володимира Ленкавського. Навчався у Станіславській гімназії, де належав до організації Вищих кляс Українських Гімназій, Союзу Української Націоналістичної Молоді (СУНМ). Після закінчення навчався у Львівському університеті на філософській студії.

Він розробив питання націоналістичної ідеології, будуючи її на ідейних засадах Міхновського і Донцова, кладучи в основу героїзм Українських Січових Стрільців і студентів, які загинули під Крутами. З лютого 1929 увійшов до складу першого Проводу ОУН на західноукраїнських землях, був референтом ідеологічного відділу. В 1931 заарештований польською поліцією у Кракові і у вересні 1932 під час Процесу «Конгресівців» засуджений до чотирьох років ув’язнення.

Після гітлерівської окупації Польщі та частини західноукраїнських земель в 1939 Ленкавський увійшов до складу Проводу ОУН (Б), з квітня 1941 – референт пропаганди. В липні 1941, як один з ініціаторів проголошення Української держави у Львові, був заарештований Гестапо і ув’язнений у концтаборі Освенцім. У післявоєнний час жив у Німеччині. Був членом Проводу Закордонних Частин ОУН.

Він був не тільки творцем Декалогу, а і послідовником тих ідеалістичних принципів, які в ньому закладені. Друзі по Організації, й опоненти з інших українських націоналістичних середовищ величали його шанобливо – Сумління Організації. Чи не найвлучніше жертовний ідеалізм Ленкавського означив доктор Микола Климишин: «Він жив ідеєю, цілковито відданий Організації Українських Націоналістів-революціонерів. Не мав нічого – ні родини, ні рідні, ані хати. Всім для нього була ОУН і він для неї жив. Найкраще його можна охарактеризувати, назвавши монахом ОУН».

Після важкої недуги Степан Ленкавський помер 30 жовтня 1977 року в Мюнхені. Його захоронено на українській частині кладовища Вальдфрідгоф.

Нагадаємо, днями поблизу сіл Пороги, Яблунька та Манява Богородчанського району відбулося святкове відкриття та освячення пам’ятника борцям за волю України.