Свого часу доля закинула мене в далеку Карелію. Я двічі побував у її столиці – Петрозаводську та на острові Соловки. Там відзначали чергову річницю з часу так званого «великого терору» (1934-1941 рр.) – періоду сталінських репресій. Крім неймовірної природи Карелії, я відкрив для себе незнані досі сторінки історії та життя багатьох жертв сталінських репресій. Заходи відбувалися в різних місцях республіки. Організовували та проводили їх представники української громади "Калина" та працівники карельського "Меморіалу". На декілька днів ми зупинялися також у містечку Медвежегорськ. Тоді вся наша делегація одягала вишиті сорочки, розкладала жовто-сині стяги та запалювала свічки на короваї, привезеному з України. У більшості заходів, організованих тоді до "круглої дати "великого терору", брав і відомий правозахисник, голова карельського товариства "Меморіал" Юрій Дмітрієв. Саме завдяки йому в 1997 році світ дізнався про страшні злочини радянської машини НКВС в урочищі Сандармох. Там Дмітрієв розкопав ями з кістками тисяч жертв, і, як вдалося встановити, серед убитих були і відомі українці: Микола Зеров, Григорій Косинка, Лесь Курбас, родина Крушельницьких та інші. Їх розстрілювали в потилицю, розповідав Дмітрієв, скидали у викопану яму, потім пластами складали тіла і знову накладали верхній шар. Особливо відзначався капітан Матвєєв, який за декілька днів міг розстріляти понад 1000 жертв. За більш ніж півстоліття про ті закинуті глиною ями ніхто не чув і не говорив. В Карелії, поблизу Білого моря, зима наступає швидше. Холоднішати починає, як розповідали місцеві, вже у вересні. Ми у важкодоступному лісі, за декілька кілометрів від траси. Людей привозили сюди вантажівками. Дорогою дехто фактично замерзав, і їм було все одно, яка доля їх тут чекатиме. Крім знаних українців, у сандармоському лісі встановлені пам'ятні плити і литовцям, полякам, євреям. Звісно, увага політичної еліти РФ ніколи не була прикута до відзначення тих сумних подій. Здебільшого, на заходах вшанування пам'яті виступали дрібні чиновники. Разом з українською делегацією покладали квіти, вшановували замордованих хвилиною мовчання. За ту титанічну роботу відкривача Сандармоху Юрія Дмітрієва в РФ зараз переслідують. Адже він відкрив важливий пласт історії, невідомої до 1997 року. Хоч минуло майже століття, КГБ-НКВД-ФСБ продовжує свою чорну справу... Із записів, що додаються до збору підписів на підтримку Юрія Дмітрієва: «13.12.2016 г. в Петрозаводске в собственной квартире был задержан известный историк, правозащитник, общественный деятель Юрий Алексеевич Дмитриев, 30 лет своей жизни посвятивший воскрешению памяти о жертвах сталинских репрессий. Ю.А.Дмитриев обнаружил захоронение расстрелянных узников Соловецкого концлагеря в урочище Сандармох, составил и издал книгу памяти "Поминальные списки Карелии", благодаря которой многие нашли своих родственников, погибших в период сталинского Большого Террора. Ю.А. является главной карельского отделения общества "Мемориал". Более подробно о Ю.А.Дмитриеве можно прочесть в статье о нём в Википедии. 15.12.2016 г. суд арестовал Ю.А.Дмитриева на 2 месяца. В настоящее время Ю.А.Дмитриеву - 60 лет. Он проживает вместе с женой, которая сейчас находится в больнице после перенесённой операции - и приёмной дочерью. Именно с его дочерью и связано обвинение». Поки що Дмітірієв затриманий. За, безперечно, "шиту" справу. Тисячі друзів, знайомих та колег активно збирають підписи на його підтримку. Адже завдяки активній багаторічній роботі Дмітірієва, як архівній, так і фізичній, різні національності, в тому числі й Україна, дізналися про місця поховань цвіту своєї нації. Продовжую стежити за ситуацією з затриманням голови карельського" Меморіалу". Тому – далі буде.