Поки додаток планують як пілотний проєкт, який можна було би в подальшому масштабувати і поширювати на інші міста.
У Калуші активісти об’єдналися, щоб робити зміни в забезпеченні безбар’єрного простору міста, пише Галицький кореспондент.
Йдеться про мобільний додаток, який слугуватиме найперше орієнтиром з доступності, адже міститиме інтерактивну карту з інформацією про повну чи часткову доступність різних установ і закладів у місті. Також додаток відіграватиме роль ланки між маломобільними людьми, які потребують допомоги, та волонтерами, які можуть її надати.
«Припустимо, людина, яка пересувається на кріслі колісному, не хоче постійно обтяжувати рідних, тому може скористатися такою картою. Як це працює? – пояснює активіст, ветеран Ігор Козак. – В додатку обирає заклад, до якого хоче потрапити, наприклад, в певну перукарню. На карті одразу буде видно, наскільки установа доступна для маломобільної людини. Далі через чат у додатку є можливість знайти волонтера, який допоможе дістатися туди. Щось на кшталт принципу роботи BlaBlaCar».
Окрім цього, в додатку буде сервіс, де підприємці зможуть пропонувати вакансії людям з інвалідністю.
Наразі додаток перебуває на етапі створення.
Калуські активісти розпочали роботу над безбар’єрністю в місті з центральної районної лікарні, де завдяки співпраці громадського сектору і місцевого бізнесу вдалося профінансувати три інклюзивні санітарні кімнати.
Питання безбар’єрності для Ігоря Козака стало актуальним після поранення і ампутації нижньої кінцівки. Боєць лікувався в різних медзакладах, і повсюди була проблема з доступністю для маломобільних людей. Найскладніше було через відсутність інклюзивної вбиральні, де пацієнт з інвалідністю міг би самостійно скористатися туалетом чи прийняти душ.

«І Івано-Франківськ, і Калуш – міста, які не бідують, натомість активно розвиваються, будинки виростають швидкими темпами, але в той же час зробити елементарну інклюзивну вбиральню в тій чи іншій лікарні – велика проблема», – каже боєць.
Торік восени на знак протесту Ігор Козак перервав лікування і виписався з центральної районної лікарні в Калуші. За його словами, адміністрація закладу обіцяла облаштувати в лікарні простір для військових, які там лікуються, аби вони мали організоване дозвілля. Також йшлося про облаштування безбар’єрного простору навколо медичного закладу. Але обіцянки так і не виконали.
«Обіцяли і з боку міста, і з боку лікарні, але жодних конструктивних дій не відбулося, – розповідає активіст. – Мій протест зрештою мав позитивний ефект – активізувалася громадськість, і відтоді ми намагаємося робити зміни щодо безбар’єрності, інтенсивніше комунікуємо з владою міста, навіть організували нараду щодо інклюзивності і доступності в центральній районній лікарні».
Також калуські активісти постійно організовують інспекцію міста на факт доступності і намагаються комунікувати з владою, аби виправити те, що не відповідає нормам.
Нагадаємо, в Івано-Франківську є достатньо ефективних впроваджень і зрушень щодо безбар’єрності, але є й те, що роблять недбало чи просто заради гарного фото для звітності.