На виїзну сесію Івано-Франківської облради, що відбулася минулого тижня в Калуші, традиційно для такої форми засідання обрали одну тему для обговорення. Цього разу обранці були стурбовані екологією Прикарпаття, що й не дивно. Адже ще у 2010 році територію міста Калуш, сіл Кропивник та Сівка-Калуська указом президента оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, і ситуація там тільки гіршає.

Проблеми, пов’язані з погіршенням екологічного стану на території Калуського гірничопромислового району, з’явилися після закриття калійного та магнієвого виробництва, а також шахт Калуш-Голинського родовища калійної солі. В результаті сталося затоплення Домбровського кар’єру, утворилися солевідвали, складування відходів.

За словами голови обласної ради Олександра Сича, сесію вирішили провести в Калуші, бо, на його переконання, 95% депутатів не усвідомлюють масштабів проблеми, «вони чули про проблему, але не бачили її». Тому перед початком сесійного засідання обранці відвідали Домбровський кар’єр, сольові хвостосховища та провальну вирву в середмісті Калуша.

Загроза обезводнення

Домбровський кар’єр був єдиним відкритим кар’єром з видобутку калійних руд. На базі цієї місцевої сировини працював хімічний переробний комплекс з хвостовим господарством та магнієвий завод. На сьогодні більшість із цих підприємств припинили свою діяльність і перебувають у стані руйнації. Це призводить до економічних та екологічних наслідків, зокрема до втрати тисяч робочих місць та затоплення Домбровського кар’єру.

Головна проблема кар’єру – вимивання його водою. Кар’єр міг експлуатуватись ще близько 30-ти років та забезпечувати роботу тисячам мешканців, надавати цінну продукцію для сільського господарства країни. Задля укріплення його берегів була облаштована дамба за 50 млн. грн., але зараз вона майже зруйнована. Південна частина Домбровського кар’єру, яка розроблялася першою, затоплена шаром розсолів понад 100 метрів. У північній частині шар розсолів перевищує подекуди 40 метрів.

Заступник директора ДНДІ галургії Юрій Садовий пояснює: «Розсоли прямують на місто Калуш і рухаються у напрямку міського водозабору. Контролювати цей потік розсолів нема чим, спостережних свердловин не існує. Ареал засолонення, який утворився у водоносному горизонті, сягає близько 1000 га. Ми бачимо активне руйнування Домбровського кар’єру, тріщини тягнуться на понад 300-400 метрів».

Навіть при не дуже великій повені кар’єр може бути затоплений упродовж однієї-двох діб. «Ситуація критична і переростає в катастрофічну. Потрібно зменшити притік води до кар’єру і закріпити притоки. Катастрофа настала, просто ми не помітили. Це загрожує тим, що люди не можуть використовувати криниці, а вода стане непридатною для використання. Ціле місто може залишитись без води», – додає Садовий.

Витікають надра

Затоплення Домбровського кар’єру відбувається із солевідвалів, хвостосховищ та акумулюючих резервуарів. Тому після відвідин кар’єру депутати подивилися на хвостосховища, що розташовані неподалік.

Заступник начальника управління екології та природних ресурсів Андрій Пліхтяк пояснив, що затоплення Домбровського кар’єру та вимивання розчинних солей різко загострить екологічні проблеми Калуського та Галицького районів. «Можуть бути втрачені питні водозабори міста Калуш, Калуського та Галицького районів, ймовірне забруднення солями й канцерогенами річки Дністер. Нагадаю, що Дністер протікає територією семи областей України та Республіки Молдова і є джерелом питного водопостачання для більше 10 млн. людей», – наголосив він.

Хвостосховища були потрібні для того, щоб перекачувати сировину з виробництва. Виробництва уже немає, а солі і далі витікають. Юрій Садовий каже, що зараз це стосується тисяч, а можливо, й мільйонів тонн відходів. «Ми спостерігаємо не витоки солей, а те, як бездарно та безповоротно витікають надра. Задля їх видобутку люди втрачали життя та здоров’я, які просто викидаються в річку. Ми вже десятки років говоримо про ці кричущі випадки. Всі рішення приймалися в Києві, де просто ділились кошти не на користь громади», – додає він.

 

Затоплені гроші

Окрім проблем з Домбровським кар’єром, тут є ще одна проблема – досі не локалізований негативний вплив на довкілля полігону токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев», на якому були захоронені відходи з вмістом гексахлорбензолу. Депутат Андрій Левкович переконаний, що питання «Оріана-Галев» вже роками не порушується або «порушується так, щоб його не вирішити».

Під час обговорення цього питання на виїзній сесії облради депутат Ольга Галабала дорікнула, що кілька років тому 1,2 млрд. грн. уже були виділені на збирання відходів гексахлорбензолу. Також виділялися кошти на берегоукріплення Домбровського кар’єру. Вони були освоєні облдержадміністрацією, та зараз результату немає, і рада змушена просити кошти. Депутат попросила присутнього на сесії прокурора області Олександра Стратюка звернути увагу на ці факти.

Натомість голова ОДА Олег Гончарук повідомив, що цими питаннями вже займається Генеральна прокуратура. Керівник області переконаний: для того, щоб вирішити проблему, потрібно забрати політику, а «інакше ми будемо топити кошти у тому кар’єрі, який сьогодні побачили».

Відтак депутати вирішили провести аудиторську перевірку щодо коштів з обласного бюджету, які виділялися на Домбровський кар’єр. Після тривалого обговорення також було ухвалено звернутися до керівництва країни, щоб воно посприяло у проведенні комплексу робіт. Адже з 2012 року жодні роботи тут не проводяться, а обласний бюджет такі витрати не потягне.

Зокрема, депутати попросили виділити кошти з державного бюджету на зменшення водопритоку, щоб завершити реабілітаційні роботи на території полігону токсичних відходів ТзОВ «Оріана-Галев» та відселити мешканців з території просідання.

Втім, скільки виділять коштів та чи виділять їх взагалі, можна тільки здогадуватись. В будь-якому разі проблеми з берегоукріпленням та очисткою русел річок можна вирішити тільки за кілька років. А забруднену солями воду доведеться очищати десятиліттями.

Ольга НИЧАЙ