Так вже сталося у моєму житті, що від самого його початку мене оточували книги. Це була різного роду паперова продукція, з педагогічним, методичним, музичним, літературно-художнім змістом. Але книги, які б вони не були, є книги.

Тому багатьом молодим батькам і тепер кажу: змалку оточуйте своїх дітей книгами. Від вас великою мірою залежить вибір вашим чадом свого майбутнього шляху. І книги тут відіграють суттєву роль. Мама-вчителька-філолог та батько-музикант не тільки на вимогу професії завалювали хату книгами, але й часто приводили свого малого читача, тобто мене, у книжковий магазин. Тоді він ще був у районному центрі. А в тому міні-букіністі була сила-силенна всіляких книг. Більше для дорослих, менше – для дітей. Утім, навіть більш важливим те, що запах цього магазину – запах паперу та фарби – досі зберігся в моїй пам’яті. Як і, до речі, дивне пальто сільської бібліотекарки, яка на півставки працювала і ніколи не приходила на роботу згідно з графіком.

А коли все-таки вдавалося застати її на місці, вона рекомендувала: дитяча література – направо, доросла – наліво. «Тобі, хлопче, я допоможу», – серйозним і водночас благородним тоном казала бібліотекарка. Хоча це мені, пам’ятаю, не дуже подобалось.

Любив і досі люблю з книгами залишатися наодинці. В такій гармонії провести деякий час, побути з ними і піти, щоби знову повернутись. Марк Твен, Чарльз Діккенс, численні книги про доблесних “синів полка”, яких активно лобіювали видавництва у радянський період і, таким чином, примушували виростати нові покоління народжених в СРСР.

Пізніше – Всеволод Нестайко, Володимир Малик, Віктор Гюго та Едгар Берроуз. Автори, які навічно залишили свої сліди у тонкій дитячій душі. З ними засинав, прокидався, обідав та відпочивав.

З роками дружба з книгами тільки міцніла. Правда, були вже інші автори та герої, теми і образи. З головою поринав у детективні розслідування Агати Крісті та Чейза, любовні романи Даніелли Стілл і набагато серйознішу, завжди казково-містичну творчість Булгакова.

З часом навчився розуміти, що не завжди яскрава та нова обкладинка – це цікаве і потрібне чтиво, як і навпаки. Що автор, який одного разу сподобався своїм твором, продовжуватиме захоплювати тебе й надалі.

До речі, книги мають лікувальну функцію. От придбав собі книги. Великі, яскраві, з тонкою чи товстою палітуркою, поставив біля ліжка і відчуваєш, як вони починають на тебе впливати, так що рано чи пізно доведеться здатися під загрозою недоспати ніч чи не встигнути на потяг.

І незважаючи на те, що у них, як і в житті, не завжди вкінці хепі-енд, присутність їхніх образів та героїв таки відчутна, і вона робить твоє життя набагато цікавішим та створює імунітет від ракових пухлин сучасної цивілізації.