В Івано-Франківську на тротуарі вулиці Тичини роками продають тварин. Без будь-яких документів і нерідко хворих. Про це знають всі, але припинити незаконну торгівлю ніхто не може.
Розсадник інфекцій
До редакції «Галицького кореспондента» звернувся мешканець Івано-Франківська Дмитро Грицюк, який розповів, що вони з дружиною хотіли подарувати знайомим собаку. Шукали її в притулку БО «Дім Сірка» та в інтернеті, проте такої, як хотіли, не знайшли. Відтак на вулиці Тичини випадково побачили, що там продають собак. Тварину довго вибирали, фотографували і пересилали фотографії друзям, щоб вони вибрали. Зрештою, зупинилися на щеняті породи чихуахуа, принаймні так їм сказала продавчиня. За нього вона хотіла 500 гривень, втім продала за 300.
Подружжя зауважило, що собачка була трохи квола, але вирішило, що вона просто недоїдала. Оскільки на базарі їм не показали жодних документів на тварину, то вони вирішили віднести її на перевірку у ветеринарну клініку та зробити щеплення, якщо вона їх не мала. Проте ветеринари повідомили, що у тварини розлад кишечника, та були не дуже задоволені, коли почули, що її придбали на базарі. Собачці приписали ліки та спеціальне харчування. Однак згодом в неї почався пронос та блювота і її знову повезли на огляд у клініку.
«Лікар оглянув собаку, викликав інфекціоніста. З’ясувалося, що в неї вірусний ентерит, тобто кишечник почав розкладатися. Її помістили в окремий бокс і почали все кварцувати. Пояснили, що лікування коштуватиме 1300 грн. на добу, але результату не буде. Тобто тварина трохи поживе, але не виживе. Тому нам довелося її приспати», – розповів чоловік.
Пан Дмитро пояснює, що такі малі собаки ще не мають імунітету, щоб боротися з цією хворою. У дорослому віці тваринам легше її перенести, і вони мають великі шанси вижити. А цій собачці було лише півтора місяці, і тваринка мала померти в муках.
Він додає, що джерелом вірусу є хворі собаки та все, до чого вони торкалися. Тож виходить, що у цієї продавчині всі тварини заражені, адже вона їх продає в одному манежі… «Це розсадник інфекцій в центрі міста», – підкреслює чоловік. Після цього він довго вимивав квартиру та спалював усі речі, яких торкалося щеня, бо має вдома ще кілька тварин.
Дмитро Грицюк наголошує, що від цих подій постраждала також і психіка його дітей, адже вони дуже зраділи собачці. Сім’я звернулася з заявою в поліцію.
Пекло для тварин
Голова БО «Дім Сірка» Наталя Когут розповідає, що дуже часто стикається з тим, що на вулиці Тичини продають інфікованих тварин. Каже, що до їхньої організації дуже часто звертаються люди зі скаргами на те, що купили там собак чи котів, а вони виявилися хворими. Потім вони витрачають чимало грошей на їхнє лікування. Страждає також і психіка дітей, які бачать, як тварини помирають в муках.
За словами пані Наталі, часто люди не хочуть витрачати гроші на лікування таких тварин і підкидають їх ветеринарній клініці. А звідти телефонують у «Дім Сірка», який і оплачує їхнє лікування. «Мінімум раз на тиждень до нас телефонують з клініки, мовляв, їм привезли цуциків з базару. Тоді я одразу ж прошу зробити тести на ентерит та чумку, бо це найпоширеніші хвороби для тварин з базару. Якщо тварина хвора, то лікування в клініці коштує 10-15 тисяч. Але це можна зробити і вдома. Тоді воно обійдеться у 2-3 тисячі», – пояснює волонтерка.
Вона наголошує, що базар на Тичини – це пекло для тварин. Їх утримують у неналежних умовах, вони – інфіковані, заражають одне одного, і їх ніхто там не лікує. На них продавці заробляють фактично двічі: беруть гроші від людей за те, щоб продати, а потім ще й отримують гроші від покупців.
Наталя Когут каже, що вже роками звертається до мерії та просить припинити нелегальний продаж тварин на вул. Тичини. Але результату так і немає. Тож 17 квітня захисники тварин влаштували акцію біля «білого будинку». Оскільки міського голови Руслана Марцінківа не було, то вони пішли до його першого заступника Миколи Вітенка. Активісти вимагали нарешті вирішити цю проблему та зібрати спеціальну комісію, до якої б увійшли представники всіх структур, які б припинили існування цього базару.
Без документів
Продавчиня Ганна Басараб пояснює, що не знає, яких тварин вона продає. «Я не знаю, що робиться в мене всередині, не те що в собаки. Якби я була екстрасенсом, то могла би сказати, яка тварина буде жити, а яка здохне. Мені багато разів казали, що тварини хворі, але що я зроблю?!» – обурюється жінка.
Жодних документів на тварин чи інформації про щеплення вона не має. Стверджує, що люди або дарують їй тварин, або просять продати. Тому вона й не знає, чи вони здорові.
Продавчиня переконана: якщо тварина хвора, то не варто йти до ветеринарів, оскільки вони «тільки тягнуть гроші». Мовляв, дуже багато тварин тепер хворіють, але ж не всі вони куплені на базарі. «Мені тяжко, образливо, гірко, коли собаки помирають. Я хочу, щоб всі жили. Мене за кожну душа болить», – наголошує пані Ганна.
Голова «Дому Сірка» вже двічі викликала поліцію до продавців тварин на вул. Тичини. Перший раз, 11 квітня, ця продавчиня відмовлялася представлятися та хутко почала збиратися. Поки вона пакувала тварин у сумки та маленькі клітки, її сусідка втекла. Проте Наталя Когут написала на неї заяву в поліцію.
17 квітня волонтери вдруге викликали поліцію та муніципальну варту. Ганна Басараб спершу стверджувала, що тварин не продає, а дарує. Жінка знову зібрала речі і «спакувала» тварин. «Я мушу якось жити», – сказала вона після того, як обмовилась, що таки продає їх.
На місце події приїхала також муніципальна інспекція, яка склала на продавчиню адмінпротокол. Жінка почала спершу сваритися, а потім скаржитися, що їй погано. А Когут знову написала на неї заяву в поліцію за знущання над тваринами.
Закони є, а захисту – нема
З’ясувалося, що припинити продаж тварин на вул. Тичини не так легко. Є декілька законів, які теоретично захищають тварин, а практично – ні.
Інспектор роти №3, рядовий поліції УПП в області Олена Біла в цивільному житті займається волонтерством. Вона розповідає, що складати якісь протоколи чи їхати разом з волонтерами і тваринами у клініку патрульна поліція не має права. Все, що вона може зробити, – це просити продавців припинити торгівлю. Тому вона радить Наталії Когут звернутися до керівника патрульної поліції з проханням частіше патрулювати на вул. Тичини. Каже, хоча б таким чином вони будуть перешкоджати такій торгівлі на тротуарі.
Зауважимо, що тваринами торгують у місці, яке для цього спеціально не відведене. Але скласти протокол за ст. 152 КУаАП (порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій) патрульна поліція не може, бо це стосується продажу продовольчих і промислових товарів, але не тварин. Відтак цим має займатися міськвідділ поліції, слідчі якого можуть розглядати такі справи, зокрема, у рамках ст. 299 ККУ (жорстоке поводження з тваринами).
Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» пояснює також, як потрібно поводитися з тваринами, як має відбуватися їх продаж та утримання. У ньому йдеться про те, що продавець зобов’язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу та стан здоров’я тварини. Також забороняється торгівля у громадських місцях, які не є спеціально відведеними для цього, з порушенням ветеринарно-санітарних норм. Проте для того, щоб визначити, що ці норми справді є порушеними, треба вже спеціалістів.
«Законодавство ніби й захищає тварини, але нема механізму притягнення людей до відповідальності», – каже Олена Біла.
Крім того, минулого року набув чинності закон про посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Відповідно до нього, жорстоке поводження визначається як «знущання над тваринами, в тому числі бездомними, що спричинило муки, завдало їм фізичні страждання, тілесні ушкодження, каліцтва або призвело до загибелі». Також мова йде про нацьковування тварин одна на одну і на інших тварин, залишення домашніх і сільськогосподарських тварин напризволяще, в тому числі порушення правил утримання тварин. Тобто фактично продавці на ринках порушують правила утримання тварин, але довести правоохоронцям це важко.
Прес-секретар ГУНП в області Мирослава Белдик повідомила, що поліція проводить перевірки за зареєстрованими заявами. Проте довести, що продавчиня продала хвору тварину, складно. Для цього потрібні свідки, довідки від ветеринара тощо. Белдик зізнається, що в поліції невелика практика притягнення когось до адміністративної чи кримінальної відповідальності в таких випадках. «Не тому, що хтось не хоче це робити, а просто таке законодавство», – зазначає вона.
Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак пояснює, що зараз муніципальна інспекція може складати протоколи за порушення правил благоустрою, тобто продаж тварин на вул. Тичини. Однак чинні правила благоустрою це чітко не регулюють і повноваження інспекторів обмежені. Натомість це вже прописано у нових правилах, які мають вступити в дію у травні. Вони визначають, що продавати тварин на території міста можна лише у спеціально облаштованих приміщеннях.
«Це дасть можливість цих людей штрафувати і притягувати до відповідальності. Я спеціально писав цей пункт, бо такого раніше не було. Тварин там продають у неналежних умовах, і часто продавці нетверезі», – додає Смушак.
Нові правила благоустрою передбачають також конфіскацію товарів спільно з поліцією. Щоправда, куди вилучати тварин і що з ними потім робити, головний комунальник не знає.
Наталя ДЕРКЕВИЧ