Завдяки запрошенню організації «Centropa» в рамках освітнього семінару нещодавно вдалося відвідати м. Краків. Згадаймо собі, що в історичному ракурсі Краків – це теж Галичина, але лише західна її частина. Проте зразу відзначу: зовні (імовірно, і внутрішньо) Краків разюче відрізняється від Івано-Франківська.

Почнемо з масштабного переважання історичної спадщини – це стало результатом державотворчої діяльності Речі Посполитої і совісного відношення до збереження історичної спадщини нинішніх поляків. Краків береже все – від Вавеля до єврейської спадщини, а в підсумку приймає 10 млн туристів щорічно.

У місті збережене навколишнє середовище, однією з природних його окрас є річка Вісла. Через неї перекинуто цілий ряд мостів, береги в нарцисах, а по воді плавають лебеді.

Відзначу, що під одним з мостів комунальники мили і чистили внутрішній корпус мосту. Та у нас і зовнішній бік мосту приводять до ладу хіба що в переддень Великодня, а тут таке диво!

Але Краків сьогодні – це і десятки будівельних кранів, масштабна реконструкція транспортної інфраструктури. Все довкола зроблено зі зручністю для людей, багато технічних інновацій, які спрощують життя. Так, на зупинках громадського транспорту в Кракові на стовпах висять не таблички з нечитабельними надписами маршрутів, а розміщені електронні табло з похвилинними повідомленнями часу приходу автобусів чи трамваїв.

Але одночасно в місті безліч затишних маленьких кав’ярень. В одній з них, «Пташечці», я з колегами відчув не лише доброзичливий прийом, а й заслухався музикою дуету скрипалів і побачив великий акваріум з яблуками-муляжами «для Путіна». Отак під класичну музику і сміх поляки борються з путінськими санкціями.

Ви скажете – полякам гроші Євросоюз дає, тому їм так добре. Але хто нам винен, що ми не в євроспільноті, або чи поляки відповідальні, що українці на зворотному шляху на зупинці в Жешуві розкидалися навкруги недопалками від сигарет.

Один мій колега шалено ненавидить поляків і готовий покласти на них відповідальність за всі біди українців. Звичайно, що всюди є люди, а є «людиська», і нас зв’язує складна українсько-польська історія, але на сьогоднішній день поляків варто шанувати за їхню успішність, любов до Ойчизни і за те, що вони підтримують українців у протистоянні з Москвою.