Бойовик, трилер

Режисер: Джонатан Хенслі

У ролях: Ліам Нісон, Лоренс Фішберн, Ембер Мідфандер, Холт МакКеллані, Метт МакКой

Ліам Нісон – герой «дідових бойовиків» і заслужений ветеран жанру, навіть у 69 років він знаходить способи продемонструвати бойову вправність. У «Крижаному драйві» гнів не змінюється на милість: актор, на цього разу обійшовшись без вогнепального набору, робить багатотонну фуру своєю основною зброєю. Зрозуміло, що з роками артисту все важче йти на еквілібристику часів 2007-го, коли вийшла перша «Заручниця», та й складання бандитів у штабелі сьогодні вже не викликає захопленого «вау», як п’ятнадцять років тому. Але Нісон не втрачає можливості виконати ефектний трюк: він хвацько маневрує, перетворюючи знервовану поїздку на окремий вид спорту. Якщо вже придумали танковий біатлон, то настав час і для фігурного катання на чотирьох колесах. Поневіряння водіїв підсилює буря, що насувається, і аномально теплий місяць квітень. Канадський лід починає танути, змушуючи героїв змагатися з календарем: сталеві гіганти в буквальному сенсі вступають у гонку з природою, де монструозні колеса можуть у будь-який момент потрапити в тріщину.

Зволікання подібне до смерті не тільки для водіїв, а й для канадських шахтарів. Втім, за їхніми бідами, як і за корпоративними злочинцями, які з’являються ближче до фіналу, спостерігати не так цікаво: «Крижаний драйв» починає буксувати, а сюжет перетворюється на бездумний вальс автотехніки. З першими дорожніми казусами починаються аварії в самому сюжеті (увага, далі спойлер): найбільш непримітний і миловидний персонаж виявляється лиходієм, а Нісон патетично береться за старе, погрожуючи зрадникам і жваво перемикаючи передачу.

Іншими словами, вся інтрига «Крижаного драйву» йде під воду на півдорозі, залишивши для глядачів багато льоду і майже нічогісінько з драйву: бойові сцени, гарячково зняті з кабіни автомобіля, монтаж перетворює на нарізку циркулярною пилкою. Екшен-епізоди, які можна перерахувати на пальцях, складаються із сутичок на ходу: вони тут більше для проформи і відповідності жанру, ніж як граматичний елемент сюжету.

Лінія з братом Нісона – сентиментальний відступ від водійської місії – радше не коригує драматургію фільму, а навпаки, посилює її і робить більш незграбною. В один момент зі стрічкою відбувається неминуче: машини і їхня бойова хореографія беруть верх над інтригою людських взаємин. У цьому сенсі «Крижаний драйв» ближчий до масштабної реклами вантажівок Kenworth, ніж до повноцінного бойовика з Ліамом Нісоном: сталеві монстри, що роз’їжджають на тонкому льоді, тут куди спритніші за незграбних водіїв. Не меншу роль режисер відводить щурам, замкненим у клітці.

У сухому залишку: «Крижаний драйв» міг обійтися і без ветерана Нісона, цілком поклавшись на грацію багатотонних фур і непередбачувану поведінку ручних гризунів. Але стрічка намагається йти до кінця, натискаючи на всі педалі: тут перевертаються фури і вмирають важливі персонажі. «Крижаний драйв» обслуговує хіба що втомлених від спеки відвідувачів кінотеатрів, яким конче потрібний освіжаючий напій з льодом. Новий фільм з Нісоном, навіть не сумнівайтеся, цілком і повністю бере на себе функції прохолодного коктейлю.

ФЕЛІНСЬКИЙ