Франківчанка Ольга Андріяшко допомагає жінкам пізнати себе через слово.

Вже кілька років вона займається цим у своєму жіночому клубі «Натхнення». Учасниці жіночого клубу пишуть і прозу, і поезію – кому що до душі. Нерідко вправляються в казкотерапії чи історіях-фентезі. Наприкінці року видають збірку і роблять презентацію для всіх охочих.

Ольга вважає, що писати для жінки дуже важливо. Тому, коли чує фрази на кшталт «Я не можу писати», «У мене нічого не вийде», не вірить і не розділяє такої думки. «Якщо ви можете говорити, то здатні й писати, – стверджує вона. – Інша справа, якої художньої цінності буде те письмо. Тому йдеться не про літературу, наші учасниці не зазіхають на Шевченківську премію, йдеться про письмо як потужний інструмент арт-терапії. Писати, щоб розуміти себе, достукатися до себе і побачити справжність десь дуже-дуже глибоко».

Як пояснює Ольга, людина не може написати те, чого не має всередині, тобто всі відповіді вже є у підсвідомості людини, потрібно лише їх дістати. Творче письмо чудово з цим справляється. Вже не одна жінка після кількох занять у клубі усвідомлювала, що працює зовсім не на своєму місці, й кардинально міняла роботу. Хтось нарешті зміг пробачити давні образи чи полюбити себе, побороти страхи та комплекси. І ще багато-багато інших чудесних відкриттів, які народжуються під час письма.

Нещодавно завершився черговий цікавий проект студії – «Листи мого серця». Протягом восьми днів учасниці писали по одному листу на різну тему: «Лист собі у минуле», «Лист собі у майбутнє», «Лист своїй дитині», «Лист тому, хто довго на нього чекає», «Лист страхові»… «Це були десятки написаних жінками листів, сповнених і надії, і відчаю, болю і радості, віри та мрій, – пригадує Ольга. – Відкриті серця та душі, пролиті сльози та слова підтримки… Усього так багато в тих жіночих листах було. Зрештою, як і в житті».

Керівниця студії каже, що кожен може знайти бажану відповідь, пишучи лист самому собі. Його називають інтуїтивним листом. Наприклад, ви хочете знайти відповідь на якесь питання, вирішити певну проблему (різного походження: особисту, творчу, духовну чи побутову). Найперше формулюєте питання, а тоді починаєте писати. З обгоном часу чи без, на комп’ютері чи від руки – ви просто записуєте усе, що спадає на думку. Пишіть так швидко, як тільки зможете. Без оцінки, аналізу, перевірки, корегування, зв’язку. Без будь-яких відволікань. Так швидко, щоб навіть не встигати усвідомити написане. Без зупинки. Без зусиль. Без спроби зрозуміти.
А через якийсь час отримуєте відповідь.
«Яким чином у потоці хаосу можна знайти найважливішу відповідь? – пояснює Ольга. – Усе просто. Задаючи запит у листі, ми запускаємо мислення. Перші слова, що з’являються на папері, будуть стандартними і відомими. Але ми не перериваємо потік мислення, і чим довше пишемо, тим глибше занурюємося у цей процес. З поверхневих рівнів, усе глибше й далі, ми врешті дійдемо до надсвідомого, де заховані відповіді».

Це «метод вільних асоціацій» Фрейда – один із найефективніших способів доступу до нашої підсвідомості. Головне – не думайте про те, що і як ви пишете (навіть якщо воно здається безглуздим, дивним і повторюваним), це зовсім не важливо. Це ніхто не буде читати. Краще не ставити ліміт часу, пишіть, поки не відчуєте, що знайшли відповідь. Важливо, щоб вам не заважали зовнішні фактори (люди, шум, телефон). Треба не перериватися ні на що.
Як дізнатися, що ви дійшли до відповіді? Завжди це буде певний знак: сміх, сльози радості чи щось інше. Це стан просвітлення і відкриття. Це буде полегшення і чітке усвідомлення, що писати більше немає сенсу.

Наталя МОСТОВА