Для іванофранківки Уляни Литвинець-Голутяк книги – це спосіб відпочинку. Якщо у неї з’являється вільна хвилина, вона з охотою гортає сторінки. Читає навіть на роботі, якщо є час. А працює Уляна в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні щелепно-лицевим хірургом. Каже, що тепер більшість дістають телефони, щоб зайти у Facebook, вона ж – береться за книжку. Соціальні мережі в неї також є, вона теж полюбляє дивитись фільми та серіали, проте найближче до душі – книги.

Скільки саме книжок франківка прочитала, раніше вона не рахувала. Але кілька років тому зареєструвалась на сайті Goodreads і почала відзначати прочитане. З’ясувалося, що за рік вона прочитує 50-70 книжок.

Подобається лікарці різноманітна література: детективи, інтелектуальні книги, бульварні романи тощо. Нещодавно, наприклад, вона прочитала твори шведського письменника Фредріка Бакмана «Чоловік на ім’я Уве», «Моя бабуся просить її вибачити» та «Брітт-Марі була тут». Каже, що вони фантастичні, захопливі та легкі. «Це те, що треба», – наголошує Уляна.

До речі, охота до читання у франківки була з дитинства. Першою книгою, яку вона сама свідомо собі обрала, став роман «Пітер Пен».

«Це було в першому класі. Однокласниця взяла його в бібліотеці на три дні. Я попросила у неї на день. Книгу прочитала за ніч. І для дитини це було досягнення», – пригадує Уляна.

Зараз у домі Литвинець-Голутяк дуже багато дитячої літератури, адже у неї двоє синів. І в їхньому житті книжки також з’явилися з народження.

«Дітей я аж так не привчала до книг, це сталося само собою. Перші книжечки були з картону та тканин, потім гумові – для ванни, якими можна гратися. Згодом ми почали читати короткі віршики та історії. Книги – це must have для батьків», – зазначає франківка.

До речі, літературу не обов’язково купувати, її можна взяти, наприклад, у бібліотеці. Подруги Уляни іноді відвідують книгозбірні і знаходять там цікаві сучасні твори, адже вибір є великий навіть у маленьких бібліотеках. Уляна ж любить мати власні книги. Каже, що це у неї схоже на хворобу. Колись чоловік часто питав, скільки можна купувати нові книжки, але згодом змирився із захопленням дружини.

На своїх сторінках у Fecebook та Instagram Уляна часто розповідає про прочитані книги. Блогом вона свої дописи не називає. Пояснює, що просто хоче ділитись з людьми тим, що дуже сподобалось. «Я описую емоції, які  викликала у мене книжка, пишу про те, що зачепило і про що хочеться поговорити», – пояснює жінка. А ще завдяки таким дописам вона намагається запам’ятати кожну прочитану книгу.

Друзі Уляни також читають багато. Часто вони разом купують книжки, бо так буває вигідніше. А ще франківка є частиною книжкового форуму «Біблос», учасники якого щомісяця обирають книгу для спільного прочитання. Потім вони збираються, щоб обговорити її, та навіть влаштовують тематичні вікторини.

Людмила ОЛЕНЮК