Бути супергероєм легко. Можна, наприклад, двічі на місяць ставати донором крові. Як-от франківський військовий Валентин Тимків. Він жартує, що ходить здавати кров, як на роботу. І навіть має офіційне посвідчення донора крові. Валентин дуже пишається документом, там фіксуються всі його кровоздачі. А їх уже було немало – принаймні за останній рік аж 24, а загалом – 85. Не дивно, що у всеукраїнському рейтингу активних донорів на Donor.ua франківець наразі на сьомому місці. Він врятував близько 270 життів. «Донор-фанатик», – сміється чоловік.
Уперше Валентин здав кров ще понад 10 років тому. Тоді у командира захворів син, терміново потрібна була допомога. А потім в інших людей сталася схожа біда. Валентин знову погодився допомогти. Тоді ще раз. І так досі. Ще жодного разу нікому не відмовив. «Нащо я це роблю? – каже чоловік. – Бо саме в такий спосіб вирішив приносити користь світові».
Донація крові триває не більше 10 хвилин. За один раз можна здати 450-470 мл крові. Одна така кровоздача здатна врятувати аж три життя. Кров містить чотири компоненти: еритроцити, тромбоцити, плазму та кріопреципітат. Відповідно, є чотири види донорства: цільна кров, плазма, тромбоцити, подвійні еритроцити.
Плазму і тромбоцити можна здавати раз на 14 днів, а кров – раз на два місяці, але не більше п’яти разів на рік. Здається це все в різній кількості: тромбоцитів – 250 г, плазми – 600 г, а крові – 450 г. Занадто мало, аби нанести шкоду організмові, адже в тілі дорослої людини є близько 5,6 л крові. До того ж організм історично звик до втрати незначної частини крові внаслідок травм та складних природних умов, тому швидка регенерація закладена в нас біологічно. Валентинові зараз 36 років, але на вигляд він значно молодший. Каже, що це завдяки частим кровоздачам, мовляв, це дуже відновлює організм. До того ж, кожен його аналіз крові щоразу кращий за попередній. Колись чоловік мав алергію на укус бджоли, а тепер не має.
Вся донорська кров перед переливанням повинна бути обстежена на ВІЛ/СНІД, гепатит B, гепатит C та сифіліс. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.
Статистика говорить, що лише 5% від тих, хто не має протипоказань щодо донорства (а це близько 60% населення планети), насправді стають донорами крові. Тому потреба в крові є завжди. Особливо у тромбоцитах, щоправда, вони «живуть» лише три дні. Здають тромбоцити переважно чоловіки, бо жінки можуть це робити тільки в певні дні місяця. Тромбоконцентрат – єдиний спосіб відновити організм після хіміотерапії. А хіміотерапія – єдиний спосіб подолати рак.
Перед кровоздачею потрібно виключити з раціону жирне, смажене, молочні продукти і яйця. Для чого? Основна причина – виникнення хільозу сироватки крові. Хільоз – це лабораторне поняття, яке характеризує зовнішній вигляд сироватки крові («молочна» або хільозна через велику кількість мікрочастинок жиру). Після поділу на компоненти «жирна» кров стає густою та білою, схожою на сметану. Хільозна сироватка не дає змоги виділити складники крові. Отже, аналіз крові провести неможливо. Також «жирну» кров неприпустимо переливати людям. Валентин перед кровоздачею їсть лише виноград кишмиш, цитрусові, булочку з маком або печиво з медом.
А взагалі цей франківський донор – ще той веселун, має феноменальну пам’ять, може розповісти будь-який вірш ще зі шкільної програми, але найбільше йому до вподоби гуморески. Навіть під час кровоздачі багато сміється, жартує і навіть декламує вірші.
Наталя МОСТОВА