«Техніка виробництва пряників дуже проста, але чомусь багато перших спроб завершувалися по-різному, – розповідає про захоплення своєї сім’ї Віталій Горєлов. – Найцікавіше те, що в рецепті нічого не змінювалося, просто тепер ми розуміємо, як впливають дрібниці на результат».
Колись чоловік не думав, що буде мати таке хобі, адже як він, так і його дружина працюють у ІТ-сфері. Віталій викладає в університеті комп’ютерні науки, а Тетяна – android-розробник у декретній відпустці.
Вперше вони взялася до такої випічки у 2015 році перед новорічними святами, коли чоловік запропонував спекти пряничний будинок. Рецепт тіста Горєлови знайшли в інтернеті. У результаті все вийшло навіть краще, ніж очікували. Вдруге за випічку взялися вже в серпні 2016-го, коли готувалися до свого весілля. Вирішили потішити гостей пряниками власного виготовлення. І їм це вдалося.
Як розповідає подружжя, для виготовлення пряників потрібно щонайменше три доби. Першого дня замішуєш тісто і ставиш його у холодильник відстоятись. «Якщо одразу почати з ним працювати, то результат буде поганим», – зауважує Тетяна. Наступного дня печеш пряники, а третій день потрібен для того, щоб вони постояли і з них випарувалася зайва волога.
Аж після того можна наносити глазур. «В принципі, це можна робити, як тільки пряник охолоне, проте він міститиме достатньо вологи, і сохнути глазур може удвічі довше», – додає Віталій. До речі, найважче робити пряники влітку, коли йдуть дощі. Тоді висока вологість, і випічка не може добре висохнути. «Багато хто просто не робить у цю пору пряники», – зауважує чоловік.
Тістом та його випіканням займається Віталій. «Дуже люблю спостерігати за реакцією людей, коли вони чують, що ініціатором цієї нашої роботи є саме Віталій», – каже Тетяна. Обом їм приємно, коли віддають замовленням людям, а в тих очі сяють. Виходить, що все зроблено добре.
Одного разу Горєлови взяли участь у фестивалі до дня міста у Коломиї. «Для нас не було головним продати пряники. Ми з цікавістю спостерігали за поведінкою людей. Адже дехто навіть казав, що це магнітики і їсти їх точно не можна», – сміється Тетяна.
Щоб зробити тісто, потрібні вода, пшеничне і житнє борошно, яйця, масло, цукор, імбир та кориця. Усі пряники цукрові, а не медові, адже мед нагрівати не можна. Барвники для глазурі «Цукіпек» використовуються тільки якісні. «На продуктах не економимо, бо все робимо, як для себе», – наголошує жінка.
Зберігати пряники можна довго. Віталій каже, що одного разу навіть їв пряник піврічної давності. Зле йому не стало, і на смак пряник не погіршав, просто став трохи твердіший. Втім, на своїх виробах сім’я пише термін придатності – 30 діб.
«Робити людей щасливими – це дуже приємне заняття!» – підсумовує чоловік.
Сторінки у соцмережах:
https://www.facebook.com/cukipek.sweets
https://www.instagram.com/cukipek.sweets
Людмила ОЛЕНЮК