Протягом декількох років у судах проходять засідання щодо незаконного продажу квартири в Івано-Франківську на вулиці Ленкавського, 4А. Справа дійшла навіть до Верховного суду. Усе через те, що при зведенні будинку цю квартиру продали двом сім’ям. 

Будинок тільки зводили

Франківка Віра Бойчук розповідає, що у 2014 році придбала двокімнатну квартиру в Івано-Франківську на вулиці Ленкавського, 4А, у будинку, який тільки зводили. Його будували два забудовники – “Кредо-ІФ” і “Галицький двір”. Представниця за довіреністю Іванна Чежегова від “Кредо-ІФ” принесла довідку, що обидві компанії не мають претензій, тому у присутності нотаріуса вони уклали тристоронній договір купівлі-продажу між Вірою Бойчук, власницею квартири та забудовником. Віра передала власниці гроші, а їй надали первинний чек про купівлю квартири у 2011 році.

В інших право власності

Через пів року Віра прийшла на будову, в якій вже зводили дев’ятий поверх. Її квартира розміщувалась на п’ятому. 

“Я заходжу у квартиру і бачу, що там вже хтось пустив підігрів підлоги, – пригадує дівчина. – Я побігла до прораба, а він мені заявив, що тут квартири продають по два-три рази. Я в паніці біжу в поліцію, й там мені сказали, що я не перша, хто звертається з такою проблемою”.

Віра Бойчук написала заяву, і слідство тривало декілька місяців. Опісля слідчий їй повідомив, що сталася помилка. Забудовники визнали, що квартира належить їй, але право власності вони не можуть нікому дати, оскільки будинок не зданий в експлуатацію і нема поштової адреси. Тому як гарант вони закривають це провадження, а забудовники свідчать, що квартира належить Вірі Бойчук. Директор “Кредо-ІФ” дав їй нотаріально засвідчену заяву, що квартира належить їй і ніяких майнових претензій до неї немає.

“За чотири місяці я роблю ремонт і з листопада 2015 року заселяюсь туди жити, – розповідає франківка. – Живу там, а у 2016-му дізнаюся, що право власності на цю хату вже на іншій людині. І це без поштової адреси, вони якось обходять цей закон, тому забудовник “Кредо-ІФ” оформив право власності на інших. Я знову подаю у поліцію, накладаю арешт, щоб цю квартиру не перепродали, й з 2016 року залажу в суди й кримінальні справи ”по самі вуха”. 

Шахрайська фірма 

Як виявилось, в Івано-Франківську була шахрайська фірма “Радіоремсервіс”, яка у 2014 році перейменувалася на “Кредо-ІФ”. Одним потерпілим вони продавали квартири під печаткою “Радіоремсервіс”, яка вже не існувала, а іншим – під “Кредо-ІФ”. У поліції всіх постраждалих об’єднали в одне велике провадження, яке в результаті розбили: одне передали до суду, а п’ять маленьких – в Івано-Франківський міський відділ поліції, і вони там, за словами франківки, не можуть зрушити з місця й лежать “мертвим вантажем”.

Віра Бойчук розповіла, що в Анни Дранчук – дівчини, яка має право власності – при допиті в кримінальному провадженні відрізнялися показання, а потім вона виїхала за кордон. Справу забудовників передали до суду, і там вона тягнеться декілька років. Паралельно франківка в цивільних судах намагалась довести, що її договір про купівлю-продаж дійсний, а документ Анни Дранчук про право власності – ні. У результаті за чотири роки Віра Бойчук виграла Апеляційний і Верховний суди.

“Два роки тому отримую рішення Верховного суду про те, що договір купівлі-продажу цієї жінки не є дійсним, на відміну від мого, – розповідає Віра. – І я, щаслива, йду скасовувати її договір, але в ЦНАПі мені кажуть, що його скасувати не можуть через внесені зміни”.

На квартиру були накладені два арешти – цивільний, який забороняє її продавати, й кримінальний, який забороняє вчиняти будь-які дії щодо неї. Однак, за словами Віри Бойчук, забудовник і пані Дранчук підписали між собою заднім числом новий договір і підкупили реєстратора, який вніс зміни в реєстр на право власності. Він видалив з електронного реєстру старий договір і вніс інший, на змінене прізвище – Драганчук, в якому вказано, що вона набула право власності на підставі зовсім іншого договору.

“Тоді я наново починаю судитися, намагаюсь визнати недійсним дії реєстратора. Даю ще один позов у цивільний суд – скасувати теперішній договір Анни Дранчук, тому що є рішення Верховного суду, де чітко сказано, що станом на 2014 рік квартира “Кредо-ІФ” не належала, – розповідає франківка. – Я думала, що все доказано, бо в мене є чотири постанови Верховного суду, є арешти, але по сьогоднішній день результату ще немає”.

Домовитися між собою

З сирця Віра Бойчук зробила ремонт, і в цій квартирі певний період проживав її батько. За словами франківки, декілька тижнів тому на квартиру здійснили рейдерство. У той момент, коли у квартирі перебував її батько та декілька друзів, Анна Дранчук зайшла зі своєю мамою Василиною Дранчук й забудовником та викликали поліцію. З’ясувалось, що вони у квартирі вже прописалися.

Віра розповідає, що приїздили наряди поліції, її тата виганяли й крутили йому руки, але дійшли до того, що сім’ю Бойчуків поліція вигнати не може, оскільки вони там живуть і постанови про виселення немає. Водночас сім’ю Дранчуків вигнати також не можуть, бо в них є право власності на квартиру. Тож сім’ям запропонували домовитися між собою.  

“Там до ночі вони сиділи й дійшли згоди, що верхній ключ – у Дранчуків, нижній – у нас і ми туди не заходимо, – каже дівчина. – Ми написали взаємну розписку, що якщо такі спори, то хай у квартирі ніхто не живе і після засідання суду зі скасування запису в реєстрі 6 жовтня будемо вирішувати справу далі”.

6 жовтня засідання перенесли на 1 грудня. Також суддя відмовив Вірі Бойчук в позові щодо скасування нового договору Дранчук. В іншій справі суд відмовив їм заборонити сім’ї Дранчук розпоряджатися правом власності. 

“І це все далі висить у судах, а 13 жовтня вони зайшли у квартиру, – розповідає Віра Бойчук. – Служба охорони повідомила про це батька. Тобто вони зламали замки й зайшли, а там все наше майно…”

Чекають суду

Адвокат Віри Бойчук Дмитро Борсук пояснює, що “Кредо-ІФ” і сім’я Дранчуків зверталися до суду стосовно скасування Віриного договору купівлі-продажу, однак їм відмовили.

“У суді вже підтвердили, що договір, на підставі якого ми прагнемо зареєструвати право власності за Вірою Бойчук, є законним, – говорить адвокат. – Але вони цього не визнають і далі продовжують отакі махінації, укладають нові договори купівлі-продажу, вносять зміни в реєстр”.

Як розповів Дмитро Борсук, вони звернулися у поліцію та прокуратуру щодо виконання рішень судів, які виносили на користь Віри. Наразі чекають відповіді, яку їм пообіцяли надати протягом місяця. Також готують позов, щоб скасувати державну реєстрацію місця проживання сім’ї Дранчуків на вулиці Ленкавського, 4А.

Були три договори

А тепер друга точка зору. Прикарпатка Василина Дранчук розповідає, що 3 квітня 2014 року оглянула квартиру на вулиці Ленкавського, 4А і вирішила її купити для доньки. На той час квартира належала Миколі Приймаку. 9 квітня 2014 року Приймак та представник “Кредо-ІФ” підписали договір, згідно з яким його договір від жовтня 2013 року втратив чинність на користь Анни Дранчук.

За словами Василини, 9 квітня 2014 року представниця від “Кредо-ІФ” Іванна Чежегова виписала їй один договір, на продаж цієї квартири. 9 березня 2015 року вона виписала їй другий договір, за яким жінка оплачувала додаткову площу квартири. Після цього фірма виконала інші роботи, зокрема й підігрів підлоги, за які 26 квітня 2016 року Василина доплатила додаткові кошти. Тому вона вимагала виписати ще один договір, в якому буде прописана вся сума оплати – його виписали їй 17 травня 2016 року. 

“Коли я набувала право власності, то Чежегова сказала взяти договір і піти зареєструвати його, – розповідає Василина Дранчук. – Дочка взяла другий договір, від 2015 року, пішла й зареєструвала право власності. Я їй сказала, що потрібно було брати останній договір, але вже вирішили залишити так, як є. Але коли почались суди, то я Іванні Чежеговій сказала, щоб вона перереєструвала мені договір з повною сумою оплати й дала мені відповідні документи на право власності”.

Буде тут жити

Василина Дранчук розповідає, що Віра Бойчук захопила її квартиру незаконним шляхом – зламала замки, поселилася у квартирі й поставила сигналізацію. А вони на той час працювали в Польщі, щоб заробити гроші на послуги адвоката. Також, за словами жінки, цього року сім’я Дранчуків зайшла до квартири й виявила там квартирантів, тому викликала поліцію, охорону та забудовника.

Тоді сім’ї домовились не заходити у квартиру до шостого жовтня. Василина пояснює, що після того, як цей день минув, вона сказала, що заходить у квартиру і починає там жити.

“Я відкрила двері, зламала той замок і поставила сигналізацію, – розповідає Василина Дранчук. – Я маю право зайти у свою квартиру, які можуть бути претензії до мене? Я маю право власності, я тут прописана і буду тут жити”.

Василина наголошує, як склалася така ситуація, вона не знає. Мовляв, жінка просто купила квартиру і їй надали всі документи. Тому вона планує проживати у квартирі, попри судові засідання.

“Кому Віра Бойчук ті гроші платила, з ними хай і вияснює. Я працювала на цю квартиру і купила її, – говорить Василина. – Я собі тут живу, і все. Квартира моя, а суди хай ідуть хоч 20 років, це мене не цікавить. Хай судяться ті, хто продавав”.

Комерційна таємниця

Юлія Коровіна, сертифікований ріелтор, член обласного відділення Асоціації фахівців нерухомості України, розповіла, що реєстр проданих квартир у забудовника є внутрішнім документом і ведеться самим забудовником. Його не розголошують, оскільки це комерційна таємниця. І продаж однієї квартири декільком людям можливий лише або в разі технічної помилки – у такому випадку людині запропонують іншу квартиру чи повернуть кошти, або це завідома шахрайська схема.

“За свою кар’єру я чи мої клієнти жодного разу не потрапляли в такі ситуації, щоб квартира була продана двічі, – розповідає ріелторка. – Я чула про такі випадки, коли люди оформлювали квартиру, а вона вже виявилась проданою, однак це все швидко вирішувалось”.

Як вберегтись

Юлія Коровіна розповідає, що зазвичай люди, які купують квартиру, не можуть знати всіх тих моментів, у яких уже розбираються фахівці. Тому до купівлі квартири обов’язково потрібно залучити ріелтора та юриста. Адже вони перевірять документи на право власності землі, дозвільні документи на забудову цього товариства, чи відповідають документи поверховості будинку в загальній площі запланованого будинку. 

“У більшості забудовників у договорах все чітко прописано. Людина і сама все може прочитати, однак для ріелторів та юристів підпис і перевірка таких угод є буденністю – з ними все-таки надійніше, – підсумовує Юлія. – Також людям варто звертати увагу на репутацію забудовника та реальну ситуацію з його наявними і зданими в експлуатацію об’єктами”.

Світлана ТИМЧУК