Центральна районна лікарня у Долині доволі контрастна. Якщо кардіологічне відділення більше схоже на картинну галерею, то інфекційне – на в’язницю з потрісканими стінами, обдертою підлогою та дверцятами для видачі їжі. Пояснення просте: на все коштів не вистачає. Виходом може стати автономізація медичної установи, яка дозволить раціональніше використовувати ресурси – як фінансові, так і людські. І перший крок до цього вже зроблений.

Зайві руки

Усі медичні установи в районі, а це Долинська ЦРЛ, дитяча лікарня, лікарня у Вигоді, стоматполіклініка, амбулаторії у Шевченково, Вишкові, Княжолуці, Тростянці, Великій Тур’ї і ФАПи, налічують 1075 працівників. Основна кількість людей працює у Долинській ЦРЛ, де є 543,5 штатних одиниць, з них 117 – лікарі. Бухгалтерія в штатному розписі подана окремою графою – 17,5 посади. Перші кроки на шляху оптимізації кількості працівників почали робити минулого року, тоді скоротили 25 ліжок, зауважує головний лікар Долинської ЦРЛ Мирослав Вакалюк.

«У ЦРЛ працює 14 бухгалтерів. Так було, коли я прийшов, тепер будемо скорочувати – мені вистачить двох. Але якщо говорити по совісті, то куди вони підуть? Дехто з них на пенсії, а відповідно до законодавства, я не маю права їх скорочувати. Коли починається скорочення – починаються «коломийки». Минулого року скорочував, то такого надивився… Чого тут не було, яких лише перевірок! Писали скарги в різні установи, щоб лише залишитися на роботі», – розповідає керівник.

Державна форма власності неефективна в управлінні, вважає пан Вакалюк. Рано чи пізно дійде до необхідності заробляти гроші, для цього треба наймати хороших фахівців. Проте фахівець на низьку зарплату не піде. Наразі мотивації у медичних працівників немає: працюєш ти чи не працюєш, наприкінці місяця отримаєш однакову зарплату. Тож для чого працювати більше, якщо врешті-решт всі отримають однаково? Люди не задоволені низьким заробітком. Але коли запрацюють усі реформи, задоволені будуть ті, хто працює.

Наразі 9 млн. гривень не вистачає на виплату зарплати працівникам лікарні. Відтак обмежують надбавки для них. «Це від мене не залежить, мені кинули бюджет – його треба виконувати. А далі треба скорочувати», – каже головлікар.

Матеріальна база

Коштів не вистачає не лише на зарплату, а й на оновлення матеріально-технічної бази, сучасне обладнання чи проведення ремонтних робіт. Хоча у деяких приміщеннях ремонт все-таки є. Кардіологічне відділення сучасне. Тут і нове обладнання, і красиво зроблені палати. Гарно виглядає і пологовий будинок, а також терапевтичне відділення.

Ремонту потребує травматологія, поліклініка, а особливо «інфекція». Корпус для лікування інфекційних захворювань старий. Медики між собою говорять, що його дешевше буде знести і побудувати новий, ніж робити ремонт. Хоча кошти на його ремонт відшукали, невдовзі планують починати. А ще в планах – перекрити дах дитячої лікарні. Наразі триває ремонт на її третьому поверсі, замінюють електропроводку.

«Коли я став головним лікарем, з фонду регіонального розвитку на лікарню виділили 8 млн. гривень. За ці кошти провели ремонт у неврології, придбали обладнання в кардіологію, купили рентгенапарат, апарат для штучної вентиляції легень у дитячу лікарню. Минулого року утеплили один із корпусів, відкрили відділення гемодіалізу. Всі кошти на ці роботи виділялися районною радою», – продовжує лікар.

Не відмовляються тут і від допомоги меценатів. Зокрема, Благодійний фонд громади м. Долини повністю забезпечив лікарню функціональними ліжками, їх уже навіть забагато, наразі ліжка постачають у дитячу лікарню. А ремонт у лабораторії проводить місцевий підприємець Ігор Єрушевський.

Він розповідає, що у приміщення лабораторії потрапив під час перебування у лікарні взимку, умови там були жахливі: стіни обдерті, а туалет – на вулиці. Спершу вирішив зробити санвузол, а далі постало питання опалення, води, каналізації, чистки бойлера. І саме приміщення слід відремонтувати. Довелося робити все.

Пан Єрушевський зауважує, що, здавалося б, ще трохи, і люди розчаруються повністю. А це найгірше, адже тоді подальших змін чекати буде не варто. Тож він намагається змінювати ситуацію довкола.

На що гроші

У районному бюджеті на 2018 рік на утримання та розвиток установ охорони здоров’я передбачено 73 138,5 тис. грн. Зокрема, за рахунок медичної субвенції з державного бюджету – 58 584,8 тис. грн., з районного бюджету – 4 602,8 тис. грн., субвенції з держбюджету на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань – 1 800,0 тис. грн.

Видатки розвитку в галузі охорони здоров’я районним бюджетом заплановано в обсязі 2 млн. 530 тис. грн. Це капітальний ремонт котельні Долинської ЦРЛ – 800 тис. грн., придбання кисневої станції для Долинської ЦРЛ – 400 тис. грн., капітальний ремонт Долинської міської дитячої лікарні – 1 млн. грн., капремонт поліклінічного відділення дитлікарні – 200 тис. грн., придбання рентгеноскопа для Вигодської міської лікарні – 100 тис. грн. Наразі виготовляється проектно-кошторисна документація на ці проекти.

Шлях до незалежності

Для такої лікарні, як у Долині, достатньо 160-170 ліжок, під них слід формувати і штатний розпис, зауважує головний лікар. Наразі в лікарні – 245 ліжок. Оцінити необхідність у ліжко-місцях можна за кількістю людей, які ночують у лікарні. Якщо людина прийшла і в обідню пору пішла додому, то їй не потрібне місце в стаціонарі, для цього є поліклініка. Але поки що ніхто не рахує «готельні послуги», світло, тепло, білизну.

Кроком у правильному напрямку може стати автономізація медичної установи, вважає Мирослав Вакалюк. Тоді сам керівник за участю громадської ради буде вирішувати, куди витрачати гроші і скільки.

«Це дуже добре розв’яже руки керівникові у плані мотивації лікарів. Така система буде добре працювати при доброму керівнику. І громадська рада буде створювати баланс, відтак кошти не будуть витрачатися наліво чи направо. Коли робиться реформа, ніхто нікого не питає, має бути автократичний тип управління. А в Польщі як було? Почалася реформа – підтягнули пасок і ніхто не ойкав», – висловлює думку пан Вакалюк.

Закон про автономізацію лікарень вступив у дію 6 листопада минулого року. Внаслідок автономізації медустанови зможуть набувати статусу некомерційних комунальних підприємств, що дасть їхнім керівникам свободу прийняття рішень, дозволить розширити права медичних закладів до рівня всіх інших суб’єктів господарювання, пояснюють у МОЗ. А це сприятиме підвищенню якості медичних послуг та економічної ефективності використання активів. Керівник матиме свободу в розпорядженні активами й фінансами, зможе самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці персоналу, а фінансування буде здійснюватися на основі власного фінансового плану. Трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу продовжуються, а звільнення під час реорганізації передбачене у випадку скорочення штату. Окремі працівники можуть бути переведені на інші посади чи переміщені в інші структурні підрозділи.

Для громадського контролю будуть створені спеціальні органи: спостережні або наглядові ради. До них входитимуть представники власника закладу, органів місцевого самоврядування, місцеві депутати, а також представники громадських організацій. Після автономізації медзаклад не може бути приватизованим.

Рішення про автономізацію приймає власник установи, у випадку Долинської ЦРЛ – Долинська райрада. Закон про автономізацію медзакладів не ставить жорсткої вимоги щодо термінів, але пільговий режим автономізації буде діяти тільки до кінця 2018 року. Зрештою, всі заклади охорони здоров’я до 2020 року пройдуть автономізацію.

Питання з бородою

Перший крок до автономізації вже зроблено. 5 червня на позачерговій сесії Долинської районної ради депутати проголосували за створення комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги». Він буде розміщений безпосередньо у Долинській ЦРЛ. З держфонду регіонального розвитку виділено 2 млн. грн. на розробку алгоритму впровадження медичних інформаційних систем для управління закладами медицини на базі Долинської ЦРЛ, повідомляють у Долинській РДА.

Спроба створити такий центр у Долині вже була раніше, але вона виявилася невдалою. «Два роки тому була «коломийка»: створили центр, потім «активісти»  перекрили дорогу, змусили депутатів відмінити рішення. Не хочу називати прізвища, Бог їм суддя. Але якщо б центр тоді був створений, нині було б значно легше. Була б напрацьована матеріальна база, змінили б статут, і служба могла б працювати», – каже Вакалюк.

Жителька Долини Ніна Яцків, яка працює у поліклініці, була однією з тих, хто активно виступив проти створення центру. На її думку, це дублювання посад, а районний бюджет не настільки багатий, щоб усе це фінансувати. І взагалі коштів на реформу медицини немає, вважає жінка. Попередній центр створили зі значними порушеннями, жодних вимог не було дотримано, лікарі туди не увійшли – були лише головний лікар, юрист і бухгалтер, додає вона.

«Головний лікар не мав стажу роботи, категорії – прийшла людина, яка не мала права займати таку посаду. Для отримання її людина повинна була працювати не менше п’яти років на керівній посаді, а вона працювала в «білому домі» і лікарська практика у неї була втрачена», – акцентує пані Яцків.

Мова про Ольгу Ільчишин, нинішнього заступника головного лікаря Долинської ЦРЛ. Два роки тому саме вона мала намір очолити центр.

Як буде далі, Ніна Яцків не знає, але переконана, що нічого доброго з того не вийде. Головною перешкодою для реалізації медичної реформи вона називає відсутність комп’ютерів та Інтернету. Юридичний аспект, який полягає в тому, що укладати  договір зі службою здоров’я може лише центр первинної допомоги, на її думку, не настільки важливий.

Попри всі попередні дискусії, створення «Центру первинної медичної допомоги» в Долині підтримали. Наразі його слід зареєструвати, ще місяць триватиме конкурс на посаду керівника. Далі всі працівники первинної ланки будуть переведені на роботу в новостворений заклад. За два місяці можна буде виробити ліцензію на медичну практику, а після цього – укладати договір зі службою здоров’я.

Ірина ФЕДОЛЯК

Матеріал написаний за сприяння експертів проекту #USAID_ВзаємоДія!