Режисер: Антуан Фукуа
Фільм розповість нам про Біллі Хоупа, боксера, чемпіона у напівтяжкій вазі, його життєву драму, падіння та складний підйом на вершину. Концепт виглядає так: є протагоніст, він вправний у своєму ділі, та наступає переломний момент в його житті (як правило, йому хтось насолив, травма, сімейні проблеми і т.д.), і глядачеві показують його тяжкий шлях до лаврів. Погодьтесь, нічого нового та цікавого в такій ідеї немає, та це лише на перший погляд. Насправді завдяки хорошій роботі сценариста та режисера заїжджений сюжет відходить на другий план.
У стрічці мова йде про «потойбічну» сторону кар’єри Хоупа – сім’ю. Поза межами рингу він – Біллі «Великий» Хоуп – люблячий батько та чоловік, і водночас незграбна доросла дитина. Прослідковується вся складність та сила його зв’язку із сім’єю.
Саме тут вступає в дію важливий елемент – актори, і зараз хочу зупинитись на основному – на тому, що й зробило цей фільм атмосферним.
Розпочну з головного героя. Джейк Джилленгол зіграв вищезгаданого Біллі Хоупа. Скажу відверто, я був вражений переконливою грою Джейка. Персонаж переданий та розкритий на всі сто відсотків. В одній сцені можна побачити просто фонтануючу багатогранність емоцій, яка створює чудову атмосферу, що в сукупності допомагає осягнути те, що саме відбувається на екрані.
Розповідаючи про долю Хоупа, слід згадати про шлях самого Джейка до цієї ролі. Варто зазначити, що до неї він готувався п’ять місяців, по декілька тренувань на день. Сам Джиленголл розповідав, що до початку зйомок нічого не знав про бокс. На кожному тренуванні Фукуа особисто контролював процес. Пізніше Антуан розповів, що це фільм про самопожертву, і він був готовий жертвувати своїм часом та планами задля досягнення потрібного результату, і повірте, він не розчарує вас!

Рейчел МакАдамс – Морін Хоуп – дружина Біллі та фактично голова сім’ї. На мою думку, її завдання як акторки полягало в тому, щоб за доволі короткий час адаптувати образ сильної жінки під люблячу дружину та показати всю свою значимість не лише в житті Біллі, але й для всієї сім’ї. І вона впоралась із завданням, хоча, як би добре вона не відіграла, банально бракує часу, щоб цей образ засів у голові глядача зі всією силою трагізму, вкладеного в нього творцями.
Форест Вітакер. По суті, йому випала шаблонна роль фільмів із подібним сюжетом, яка за своїм змістом є зовсім нецікавою. Як і сама гра Фореста у фільмі. Звісно, все на рівні, все в канон персонажа, нічого більшого – нічого меншого. Сам по собі Вітакер – чудовий актор, якого особисто я дуже поважаю після стрічки «Останній король Шотландії», та знаю, що він здатний на більше. Але якщо б він проявив себе на повну, додав експресії, чи якщо б творці приділили йому більше уваги, це б вийшло за рамки канону, що би, в свою чергу, порушило консервативну концепцію сімейної драми, наповнивши її додатковими персонажами, які, хоч і важливі, але зайві в цьому контексті.
Кертіс Джексон (він же 50 Cent), персонаж якого виступає промоутером Біллі. Цікавим є факт, що в реальному житті Фіфті, окрім музики, заробляє на хліб аналогічним ремеслом. Говорячи про його роль, можна сказати, що в принципі, він впорався з поставленим завданням, такий собі класичний бізнесмен-кар’єрист, якого начебто хвилюють чужі проблеми. Та зі своїм кам’яним флегматичним виразом обличчя він не завжди вписувався в події на екрані.
Останнім персонажем, про якого піде мова, та не останнім за значимістю буде донька Біллі, яка є каталізатором його волі, успіху, та й взагалі всім, що цінне для персонажа Джейка. Маленьку дівчинку Лейлу Хоуп втілила на екрані Уна Лоуренс. Я не люблю говорити про дитячі ролі, та не згадати її я, звісно ж, не міг, адже вона є однією з ключових осіб як у житті Великого Хоупа, так і в сюжеті фільму.
Висновок. Знаєте вислів: «Не судіть про книгу за її обкладинкою»? Підбиваючи підсумки, хотілося б сказати, що й справді, незважаючи на доволі слабкий, заїжджений сюжет, творцям майже вдалося досягти потрібного рівня драматичності, чому перешкоджали певні мінуси, описані вище. Та попри все, фільм має доволі багато плюсів: на вас чекає грамотна режисура, чудова постановка боксерських поєдинків та серйозний акторський склад, який, гарантую, не розчарує. Фільм однозначно вартий того, аби його подивитися, і бажано у кінотеатрі, адже при перегляді вдома атмосфера буде не настільки повною, а бої – не настільки видовищними.

ФЕЛІНСЬКИЙ