Жінки зустрічалися на природі, розповідали власні історії, а також брали участь у тренінгах.

В Івано-Франківську упродовж двох днів проводили зустрічі з дружинами полеглих військовослужбовців в межах проєкту “Єднання”. Про це у коментарі Суспільному розповіла засновниця фонду “Маємо жити” Оксана Боркун.

За її словами, такий захід на вихідних провели у сімох містах України. У зустрічах взяли участь приблизно 40 дружин бійців з Івано-Франківщини.

Оксана Боркун розповідає: її коханий Володимир Гунько загинув під час ракетного обстрілу Бахмута 30 липня 2022 року. Чоловік почав боронити Україну у 2014.

“Пройшов Іловайськ, Широкине, був у російському полоні чотири місяці, потім жив цивільним життям. Ми з ним познайомилися і півтора року жили дуже щасливо. На початку повномасштабного вторгнення він відвіз мене в Ужгород, а сам пішов на службу. Володимир рвався на передову, бо там були всі його товариші. Перевівся у Бахмут. Буквально за декілька днів його не стало. Дві ракети поцілили в те місце, де він спав”, — говорить Оксана Боркун.

Вона продовжує: з особистого досвіду знає, наскільки важливою є підтримка жінок, які втратили на війні чоловіків.

“Суспільство не розуміє людей, які втратили. Люди блокують негатив, забороняють жінкам говорити про свій біль, втрату. Їм ніде виговоритися, їх ніхто не розуміє. Наша спільнота налічує понад чотири тисячі жінок в Україні”, — говорить Оксана Боркун.

З її слів, два роки з дружинами полеглих воїнів працювали онлайн. Зараз у фонді вирішили проводити зустрічі наживо.

Дружина полеглого військовослужбовця Віталія Солдатова Світлана — родом із Донеччини, в Івано-Франківську мешкає пів року.

“Мій чоловік був кадровим військовим ЗСУ. Він загинув у березні 2022 року. Віталій стримував наступ у Донецькій області. Прикриваючи побратимів, залишився і більше не вийшов на зв’язок. Зі свідчень побратимів, він загинув. На жаль, тіло досі не евакуювали”, — розповідає Світлана Солдатова.

Жінка каже, що під час зустрічей з іншими дружинами полеглих бійців відчула емоційну підтримку, та сподівається, що вони спілкуватимуться і надалі.

“Найбільше сподобалося чути про красу. Думаю, тепер маю над чим працювати. Якщо говорити про суспільство, то люди трохи зменшують, не розуміють, наскільки це велике горе — втратити дорогу людину на війні. Кажуть: “Не горюй, досить”. Вони “кидають” такі фрази й не розуміють, що нас пригнічують. Коли ти серед людей, які пережили щось подібне, це дуже підтримує”, — ділиться враженнями Світлана Солдатова.

Ірина Круховська також приходила на зустрічі дружин полеглих воїнів. Її чоловік Роман Круховський загинув на Бахмутському напрямку 2 серпня 2022 року. Він був майстром спорту з боротьби, викладачем та головою Тлумацької міськради з 2016 до 2020 року.

“Мій чоловік з першого дня великої війни пішов у військкомат, хоча в армії не служив, але патріотизм його пересилив. Уже через три дні його оформили у нашу ТрО, а 10 травня — зарахували до “десятки”. 16 червня 2022 року вони поїхали на схід України. 2 серпня Роман загинув — на нього з літака впала вибухівка”, — говорить Ірина Круховська.

Жінка додає, що спілкування з іншими дружинами полеглих воїнів допомагає їй пережити горе.

“Я хочу спілкуватися з такими жінками, які мене розуміють, які пережили те горе, що і я. Точно знаю: якщо побачу сильну жінку, яка переборола горе, то братиму з неї приклад, бо вона знає, як з цього вийти”, — каже Ірина Круховська.

До теми: За добу військо РФ атакувало 181 об’єкт інфраструктури, – Міноборони