Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я №51 «Про затвердження методики щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення», що набрав чинності у середині березня, медичні заклади повинні оптимізувати (читай: скоротити) ліжковий фонд, а зекономлені кошти перерозподілять на інші потреби медичної галузі.

Постановою Кабінету міністрів встановлюється норматив забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку не більше 60 ліжок на 10 тис. населення. За даними ВООЗ, цей показник у країнах Європейського регіону складає 56,7 ліжок на 10 тис. населення, у країнах Європейського Союзу – 52,8, найвищий він у Білорусі та Росії – 110,5 та 81,8, а найнижчий у Грузії та Швеції – 25,9.

 

Бюджетні кошти треба економити

Відповідно до методики МОЗ, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я облдержадміністрацій мають затвердити детальні покрокові плани оптимізації ліжкового фонду медичних закладів своїх регіонів. При цьому повинна враховуватися структура та рівень захворюваності і смертності населення регіону, дотримання вимог уніфікованих клінічних протоколів щодо госпіталізації пацієнтів у стаціонар, використання у лікувальному процесі сучасних медичних технологій, а також наявна мережа закладів охорони здоров’я, їхнє ресурсне забезпечення, якість надання медичної допомоги, територіальні особливості тощо.

«Міністерством охорони здоров’я надані рекомендації щодо оптимізації ліжкового фонду. Департаментом буде проаналізовано використання ліжкового фонду у кожній медичній установі, переглянуто доцільність його утримання. Наразі в області – 79 ліжок на 10 тисяч населення. Питання не в скороченні, а в реорганізації, тобто щоб ліжко працювало 340 днів на рік, а не пустувало», – розповідає директор департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Мирон Матейко.

За його словами, в літній період третина лікарняних ліжок – порожні. На їхнє утримання йдуть значні кошти, а натомість вони мали б бути витрачені на невідкладну допомогу та медикаментозне забезпечення. «Це все бюджетні кошти, їх треба економно використовувати і раціонально до цього підходити», – наголосив чиновник.

Повторення геноциду?

Позицію директора департаменту розділяють не всі. Деякі лікарі вважають таку реформу недоречною.

«Якщо постанову буде виконано, Івано-Франківщина втратить приблизно 2,5 тисячі ліжок. Це приблизно п’ять-шість таких районів, як Богородчанський, Снятинський, Надвірнянський – ліжкового фонду взагалі не буде. Це популістський підзаконний акт, виданий Кабінетом міністрів. Прем’єр-міністр заявив, що недофінансовані на охорону здоров’я видатки у розмірі 2,5 млрд. гривень будуть реалізовані за рахунок ліжкового фонду. Я б не хотів, щоб у 2016 році повторювався геноцид 1933 року, коли нас знищували», – зауважив під час виступу на сесії облради голова комісії з питань охорони здоров’я, керівник Солотвинської райлікарні Манолій Піцуряк.

 

А якщо епідемія?

Методика МОЗ не поширюється на санаторно-курортні заклади, заклади охорони здоров’я національного/республіканського рівня, а також заклади охорони здоров’я відомчого підпорядкування. На спеціалізовані протитуберкульозні заклади поширюється Інструкція з розрахунку оптимального ліжкового фонду спеціалізованих протитуберкульозних закладів, що надають стаціонарну медичну допомогу хворим на туберкульоз, що затверджена наказом МОЗ №584 від 10 липня 2013 р.

«Скорочення ліжкового фонду має проводитися виважено і обдумано, – переконаний директор Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру Любомир Малофій. – Наші політики вирішили зробити реформу за рахунок внутрішніх резервів галузі, якій і так коштів не вистачає. Ніхто не провів аналітику, не врахував менталітет наших людей, економічні фактори. Реформу слід проводити так, щоб це було націлено на пацієнта і була можливість належним чином надавати йому медичні послуги».

Як зауважує головний лікар, базовою для нинішньої реформи є європейська модель, але наше суспільство не зовсім відповідає тим вимогам. Більшість українців не дбають про своє здоров’я, звертаються до лікаря лише коли починає щось боліти. Деякі зловживають алкоголем, наркотиками, ведуть антисоціальний спосіб життя, створюючи загрозу для довколишніх.

«Перш, ніж робити якісь глобальні речі, варто зважити за і проти. З позицією, що зараз треба по якійсь формулі все взяти і скоротити, я не погоджуюся, бо вона не зовсім виважена. Треба бачити ситуацію на кілька кроків наперед, думати про те, що нас чекає через тиждень, місяць, рік», – каже Малофій.

Фахівець наводить такий приклад. У Радянському Союзі лунали гучні заяви про подолання епідемії туберкульозу, позакривали лікувальні та санаторні заклади. А з 1995 року в Україні знову зафіксована епідемія цього захворювання, що має соціальне підґрунтя. Коли в якійсь частині світу чи певному суспільстві починаються негаразди, рівень захворювання на туберкульоз зростає.

 

Краще менше, але краще

Деякі фахівці завчасу зрозуміли, що ліжка у лікувальних закладах необхідно скорочувати. Тож вони вважають, що реформа необхідна, проте до неї слід підійти виважено. Перш за все, слід забезпечити якісне, сучасне обладнання, щоб скоротити час перебування пацієнтів у лікувальних закладах, а не розширювати кількість ліжко-місць.

«Я отримав наказ про скорочення ліжкового фонду, який діє по цілій області. Але ми ще у 2015 році провели самостійне скорочення. Завчасно оцінили ситуацію, створили денний стаціонар. Таким чином вдалося скоротити ліжковий фонд на 20 ліжок – з 270 до 250. Відтак малі операції проводяться в амбулаторному режимі в денному стаціонарі. У нас високоспеціалізований заклад, ліжок у нас більше, але вони не перевищують норму», – зауважив головний лікар Івано-Франківського обласного клінічного онкологічного диспансеру Володимир Романчук.

Оптимізувати ліжковий фонд вдалося за рахунок минулорічного скорочення та створення денного стаціонару. Раніше людина перебувала у стаціонарі кілька днів, а нині медицина просунулася вперед – часто після операції достатньо кількох годин, це так звана хірургія одного дня.

Приблизно такої ж думки і головний лікар Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні Радислав Котурбаш. Він каже, що оптимізацію ліжкового фонду проводить уже десять років, адже витрачати кошти на його утримання нераціонально.

«Постанова на цей час не завершена, немає конкретно вказано, які ліжка слід скорочувати, зокрема для дитячих лікарень. Клініка, в якій я працюю, – спеціалізований заклад. Ліжок вистачає для дитячого населення області, яке наразі складає 279 800. Я займався скороченням ліжок уже десять років. Коли почав керувати лікарнею, у мене було 550 ліжок, нині – 435. Я весь час аналізував, які ліжка не працюють, поступово їх скорочував. Довів до нормального рівня, щоб забезпечити лікування і для сільського, і для міського населення. Така кількість ліжок оптимальна для тієї кількості населення, що проживає на території області, адже раніше це було 330 тисяч чоловік, а нині – 279 тисяч», – розповідає Котурбаш.

На думку головного лікаря, реформа необхідна, адже в області дуже багато зайвих ліжок. Кошти на це витрачаються, і чималі. Економія дасть змогу зосередитися на спеціалізованій допомозі.

«Реформа дуже потрібна, але до неї треба виважено підходити. Заробітна плата головного лікаря обласної лікарні не залежить від кількості ліжок. А в районах менше ліжок – нижчий оклад, тому головні лікарі районних лікарень доводять, що їм потрібно багато ліжок. Цей пункт необхідно ліквідувати», – наголошує фахівець.

Головний лікар також зауважує, що нині, завдяки сучасним технологіям, не потрібно багато часу проводити у стаціонарі лікарні. «Я противник того, щоб розширювати ліжкові фонди, а наголошую на необхідності впровадження сучасних заходів щодо лікування хворих», – підсумовує Котурбаш.

Ірина ФЕДОЛЯК