Василь Ткач пішов захищати свою сім’ю та державу від російських загарбників у перші дні великої війни.
Про зустріч Героя повідомили на сторінці Болехівської міської ради.
Військовий служив стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А0296.
Боєць воював з окупантами у лавах Збройних Сил України на найгарячіших лініях фронту.
Вірний військовій присязі, виявивши мужність і стійкість, загинув 2 травня під час наступальних дій противника на позиціях ЗСУ поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області при здійсненні заходів з оборони України.
Сьогодні, 15 травня 2024 року, 30-річний Василь назавжди повертається у рідне село.
Зустрінуть захисника орієнтовно о 19:30-20:00 у Болехові. У цей час мешканців громади просять організуватися у коридор слави вздовж вулиць міста та сіл громади, якими проїжджатиме траурний кортеж.
Траурна колона із тілом загиблого воїна виїде з м.Долини (орієнтовно о 19:15) і рухатиметься вулицями:
- Данила Галицького;
- Площа Івана Франка;
- Коновальця;
- село Тисів;
- село Бубнище.
"Прийдіть вшанувати воїна світла, котрий захищав кожного з нас, та підтримати родину в цей нелегкий час. Усім серцем поділяємо біль втрати. Підтримуємо родину в жалобі", - звертаються до мешканців громади.
Забудьте усе, що ви знали про світ. Не звертайте уваги на те, що світ знав про вас. Це не так важливо, коли на очах маска і тебе ведуть тим простором Івано-Франківського театру ляльок, в якому ти була безліч разів. Він не змінився, ти теж. У тебе просто н
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.