В Івано-Франківську діє понад півсотні незаконних пунктів прийому металобрухту. Вони не мають документів, приймають метал з порушенням і платять за нього готівкою, що заборонено законом. Про такі пункти знають усі, але закрити їх не так легко.

 І я не я, і хата не моя

Нещодавно в Івано-Франківську викрили незаконний пункт прийму металобрухту на вул. Пасічна, 1. Однак цей бізнес процвітає там уже роками. Головний інспектор муніципальної варти Ігор Комарницький розповідає, що до них надійшла інформація від мешканців, що тут приймають метал. Коли приїхали, то побачили, як двоє людей якраз здавали його. Оскільки працівник відмовився показувати документи, які б підтверджували законність роботи, то варта викликала патрульну поліцію, слідчо-оперативну групу та управління захисту економіки в області (УЗЕ). До слова, слідчо-оперативну групу довелося чекати понад чотири години.

«Також приїхав, мабуть, власник. Він здалека поспостерігав за ситуацією, поговорив по телефону і поїхав», – продовжує інспектор. Чоловік, який приймав метал, відмовився представитись. Сказав, що тут не працює, ніякого відношення до прийому металобрухту не має і просто йшов повз. Втім він помітно нервував і постійно курив.

Однак це все заперечив чоловік, який зранку якраз здавав гальмівну колодку та костилі для колій. Він назвався Іваном і розповів, що гуляв біля вокзалу і знайшов це залізо. Тож вирішив його підібрати і здати, щоб заробити гроші. Метал приніс саме в цю точку, бо потім збирався йти збирати квіти у Дем’янів Лаз.

«Ця будка тут вже довго стоїть, і цей чоловік дійсно нині в мене прийняв залізо і заплатив гроші. Коли я приніс металолом, то він сказав, що приймає, але не має дрібних грошей. Я відповів, що можу зайти через пару годин по них. Але потім він запропонував, щоб я взяв 200 гривень, розміняв, 120 приніс йому, а 80 залишив собі», – сказав Іван.

 Такі пункти – всюди

Ігор Комарницький розповідає, що такі незаконні пункти прийому металобрухту є в усіх мікрорайонах. Вони зазвичай розміщені у морських контейнерах, як у Пасічній, або в гаражах і, звісно, не мають жодних документів. Є й такі, які розташовані на закритих територіях, і потрапити туди можна лише попередньо зателефонувавши. Загалом муніципальній варті відомо про 20 таких об’єктів. Інформацію про них вона передає поліції, а далі вже справа за правоохоронцями.

«Ми не маємо повноважень закривати такі пункти. Максимум – лише виявляти. Так само документи нам можуть показати лише за згодою, вимагати цього ми не маємо права», – зазначає пан Ігор.

У травні муніципальна варта виявила ще один незаконний пункт і викликала поліцію. Однак, як зауважує головний інспектор муніципальної варти, справа рухається дуже повільно. Часто в такі пункти здають все, що погано лежить. Зокрема, каналізаційні люки, дощові решітки, ліфтове обладнання, кабелі тощо. Нещодавно варта затримала безхатьків, які здавали люк, що коштує приблизно 3700 гривень. Такі випадки розцінюються як замах на життя, адже відсутність люка може призвести до непоправних наслідків.

Керівник муніципальної варти Богдан Кухарук каже, що за нелегальні пункти прийому металобрухту передбачена кримінальна  відповідальність за ст. 213 ККУ – порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Крім того, діяльність пунктів регулює Закон України «Про металобрухт». Згідно з ним, у пунктах мають бути журнали фіксації прийому, де слід записувати, скільки, чого і від кого прийняли. Людина, яка здає метал, має обов’язково пред’явити документ, який посвідчує особу. Такі операції засвідчують ще й актом приймання металобрухту, в якому вказують дані документа особи та опис металобрухту.

Також у пунктах прийому металобрухту заборонений обіг готівки, кошти здавачі мали б отримувати тільки по перерахунку. Якщо ж людині за зданий метал платять готівкою, то за це передбачена адміністративна відповідальність за ст. 164-10 КупАП – порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом.

«З незаконними пунктами прийому металобрухту важко боротися, бо в нас не все так однозначно. Якось вони до цього часу працювали безперешкодно», – наголошує Кухарук.

 

Переведення стрілок

З’ясувати, як у нашому місті йдуть справи із закриттям незаконних пунктів прийому металобрухту, виявилось нелегко. Тут розпочався «поліцейський футбол». Прес-секретар ГУНП в області Мирослава Белдик стверджує, що цими питаннями займається УЗЕ, оскільки такі пункти здійснюють комерційну діяльність. «За це відповідає УЗЕ. Одна справа слідчі дії, а інша – розкриття злочину. Тому це все до них», – сказала Белдик.

Також вона пояснила, що слідчо-оперативна група так довго їхала на виклик, бо одна на все місто. Тож поки задокументує один злочин, на неї вже чекає інший.

Натомість заступник начальника УЗЕ Святослав Кухарський запевняє, що викриттям незаконних пунктів прийому металобрухту займається саме ГУНП в області, а УЗЕ допомагає йому. За його словами, зараз керівництво обласної поліції якраз організувало місячник відпрацювання пунктів прийому металобрухту. Таким чином відслідковують, чи не здають крадений метал, люки, огорожі тощо.

Кухарський пригадує, що колись, щоб займатись прийомом металобрухту, треба було мати ліцензію. Однак вже декілька років тому це скасували. Тепер треба лише бути зареєстрованим як підприємець і мати КВЕД (класифікація видів економічної діяльності – ред.) на заняття такою діяльністю. Це значно спростило роботу таких пунктів. Колись же діяла спеціальна комісія при ОДА, яка видавала ліцензії і періодично перевіряла пункти.

На думку заступника начальника відділу організації роботи моніторингу і контролю УЗЕ Михайла Саса, це спростило навантаження на людей, які займаються такою діяльністю, бо не треба вже виробляти ліцензію й оплачувати її. Водночас це сприяє розгортанню підпільної діяльності, бо метал не обліковується. Та й не секрет, що часто люди крадуть метал, бо у вільному доступі його вже мало.

Святослав Кухарський пояснює, що зазвичай усі легальні пункти прийому металобрухту розташовані у промислових зонах. Наприклад, у Хриплинській. Вони оснащені кранами, обладнанням, яке ріже і пресує метал, мають заїзд для вагонів і велику територію. Весь метал там пресують у брикети, навантажують на вагони та відправляють в інші області.

«Якщо ви бачите, що є невеличка будка і територія, то вже зрозуміло, що це незаконний пункт. Такі точки відкривають в усьому місті для зручності. Не буде ж якийсь безхатько тягнути метал через все місто на Хриплинську. Якщо немає документів, ніхто не може показати, звідки взявся цей метал, значить такий пункт незаконний», – пояснює заступник начальника УЗЕ.

Він зауважує, що коли слідчо-оперативна група документує такі факти, то залучає працівників УЗЕ для перевірки документів. Однак саме ГУНП описує товар, опечатує і вилучає або залишає на відповідальне зберігання в таких пунктах. Якщо ж ГУНП приймає рішення відкрити кримінальне провадження і вилучити товар, то його вивозять на підприємство «Івано-Франківський вторчормет», яке приймає металобрухт. З ним укладений договір на зберігання вилученого товару. Потім, якщо суд приймає рішення визнати винним того, хто незаконно збирав метал, то брухт продають і виручені гроші повертають державі.

На законних пунктах прийому металобрухту, як і на підпільних, спілкуватися з журналістом не хочуть. Мабуть, не хочуть розголосу, адже відомо, що потім весь метал з нелегальних пунктів все одно привозять і здають їм. Все, що вдалося дізнатися, – це те, що за кілограм чорного металу там платять менше, ніж на інших пунктах. Наприклад, якщо на підпільних пунктах кілограм коштує 6 грн., то на «Івано-Франківському вторчорметі» – 5. Однак чим більше металу, тим вища ціна. Тому такий бізнес вигідний як законним, так і незаконним пунктам.

Тож поки ГУНП в області та УЗЕ переводять стрілки одне на одного, незаконний збір металобрухту процвітає. Схоже, це вигідно всім. Ситуація чимось нагадує гральні автомати та підпільні заправки. Всі все знають, але зробити нічого не можуть.

Наталя ДЕРКЕВИЧ