Що спільного та відмінного у двох протилежних регіонах України – Прикарпаттям та Донеччиною визначають під час втілення проєкту «Івано-Франківщина та Донеччина будують мости для співпраці», який втілює громадська організація «Прикарпатська інформаційна корпорація» разом із Івано-Франківською та Донецькою облдержадміністраціями з підтримкою Агенства США з міжнародного розвитку USAID.
У вівторок, 11 січня, під час онлайн-зустрічі активістів журналістів та чиновників обох областей говорили, що важливість проєкту полягає ще й у тому, що люди пізнають один одного, традиції та особливості регіону.
«На меті у нас зламати стереотипи, – каже голова Донецької ОДА Павло Кириленко, – виправити певні помилки, які були навіяні російською пропагандою щодо того, що Схід і Захід є різними і не можуть єднатися. Наша мета – розвиток туризму, популяризація культурної спадщини, розкриття окремо взятого регіону в цілому і спільного потенціалу регіонів».
Кириленко акцентує, що Донецька область багато років асоціювалася, як депресивний регіон. Але сьогодні це край, який руйнує стереотипи. Мовляв, перетворення які відбуваються на Донеччині вражають. Втім сьогодні недостатньо просто про це знати. Важливо, щоб представники медіа про це говорили і жителям Заходу.
Як сказала голова ГО «ПІК» Оксана Камінська, зараз офіційно стартує проєкт «Схід і Захід: журналістський обмін», який триватиме 2,5 місяці. Але на цьому усе не завершиться. Мовляв, це програма не на рік і не на два. Вона може тривати й 10 років. Бо нема ліміту в обміні досвідом між Заходом і Сходом.
«Людям не вистачає спілкування, можливості побути фізично у регіоні, бо є велика відстань, бар’єри та стереотипи, – підкреслює Камінська. – Ми не можемо закривати на це очі. Маленькими кроками, але постійно відточуючи добрі справи, ми можемо досягти національної єдності».
Марія Палюга, головний редактор сайту «ПІК» акцентувала, що ми живемо в різних інформаційних обставинах, знаємо різні речі і деталі, в чомусь сильніші, тож чимось треба поділитися з іншими. А в чомусь ми, навпаки, слабші, тому треба переймати досвід і в інших.
«Зараз у нас відбувається коляда на Майзлях, – каже вона, – я переконана, що в людей зі сходу широко розплющені очі. Бо переколядувати нас ніхто не зможе, ми в цьому сильні. А вони приїхали, щоб повчитися».
Відтак, каже, якщо до нас приїжджають гості із Сходу, то не обов’язково їх вести у Буковель і частувати дорогим сиром. Мовляв, слід зізнатися, що ми самі туди не часто їздимо, це лише картинка. Жартує, що на Донбасі складається враження, що ми лише пануємо. На жаль, ми не розказуємо їм про свої біди. Відтак треба ділитися і ділитися слід справжнім, вважає журналістка.
До теми: про енергоринок та клімат: Прикарпатських журналістів запрошують у медіа школу