Сьогодні, 13 квітня, християни відзначатимуть Вербну неділю. У нас на Прикарпатті це свято також називають Шутковою неділею. Цей тиждень в Івано-Франківську на ринку та вулицях можна було побачити активну торгівлю вербовими гілками, які люди освячують у храмах, пише “Галицький кореспондент”.

Про всі деталі та тонкощі приготування вербових гілок до свята знає жителька Рожнятова Сніжана Матуляк. Ось уже декілька років майстриня декорує гілки із верби та продає їх. 

Пані Сніжана каже, що мода на оформлення щороку змінюється. Минулого року майстриня оформляла вербові гілки із штучними та фоамірановими квітами з пінистого матеріалу, який використовується для різних вид рукоділля. Цьогоріч, зазначає, в тренді природні матеріали –сухоцвіти, жито, пшениця, ячмінь, мішковина та природні кольори декору.

Жінка зазначає, що обов’язково до декору додає дерев’яні написи “Вербна неділя”, які користуються попитом серед замовників. Відправляє майстриня задекоровані вербові гілочки по всій Україні, але найчастіше її замовники із Вінниці, Луцька та Львова.

 

Гілки з верби Сніжана Матуляк заготовляє самостійно, але ще в лютому. Тоді їх стабілізує, щоб котики не осипалися. Спершу заготовляє велику кількість гілок, а згодом проводить їх відбір. Ті, котрі добре стабілізувалися залишає, інші – відкидає.

“Верба, кажуть, де не посади, там вродить. Це дерево надзвичайно витривале, оспіване в піснях, це символ української національної витривалості. Крім того, у нас, українців, повсюди завжди росли красиві плакучі верби, під їхніми вітами зустрічалися хлопці з дівчатами, – розповіла Сніжана Матуляк.

Майстриня переконує, що у роботі для неї важливо, щоб котики не осипались, гілочки не пустили листя. Цього року пані Сніжана задекорувала понад 150 вербових пучків.

“Верба – то символ свята, бо у нас немає пальмових гілок. Але є те, що з роками лишилося незмінним – значення свята, його важливість та сакральність для українців. У світі – це Пальмова неділя. Христос в’їжджає на ослі до Єрусалиму. Його осипають квітами, кидають під ноги пальмові гілки”, – говорить майстриня.

Кількість вербових гілочок у пучку для майстрині не мають особливого значення. Каже, парна чи непарна кількість, то лише давні забобони. Для неї у роботі важливо, щоб було пишніше та використано багато природнього матеріалу. Всі задекоравані пучки у Сніжани різні, жоден не повторюється.

Щодо моди на відтінки прикрас до гілочок, то рожнятівчанка каже, що це залежить, насамперед, від смаку та вподобань.

“Особисто я люблю мінімалізм, багато котиків і менше декору, щоб не втратити суть свята серед кольорових деталей декорування. Проте стараюсь робити кілька різних варіантів в пастельних тонах. Цього року додала маленькі метелики з фоамірану ручної роботи і вони дуже сподобались клієнтам, – зазначила у розмові майстриня.

Сніжана Матуляк вважає, що вербові гілочки можуть стати додатковим монетизованим хобі перед святами. Переконує, що великих заробітків немає, бо на Прикарпатті в нас люди робітні, майстри на всі руки і часто самі заготовляють вербові гілки та прикрашають їх. Як правило, замовлення приймає через інтернет і відправляє у великі міста. Частину від виручених коштів з продажу вербових гілок Сніжана Матуляк спрямує на потреби ЗСУ. 

Мар’яна ЛОКАТИР