За чим чоловіки ходять у салони краси.

16 серпня відзначають День чоловічої краси. День тих чоловіків, які доглядають за собою. На жаль, сьогодні не кожен чоловік готовий зізнатись, що відвідує косметолога чи салон лазерної епіляції. Все через стереотипи. Мовляв, між метросексуалом і геєм не всі бачать різницю. На жаль.

Але те, що приказка «чоловік має лише трохи відрізнятися від мавпи» стає щороку менш актуальною, вже не є секретом. Тож «Галицький кореспондент» поспілкувався з представниками сильної половини людства, які стежать за своєю зовнішністю більш прискіпливо. Не всі з них вважають себе метросексуалами, але усі вони дбають про себе. Хтось робить манікюр, хтось – лазерну епіляцію, а дехто – щипає брови.

Манікюр – необхідність

Доглянуті та охайні руки – це не розкіш, а необхідність. Так вважають чоловіки, які не соромляться розповідати, що доглядають за собою. Телеведучий та мандрівник Сергій Лиховида, родом з Івано-Франківська, каже, що час від часу ходить на манікюр, а перед поїздками на море – на педикюр.

«Майстрині манікюру у мене різні, а от подолог – один. Робити манікюр я вирішив декілька років тому, бо це необхідність для моєї роботи. Руки, коли я тримаю мікрофон, постійно у кадрі, тому мають виглядати охайно», – говорить чоловік.

Сергій Лиховида зазначає, що ніколи не стикався з нерозумінням з боку оточення, бо його колеги теж роблять доглядовий манікюр.

«Я вважаю це цілком нормальною косметичною процедурою, так само, як стрижка чи чистка зубів. Казати, що манікюр – це суто жіноча тема, – пережитки минулого. Я ходив і на чистки обличчя, і до трихолога, все добре», – пояснює свою думку телеведучий.

Андрій Красій, бізнесмен з Франківська, теж робить доглядовий манікюр.

«Для мене це така ж процедура, як помити голову, я нігті не покриваю лаком, просто зрізаю кутикулу, і все. Сам манікюр триває хвилин 40», – каже чоловік.

Дві брови – краще, ніж одна

Тренер тренажерного залу Іван Чорній вже не перший рік ходить на корекцію брів воском, аби забрати зайві волосини.

«Я бровам форму не надаю, просто хочу, аби вони виглядали охайнішими», – зазначає чоловік.

Як каже Іван, процедура не болюча і триває недовго. Осуду з боку оточення не боїться, адже вважає, що дві брови завжди краще, ніж одна.

Мокрі пахви – не проблема

Косметологиня Юлія Гуц зауважує, що серед клієнтів-чоловіків найбільш популярними процедурами є пілінг обличчя, мезотерапія волосся, ліквідація зморшок та надмірної пітливості ботоксом.

«Приходять до мене раз на декілька місяців, а домашній догляд не люблять, забувають. Їм легше прийти на якусь процедуру в салон, ніж доглядати за собою вдома, а моїми клієнтами переважно є спортсмени, які страждають від висипання», – розповідає Юлія.

Не всі, каже, користуються засобами для обличчя, які вона призначає. Аргументують це й тим, що, мовляв, «я мужик і не буду нічим мастити лице». Тому буває й таке, що клієнтки приводять своїх чоловіків у салон «за руку».

За словами косметологині, аби усунити зморшки, до неї звертаються чоловіки переважно від 27-ми років. Каже, процедура для людей молодого віку є профілактичною.

«Коли вже є сильні заломи, то ботокс не розправить їх, а тільки ті, які з’являються у процесі активної міміки. Всі процедури проводяться виключно за показаннями. Такого, що захотів і зроблю, нема, здоров’ям ризикувати не можна», – наголошує Юлія Гуц.

А ще, каже, є категорія чоловіків, переважно 45-50-річного віку, які ретельно доглядають за собою. Вони колють ботокс, а деколи, коли зморшки досить глибокі, заповнюють їх гіалуроновою кислотою. Контурну корекцію обличчя теж роблять, але дуже рідко. Здебільшого, щоб підкреслити риси обличчя.

Найбільш популярною процедурою влітку, за словами Юлії Гуц, є усунення надмірної пітливості. Мовляв, багато скарг на мокрі пахви. Ця процедура робиться двічі на рік.

«За допомогою ботулотоксину ми зменшуємо потовиділення фактично до нуля, – розповідає фахівець. – Немає потім потреби користуватись антиперспірантами. Ця процедура ніяк не впливає на здоров‘я. Піт все одно виділяється через шкіру в інших зонах, але для зменшення якихось комплексів це хороша процедура».

Також чоловіки звертаються до косметологині, аби усунути проблему облисіння. Ця послуга теж має свої особливості.

Для косметики немає статі

Франківський візажист Ілля Чижевський робить макіяж та манікюр. А ще – використовує засоби для догляду за шкірою обличчя. Хлопець працює візажистом уже більше року, але розвиватись у цій сфері почав трохи швидше.

«Я, звісно, боявся, як це сприймуть, але люди, які мене оточують, дали знати, що це норма як для них, так і для багатьох інших. Та в Україні ще залишився той відсоток людей, які думають, що косметика, нігті та навіть простий догляд за обличчям та тілом вже вирішує твою стать чи гендер», – каже Ілля.

Чижевський щодня доглядає за обличчям, використовуючи гель, сироватку, есенцію, крем з SPF, щоб захистити шкіру від сонячних променів. Іноді ходить до косметолога.

«Я вважаю, що ні в косметиці, ні в манікюрі немає статі, людина має право виглядати та носити все, що хоче, головне, щоб їй було комфортно з собою, адже прийняття та любов до себе – найголовніше», – наголошує Ілля Чижевський.

Зовнішній вигляд – найважливіше

Іноземець Мехмет Сімсек приїжджає до Івано-Франківська в салон «LazerShine», аби зробити лазерну епіляцію. Каже, вже п’ять разів робив лазерну епіляцію брів, пахв і бороди. В першу чергу, робить це, аби спростити собі життя.

«Раніше, коли я намагався побрити бороду, для мене це було важко, – зізнається  Мехмет. – Оскільки я працюю менеджером у таких компаніях, як Siemens та Bosh, то змушений голити бороду щодня, а це набридає. Також я мав голити пахви, бо коли на вулиці спекотно, то з’являються плями на одязі, через це я почуваюсь некомфортно».

Наразі, каже, стало легше. Коли поголить пахви, то вже не так сильно пітніє. Відповідно, почуває себе вільніше. Адже не варто забувати, що спершу оцінюють зовнішній вигляд, тому виглядати охайно – необхідність.

«Спочатку мої рідні не розуміли мене, та коли побачили результат процедур – підтримали. Мій товариш теж захотів зробити лазерну епіляцію, тож на наступну процедуру ми підемо разом», – зазначив Мехмет.

Одягатись не стильно – соромно

Олександр Грабовський, засновник модельної школи Starfacefamily, любить гарно одягатися, саме тому не відмовляє собі у задоволенні постійно щось купувати в інтернеті. Зрештою, він працює в такій сфері, що виглядати стильно для нього – необхідність.

«Я люблю те, чим займаюсь, і пам’ятаю, що живемо лише один раз. У нас довкола стільки крутих прикладів, та й одяг став дуже доступним, що було б соромно, як мінімум, виглядати неохайно», – зазначає Олександр Грабовський.

Каже, користується послугами стиліста. Він розбирає його гардероб, створює капсули для поїздок, а коли настає глобальний шопінг на сезон, то й консультує.

Грабовський обирає одяг відомих брендів: Massimo Dutti, Zara, H&M, Mango, Tommy Hilfiger, Ralph Llauren.

Доглядати за бородою можна вдома

Однак у нас все одно залишається велика кількість консервативних чоловіків. Зокрема, громадський активіст Михайло Джогола, який із великою бородою дає собі раду вдома, не звертаючись до спеціалістів.

Михайло почав відрощувати бороду ще у 2014-му. Далі трохи підголював її, врешті вирішив, що йому ліньки це робити, і відростив. Наразі її підстригає, має спеціальний віск, яким час від часу укладає волосся на бороді, але робить це переважно в парадно-вихідні дні.

Останній раз чоловік відвідував барбершоп рік тому. Каже, барбер йому тоді зробив рівний контур.

«Коли почався карантин, я почав читати в інтернеті і на YouTube дивитись відео, як підстригати бороду самостійно. Почало виходити і подобатись, як виглядає борода», – розповідає активіст.

Михайло зауважує, що воску йому вистачає на два роки, а миє бороду шампунем.

«Як типові хлопці, з вибором шампуню не заморочуюсь, якщо є по акції – беру, нема – то мию звичайним гелем для душу. Стан бороди не псується від цього. Але підстригати посічені кінчики треба», – з усмішкою зізнається Джогола.

Каже, що його борода багато часу не займає. Хвилин 40 на тиждень.

«Дуже часто старші люди звертають увагу на бороду, припускають, що я священник. Пригадую історію, коли померла викладачка, то була пізня осінь. Я стояв в будинку трауру, в чорному пальті, було темно надворі. Колега теж був так одягнений, і якась жінка зловила мене за руку і каже: «Святий отче, я думала, що ви вже не приїдете». Зізнаюсь, мені тоді стало максимально незручно», – розповів активіст.

Уляна ПИЛИПЕЦЬ