В Україні можуть скасувати молоко другого сорту, яке виробляється в приватних господарствах. Бо це нібито заважає товаровиробникам виходити на європейські ринки, а також надходить багато скарг на якість такого молока. Проте й досі більшість молочної продукції виробляється саме індивідуальним сектором. «Галицький кореспондент» з’ясовував, якою є якість молочної продукції на українських ринках та які вимоги ставляться до молочної продукції для виходу на ринки ЄС, а також намагався роздивитися перспективи розвитку молочної галузі. 

Скарги на якість

Про потенційну заборону молока другого сорту повідомив директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства Микола Мороз. За його словами, молочний ринок складний, значна частина виробництва припадає на домогосподарства. При відмові від молока другого сорту господарствам доведеться нарощувати поголів’я, щоб виробляти молоко вищої якості. Також чиновник наголосив, що багато скарг надходить від споживачів щодо якості такого продукту. Молоко другого сорту заборонене майже в усіх країнах, тож якщо його не заборонити, українські молочні продукти будуть не надто хорошої якості і вихід на світові ринки буде неможливий.

В Україні діє національний стандарт ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі», пояснюють в Мінагрополітики та продовольства. Положення цього стандарту поширюються на незбиране сире коров’яче молоко, що призначене для переробки на молочні продукти, під час закупівлі у молочних ферм, колективних сільськогосподарських підприємств, приватних і фермерських господарств незалежно від форм власності та видів діяльності, підприємствами з перероблення молока, підприємствами-покупцями молока та приватними підприємцями.

Залежно від вмісту, в основному, мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів та соматичних клітин, сире молоко, відповідно до ДСТУ, розділяється на ґатунки: екстра, вищий, перший, другий.

За підсумками І кварталу 2017 р., близько 27,5% сирого молока, що надійшло на переробку в Україні, становить другий ґатунок. При закупівлі такого молока переробні підприємства з метою забезпечення належного рівня якості та безпечності своєї продукції змушені збільшувати періодичність проведення аналізів якості сирого молока та піддавати значну його частину процесу подвійної пастеризації через високе бактеріальне обсіменіння. Вказані технологічні операції збільшують собівартість виробництва молочної продукції, а відтак і кінцеву ціну для споживача, наголошують в Мінагрополітики.

Експортна спроможність вітчизняної молочної галузі, зокрема в контексті Європейського регіону, також залежить від якості сирого молока, що надходить на переробку. У країнах-членах ЄС до переробки допускається лише молочна сировина з показниками, які відповідають українському ґатунку «екстра».

Задля підвищення якості сирого молока для подальшої переробки, що відповідає інтересам як споживачів, так і молочних підприємств України в частині посилення їх конкурентоспроможності, Мінагрополітики наголошує на необхідності модернізації середніх та великих підприємств, оновленні технології утримання, годівлі, систем експлуатації, спрямованих на підвищення продуктивного потенціалу тварин, удосконалення системи доїння, а також створення інфраструктури та забезпечення успішного функціонування системи обслуговування господарств населення. Наразі акцент ставиться на покращенні якості продукції. Зокрема, шляхом підвищення культури доїння та розвитку сільськогосподарської кооперації.

Нове обладнання

Ґатунок молока визначається рівнем бактеріологічного забруднення, рівнем охолодження та іншими показниками. Під час прийому молока молокопереробні підприємства проводять експрес-аналіз та визначають його сорт. Від цього залежить ціна на продукцію. Слід розуміти, що молоко на базарі у пластиковій тарі не буде вищого чи першого сорту, зазначає начальник головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Роман Гурський.

Кожне підприємство, яке переробляє молочну продукцію, має власну виробничу лабораторію. Якщо цього немає, проводяться елементарні методи дослідження.

«Виробники самі у цьому зацікавлені, щоб обґрунтувати ціну, за якою закуповується продукція. Крім того, проводяться моніторингові програми. Ми як представники державного підприємства відбираємо проби на молокопереробних підприємствах на солі важких металів, бактеріальну, радіологічну забрудненість. Ці дослідження проводяться в нашій регіональній лабораторії з сучасним обладнанням. Результати досліджень публікуються для широкого загалу», – розповідає Роман Йосипович.

В Україні вже орієнтовно десять підприємств мають право експортувати молочну продукцію за кордон. Щоб вона було конкурентоздатною, заготівельникам слід купити холодильне обладнання, додаткове обладнання для проведення експрес-тестів на соматичні клітини, чистоту, жирність, радить експерт.

Необхідні зміни

Закон України про молоко і молокопродукти недосконалий, адже не розділяє молочну продукцію на якісну, зроблену з молока, і ту, що робиться із замінників молока, зауважує перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка.

«Про такі речі слід говорити, адже розуміємо, яка собівартість виробництва молока. Вона висока і значно вища, ніж продуктів з порошків. Ми багато спілкуємося з товаровиробниками. 95% молока продукується в індивідуальному секторі, 5% – на підприємствах», – повідомляє вона.

На законодавчому рівні необхідно чітко розмежувати молоко з суцільного молока і вироби з порошку. Споживач повинен чітко розуміти, що він купує. Наразі розмежування немає, тож люди купують молоко, не знаючи, зроблене воно з молока коров’ячого чи з порошку. Це слід розділити, а кожен покупець для себе вирішить, що йому необхідно. Товаровиробники борються за цей закон, адже хочуть, щоб їхня праця була належним чином оцінена і їхня продукція продавалася за належною ціною.

Не можуть підприємства працювати на рівні собівартості, а впродовж останніх років так воно і було, каже пані Марія. Хоча за останні роки ціна на молоко зросла, виробництво його стало більш-менш рентабельним. Одночасно зростають і витрати на паливно-мастильні матеріали, оплату праці, кормову продукцію і так далі, тож у певний момент важко визначити показники прибутковості. Результати можна буде оцінити наприкінці року.

Один із найбільших виробників молока і молокопродукції на території Івано-Франківської області – товариство «Рідна земля». На підприємстві приблизно тисяча корів, здійснюється переробка продукції і налагоджена мережа збуту.

«Європейські стандарти дуже високі. Рівень якості молока повинен відповідати найвищим стандартам. Один з напрямків – сільськогосподарські кооперативи, коли індивідуальники об’єднуються і це дає їм можливість сформувати партію молока, мати необхідну технічну спроможність, виготовити продукцію, яку можна продати дорожче», – зауважує Савка.

Молоко від сільгоспвиробника дорожче, а від приватного господарства ціна орієнтовно на 40% нижча. Щоб індивідуальні господарства могли продати свою продукцію за вищою ціною, вони повинні об’єднатися – майбутнє за кооперативами, переконана заступник голови ОДА.

«У цьому напрямку в області є багато напрацювань. За таким принципом працюють фермери в Канаді. Ніхто не буде заганяти людей в кооперативи – вони самі повинні об’єднатися, свідомо прийти до того, що їм це потрібно і це їм дасть більший заробіток», – продовжує фахівець.

Культура споживання в Україні зростає щороку. Люди починають розуміти, що їм треба їсти органічну продукцію правильного походження. Наразі Івано-Франківська область не є експортером молочної продукції за кордон, товаровиробники працюють лише на внутрішній ринок. Закон про розподіл молока можна вважати ще одним кроком до виходу української продукції на ринки країн Європи, наголошує Марія Савка.

Лише підвищуючи якість, можна конкурувати з товарами, які відповідають міжнародним стандартам. Без впровадження систем регулювання якості продуктів виходу на європейські ринки не буде.

Ірина ФЕДОЛЯК