Не платиш аліменти – за кордон зась. І права керувати транспортним засобом можуть позбавити, і до соціальних робіт залучити. Такі зміни у законі щодо вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів набули чинності 6 лютого. Відтоді ситуація поліпшилася. Як же ж шукають злісних неплатників, спостерігав журналіст «Галицького кореспондента».

Вимушені дії

Запровадження реєстру неплатників є однією з новацій Міністерства юстиції. Реєстр є у вільному доступі, кожна людина може зайти на сайт Мін’юсту і ознайомитися з даними, зауважує заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Романа Бунчак.

Для поліпшення ситуації зі сплатою аліментів розміщують і дошки ганьби, вони є на офіційному сайті установи, фейсбук-сторінці, в кожному районному відділі. Тут вказані прізвища боржників та суми заборгованості.

«Усі ці заходи дієві. Крім того, ми створили об’єднані групи, до яких входять спеціально відряджені працівники з інших відділів. Такі групи діють у всіх районах області та Івано-Франківську», – розповідає Романа Романівна.

У виконавчій службі запровадили також нічні рейди до 22 години. Оскільки вдень мало кого можна застати вдома, нічні виїзди особливо ефективні. Якщо особа-боржник працює офіційно, то направляється відповідна постанова про стягнення коштів у бухгалтерію підприємства. Якщо ж він має велику заборгованість і інформації про відрахування із зарплати немає, то виконавці йдуть на його останнє відоме робоче місце.

«З 1 січня до 16 березня ми стягнули вже орієнтовно 11,5 млн. гривень аліментів. З них завдяки цим заходам (обмеженням, дошкам тощо) – 2,5 млн. гривень», – повідомляє посадовець.

Наразі на виконанні служби 9,5 тис. виконавчих проваджень про стягнення аліментів. Сума, яка має стягуватися, зазначається у виконавчому документі. Рішення суду може бути у твердій грошовій сумі, воно здебільшого ухвалюються тоді, коли на момент судового розгляду не встановлено офіційний дохід боржника. Зараз законодавством визначено мінімальний розмір, який можна стягувати на дитину, – це не менше 50% від мінімального прожиткового мінімуму для дитини певного віку.

Важко бути боржником

Боржник зобов’язаний надати у виконавчу службу підтвердження сплати заборгованості по аліментах. Лише після цього дані про особу можна забрати з реєстру, наголошує Романа Бунчак.

Якщо ж сплата не відбувається, застосовуються ті чи інші дії: арешт майна, стягнення аліментів з офіційного доходу тощо. У разі відсутності офіційного доходу, майна та заборгованості, що перевищує півроку, виконавці надсилають до прикордонної служби постанову про обмеження права виїзду за межі України, накладається обмеження на право керування транспортним засобом, користування мисливською та іншими видами зброї. Крім того, мати дитини може взяти довідку у виконавчій службі, і вже не потрібно в подальшому згоди батька на виїзд дитини за кордон.

«Ще однією новацією є суспільні роботи. Якщо людина не має роботи, кошти не сплачуються, складається протокол про адміністративне правопорушення і направляється в суд, що призначає кількість годин, які треба відпрацювати. Така постанова спрямовується в органи місцевого самоврядування, а там уже пропонують стати робітником, двірником, прибиральником кладовищ тощо. Зароблені кошти спрямовуються дитині. В Івано-Франківській області є вже один такий випадок», – каже посадовець.

Як це працює?

У четвер, 22 березня, представники виконавчої служби завітали у Галич. «Галицький кореспондент» приєднався до рейду. Об’їхали кілька домівок, проте вранці застати вдома когось важко.

Один із неплатників Роман Р. зареєстрований на вул. Данила Галицького. За парканом – великий, гарно облаштований будинок, видно, що господар не рахує гроші. Чого ж тоді аліменти не платить?.. Оскільки на території нікого немає, то виконавці питають у сусідів, хто тут живе і коли буде вдома. Люди кажуть, що будинок належить зовсім іншій людині, а прізвища Р. ніколи не чули.

Де шукати неплатника – невідомо. Через соцмережі все ж знаходять його номер. У телефонній розмові чоловік запевняє, що платить дружині по 4 тис. грн. на місяць.

Наступним кроком стає візит у сусіднє село Залуква, де проживає позивачка, колишня дружина неплатника. Треба ж з’ясувати, хто з них двох каже неправду.

Староста Залукви Михайло Залецький підказує дорогу до будинку жінки. Зауважує, що їхній син ходить до школи, а чоловіка бачив на святі першого дзвоника. Каже, що Роман уже кілька років живе у Києві, а платить він аліменти чи ні – не знає.

Складна справа

Трохи поблукавши по селу, держвиконавці все ж знаходять будинок пані Марії. Жінки вдома не застають, вона у Франківську на курсах. Другий її чоловік Іван каже, що інформація про надсилання 4-х тисяч на картку дружини – неправда. Відповідно до рішення суду, Роман мав би сплачувати по 500 грн. щомісяця. Кілька разів такі суми дійсно надходили. Але поки тривав суд, він уже мав би сплатити понад 12 тисяч.

У телефонній розмові пані Марія пояснює, що аліменти колишньому чоловікові присудили виплачувати з 2015 р. – по 500 грн. на місяць. Гроші він перераховує на її зарплатну картку. Зібрала докупи всі платежі, загальна сума за цей період вийшла 9,5 тис. гривень.

Жінка розповіла, що вони розлучилася ще в 2010 році. Спершу на аліменти не подавала, не хотіла від колишнього чоловіка нічого. Змінила думку лише через те, що він постійно створював проблеми, принижував її. Просила його відмовитися від дитини, якщо не хоче допомагати. «Мій нинішній чоловік згодний опікуватися сином, утримувати дитину. Він його і так повністю забезпечує, все, що пов’язане з грошима, вирішує саме він. Хочу лише, щоб колишній чоловік не чіпав нас», – каже Марія.

Вона додає, що 500 грн. на цей час – мізерна сума, але й її не можна добитися. Подавати на збільшення розміру аліментів жінка не планує. «Державний виконавець запевнив мене, що Романові обмежать виїзд за кордон, але я не хочу цього. Слід дати йому час, щоб він виплатив ці гроші. 8 тис. гривень – це ніщо, просто він не хоче платити», – вважає вона.

Територія судів

Роман Р. пояснює, що з колишньою дружиною мав понад шість років судових спорів, адже йому хотіли заборонити бачитися з сином. Зрештою, зійшлися на мировій угоді. Мова про аліменти не йшла. Мали усну домовленість про те, що він буде допомагати жінці матеріально утримувати дитину. Чоловік запевняє, що у 2013-2014 рр. перераховував їй щомісяця або через місяць 3-4 тис. грн., купував одяг, оплачував медичні послуги.

«Основна мотивація всього цього процесу з аліментами – бажання отримати мою земельну ділянку в Галичі. Їй хтось сказав, що якщо я не плачу гроші щомісяця, а висилаю раз у кілька місяців, то вона може написати листа до виконавчої служби, яка забере мою земельну ділянку і віддасть їй. Думка така помилкова», – зауважує пан Роман.

Він запевняє, що синові допомагав і продовжує це робити. Купує йому одяг, іграшки, нещодавно купив і телефон, навіть попри те, що живе далеко від нього. Чоловік переконує, що всю суму аліментів сплатив, а виконавчій службі обіцяє надати виписки про перерахунок коштів на картку колишньої дружини.

«Я їй не бажаю зла. Найбільше мене вбиває те, що моя дитина стає об’єктом маніпуляції. Від неї я нічого не хочу. Лише щоб залишила мене у спокої і перестала писати заяви у виконавчу службу», – наголошує він.

Чужа сім’я – темний ліс

«Ця категорія справ дуже складна, оскільки тут фігурують дві сторони. І навіть три. І страждає при цьому, власне, третя – дитина», – наголошує Ростислав Лавринович, начальник Івано-Франківської міської виконавчої служби. З власного досвіду роботи він зазначає, що ситуації бувають дуже різними. Каже, що у вищеописаному випадку обом сторонам варто пред’явити до виконавчої служби документи по сплаті чи несплаті коштів.

За словами Лавриновича, нинішні зміни в законодавстві є необхідними і дієвими. За цей час до відповідальності притягнуто багато людей, позитивний ефект дійсно значний. Хоча є й така категорія населення, що веде аморальний спосіб життя, тож заборона виїзду за кордон чи тимчасове обмеження права користування транспортним засобом на них не впливає.

Після вступу в дію закону виконавча служба має більше важелів впливу. Раніше виконавці робили подання в суд, який виносив тимчасове обмеження. Не у всіх випадках суддя ставав на бік виконавчої служби, аргументуючи тим, що немає злісного ухилення від сплати аліментів. Наразі ж виконавець має самостійне право, виносить вмотивовану постанову, яку направляє безпосередньо у прикордонну службу, а вони вже на місці обмежують право виїзду за кордон.

Ще один механізм – це обмеження права користування транспортним засобом, яке діє до моменту сплати боржником заборгованості. А днями був випадок, коли у чоловіка навіть вилучили транспортний засіб. Наразі проводиться оцінка авто, після продажу якого виручені кошти будуть спрямовані на сплату заборгованості по аліментах, а це приблизно 40 тис. гривень. Крім того, якщо боржник намагається вчинити ті чи інші дії з майном, нотаріус зобов’язаний попередити виконавчу службу.

Реєстр боржників діє, адже він обмежує їхні права у різних аспектах, переконаний начальник.

Ірина ФЕДОЛЯК