З 8 по 12 червня в Івано-Франківську вперше проходив масштабний фестиваль “Porto Franko Gogol Fest”. У результаті його візуальної частини на фасадах будівель залишилися малюнки – мурали, які відразу ж викликали бурхливе обговорення у соцмережах. Місцева влада зреагувала на ажіотаж, зібравши комісію, яка мала б визначити, як жити далі з наслідками фестивалю.

 

У робочій групі – працівники департаменту архітектури та містобудування, мистецтвознавці, громадські діячі, художники.

Як зауважив технічний директор фестивалю “Porto Franko Gogol Fest” Володимир Гайдар, у місто намагалися підтягнути сучасний контент. На його думку, це вдалося і фестиваль має всі шанси на продовження.

Мурали були в напрямку візуального мистецтва, цю локацію курувала відома художниця Дарія Кольцова. «Саме вона відповідала за цю частину фестивалю, ми довірилися професіоналу, і треба так робити завжди. При цьому поставили рамки: не виходити за межі релігійних, морально-етичних норм, не переходити у політичну площину, – розповідає Гайдар. – Створені роботи абстрактні, цікаві колористикою і грою площин. Я не художник і не можу давати їм мистецьку оцінку. З точки зору завдань, які ставив перед собою фестиваль, мурали виконали свою роботу. Про них говорять, люди думають, обговорюють мистецтво в цілому. Відгуки різні: одні критикують, іншим подобається. Але фасади будівель притягують увагу, змушують черговий раз побачити міську архітектуру».Члени комісії запитали, чи були попередньо створені ескізи робіт і чи здійснювалося їх погодження. Головний архітектор Дмитро Нижник відповів, що у департаменті архітектури ескізів не бачили і не погоджували їх.

«Якщо художник робить це у себе вдома, не треба нічого погоджувати. А в просторі міста це слід було обговорювати. Я не розумію суті цього зібрання. Для чого це зараз? Щоб замалювати стіни?» – зауважив член робочої групи, директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега.

Він наголосив, що треба було думати, контролювати художників ще до початку виконання робіт. А тепер, коли люди приїхали, зробили роботу і поїхали, це вже буде неетично щодо митців.

Директор Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський зауважив, що через кілька років фарба на цих малюнках вигорить, тож немає сенсу щось змінювати. Крім того, на його думку, люди скоро звикнуть до малюнків на стінах і не будуть так бурхливо реагувати на них.

“Боже нас борони, щоб після фестивалю у нас з’явилася будь-яка цензура, – застеріг Володимир Гайдар. – Якщо буде комісія до фестивалю, після нього, яка буде визначати, що, кому і як малювати, жодний серйозний художник не буде тут працювати. Те, що відбулося, не було ідеальним, десь нашвидкуруч, ми не встигли перевірити всіх тих художників, але Франківськ показав, що він відкритий для світу і для художників. Я впевнений, якщо зараз будемо підводити певні риски і ставити рамки, ми це все перекреслимо”.

“На цей момент замальовувати чи вживати інших категоричних заходів ніхто не буде. Але є завдання зрозуміти це все, визначити, як містові з цим жити”, – наголосив Нижник.

Громадська активістка Наталія Сербин вважає, що в місті є важливіші проблеми, ніж мурали. Це і несанкціонована реклама, пластикові вікна та двері в будівлях, які є пам’ятками архітектури, зрештою, й самі будинки, які потребують ремонту та реконструкції. А мистецтво не має бути у визначених рамках і не повинно щоразу просити дозволу на існування.

Ірина ФЕДОЛЯК