Для чого нам, громадянам України, Конституція? Чи вважаємо ми Конституцію важливою для свого повсякденного життя? Чи є наша Конституція для нас цінністю?

На ці питання ми повинні відповісти самі. І ніхто інший. Якщо хочемо зробити нашу державу сильною та успішною, ці питання потребують відповідей від кожного громадянина та консенсусних відповідей усього суспільства.

Попри всі складнощі нинішньої ситуації в Україні, ми намагаємося будувати демократичне суспільство. Так, зараз проблем більше, ніж можливостей їх вирішити. Але третю статтю Конституції України, в якій сказано, що ЛЮДИНА, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ще ніхто не відміняв. Як і п’яту статтю, де йдеться про те, що єдиним джерелом влади в Україні є НАРОД.

«Не так давно в Росії провели соціологічне дослідження, в якому цікавилися у громадян цієї країни, кого вони вважають головним джерелом влади, – каже голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. – І там приблизно дві третини респондентів відповіли, що це президент країни. Тоді ми провели аналогічне опитування в Україні. У нас же гаранта «головною» владою назвали лише чверть громадян. Решта впевнені, що це народ. Начебто показник значно демократичніший. Однак якщо порівнювати з Європою, то відсоток відповіді, коли главу держави називають «основним джерелом влади» в країні, взагалі наближається до нуля.

Тому всі ми повинні усвідомити, що не є сторонніми спостерігачами, а повноправними громадянами, чия думка не просто може бути врахована, а є основоположною. Наприклад, піклуючись про перспективу свого сина або доньки, ми ретельно ставимося до вибору для них освіти – куди вступати, в яку школу відправити, яку іноземну мову вивчати. Проте Основний Закон країни куди більш важливий для майбутнього наших дітей.

Так, раніше можна було почути думку, що хоча в Україні формальний документ під назвою «Конституція» є, насправді Конституції немає. Треба визнати, що велика доля правди у цих словах була. Але з певного моменту це вже не так. Революція гідності зробила Конституцію України справжньою. Ми повинні пам’ятати, що люди, які вийшли на Майдан, вимагали не тільки зміни облич у політиці, але і зміни системи. І це, в першу чергу, не косметичні, а комплексні зміни Основного Закону.

Зараз часто можна почути нарікання, мовляв, кожна влада приходить і змінює Конституцію «під себе». Щоб цього не сталося знову, нам необхідно стати активними учасниками проведення конституційної реформи. В цьому разі в нас є шанс змінити Конституцію «під себе».

«Тому належно проведена реформа Основного Закону країни покращить сприйняття Конституції, – упевнений Ігор Коліушко. – Однак ця ціль не може бути досягнута самими лише поправками до Конституції, навіть якщо вони будуть ідеальними за формою і за процедурою. Ціль конституційної еволюційної реформи полягає в тому, щоб дотримання Конституції було самодостатньою ціллю і той, хто порушив її, не мав місця в українській політиці, навіть якщо йдеться про таке звикле неособисте голосування депутатів. Потрібно, щоб ми розуміли та відчували, що будь-яке порушення Конституції завжди є наступом на людську гідність, свободу і справедливість.

Зараз можна виокремити чотири основних напрями конституційних змін: встановлення ефективного механізму державної влади, створення конституційних передумов для децентралізації влади, посилення незалежності та професійності судової влади, гарантування прав і свобод людини і громадянина.

Механізм державної влади повинен ефективно управляти державою в інтересах українського суспільства. Для цього необхідний баланс гілок влади в межах парламентсько-президентської республіки, який унеможливить узурпацію влади будь-ким з вищих посадових осіб.

Паралельно необхідно активно розвивати парламентаризм. Простіше кажучи, необхідно покращити парламент – зробити його ефективнішим та якіснішим. До речі, більш демократичної системи управління в світі ще не вигадали.

Також децентралізація влади є однією з ключових частин конституційної реформи, яка сьогодні необхідна Україні. Це  надання максимальної кількості повноважень та бюджетних коштів, які зараз перебувають в розпорядженні державних органів влади, органам місцевого самоврядування. Цей процес покликаний наділити повноваженнями ті органи, які працюють найближче до людей та можуть вирішувати місцеві проблеми якомога ефективніше.

Система правосуддя в Україні за своїм змістом та цінностями має мало спільного з судовими системами розвинених країн Європи та світу. Рівень довіри до неї в Україні є найнижчим у Європі та одним з найнижчих у світі. 2 червня цього роки внесені зміни до Конституції, які дають шанс повернути справедливість до судів.

Щодо конституційних прав людини в нашій країні, то зараз, на превеликий жаль, в більшості своїй вони швидше декларативні і популістські. Наприклад, безкоштовна охорона здоров’я або освіта. Ми всі розуміємо, що виконати їх неможливо. З іншого боку, і керівництво країни особливо не приховує, що порушує Конституцію, не виконуючи один з її головних розділів – права людини. Звідси й недовіра у суспільстві до Основного Закону. А це є руйнівним для України. Тому необхідне реалістичне закріплення соціально-економічних прав громадян у Конституції.

Ми як громадяни України повинні не так визначити наявні проблеми – на превеликий жаль, вони нам всім добре відомі – як, об’єднавши зусилля, спробувати їх вирішити.

Нам ніколи не можна забувати про вже згадану п’яту статтю Конституції України. Ми всі і є влада!