Рукопис є важливим джерелом до біографій української козацької старшини.

На Святій Горі Афон українські науковці розпочали проєкт з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII-XVIIІ століть.

У ньому записані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі, повідомляє директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.

Цей рукопис є унікальною пам’яткою та важливим джерелом як до біографій української козацької старшини, так і історії зв’язків українських гетьманів та козацтва з центром православного чернецтва на Святій Горі Афон в XVII-XVIIІ ст.

Рукопис може служити цінним джерелом у майбутніх дослідженнях з історії Української Церкви, козацької старшини та України доби Гетьманщини. Він дозволяє встановити імена учасників різних історичних подій, виявити їхні родинні зв’язки тощо.

У ньому збережено свідчення не тільки про знатних українських козацьких меценатів, але й повні відомості про склад їхніх родин. Останнє особливо цінне, оскільки про багатьох представників української козацької старшини та шляхти таких даних не збереглося, і завдяки віднайденому рукопису тепер є можливість відновити генеалогічне древо цих родів.

Чималим інтересом є записаний серед ктиторів та жертводавців афонського монастиря гетьман Іван Мазепа з усім своїм родом. На сьогоднішній день, напевно, це найбільш повні свідчення про рід Мазепи. Найцікавіше, що одразу після імені Івана Мазепи йде ім’я Марії, а потім його батьків Стефана і Магдалини. Найімовірніше, на другому місці записане ім’я дружини Мазепи. Цей факт ставить під сумнів поширене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, оскільки у цього афонському пом’яннику імені Ганни немає. Таким чином можна припустити, що звали дружину І. Мазепи не Ганна, а Марія. Цей факт ставить ще більше питань, аніж відповідей, а тому вони потребують подальших досліджень і пошуків.

У рукописі записані знатні козацькі роди гетьманів Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Івана Скоропадського, полковників Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Котляревського та багатьох інших.

Серед церковних діячів увагу привертають перераховані в рукописі роди архієпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, єпископа Львівського Іосифа Шумлянського, архімандритів Києво-Печерських Варлаама Ясинського та Мелетія Сухевича, ігуменів Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича та Сильвестра Головчича, ігумена Київського Пустинно-Микільського монастиря Іоасафа Кроковського та інші.

«У наших планах дослідити та перевидати цей афонський пом’янник окремою книжкою, щоб це цінне джерело з української історії нарешті було доступним для українських дослідників», – написав Сергій Шумило.

Проєкт планували розпочати під егідою Інституту історії України НАН України ще у лютому 2022.

Сергій Шумило разом з істориком Олександром Алфьоровим планували вирушити на Афон та придбали квитки на 25 лютого, але за день до того розпочалося повномасштабне вторгнення і українську наукову експедицію на Афон довелося скасувати.

Проєкт відновили за підтримки The British Academy та University of Exeter.

До теми: На Рогатинщині захисник за власні кошти придбав облачення для священника