Сьогодні у Болехівській громаді відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам Романові Хоменцю та Петрові Джорджеку.
Петро Федорович Джорджек був командиром 1 мінометного взводу 116 бригади полтавської тероборони військової частини А7312. Загинув у районі населеного пункту Костянтинопільське Покровського району Донецької області, захищаючи Батьківщину.
Хоменець Роман Болеславович був молодшим сержантом, командиром бойової машини – командиром відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4447. Загинув 25 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання з проведення розвідки місцевості в районі населеного пункту Роботине Запорізької області, в результаті збройного зіткнення із збройними формуваннями Російської Федерації.
Світлим спомином про загиблого Петра Джорджека поділилася сестра Героя.
«Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, брат був мужнім та відважним патріотом, справжньою опорою та підтримкою», – наголосила жінка.
Від імені міського голови до присутніх звернувся перший заступник міського голови Василь Юрочко, акцентуючи, що смерть Героїв – невимовна втрата для родини, сім’ї, усіх нас. Роман та Петро були випускниками цього навчального закладу, стіни якого стали місцем світлого спомину про них та Героїв, які до останнього подиху хоробро давали відсіч ворогові.
«Ворог написав ще одну сторінку в житті нашого українського народу – нову війну. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять двох загиблих випускників нашого ліцею. Нам потрібно зберегти головне – вічний спомин про їхній героїчний вчинок», – наголосив директор навчального закладу Андрій Мельник.
Далі священник відслужив панахиду, та освятив памʼятні дошки.
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
«Я ніколи серйозно не займався графікою, навіть не уявляв собі, що зможу робити якісь ілюстрації. Зі страхом я взявся читати. Вірші захопили мене, відкрився цілий світ цікавих образів, про які я й не думав ніколи. Усе так збуджувало мою уяву, що я вже не міг не думати про композиції. Ще на прощання Іван попросив зробити
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного