На чужому горі: як шахраї під час війни обкрадають родини військових

  • Війна — це час, коли тисячі родин українських захисників чекають звісток про близьких і стикаються з невизначеністю. На жаль, саме цю вразливість використовують шахраї.

    Вони видають себе за волонтерів, службовців чи навіть колишніх полонених, аби виманити гроші в людей, які перебувають у відчаї, повідомляє “Звістка”.

    «Звістка» зібрала підтверджені приклади шахрайства та практичні рекомендації, як розпізнати і зупинити аферистів, що прикриваються благодійністю.

    На Дніпропетровщині викриті шахраї під час війни, які ошукали родини військових на майже 3 млн грн

    Троє мешканців Дніпропетровщини вигадали цинічну схему: вони знаходили у соцмережах оголошення про пошук зниклих безвісти чи полонених військових і виходили на зв’язок із їхніми родинами. Через месенджери аферисти обіцяли «допомогу» у поверненні бійців або їх лікуванні, але за це вимагали гроші.

    Люди, охоплені відчаєм, переказували кошти на картки, які контролювали зловмисники. За даними слідства, постраждали щонайменше 14 родин з різних регіонів України, а сума збитків склала майже 3 мільйони гривень.

    Під час обшуків у підозрюваних вилучили телефони, документи, готівку та банківські картки. Усім трьом вже обрали запобіжний захід.

    Крім того, перевіряється їхня участь ще у 12 епізодах шахрайства, де збитки можуть сягати 5 мільйонів гривень. Розслідування триває.

    Фейкові акаунти “колишніх полонених” у соцмережах

    Як повідомляє омбудсмен Дмитро Лубінець, шахраї створюють підроблені профілі в соцмережах, видаючи себе за колишніх полонених або тих, хто має доступ до інформації. Вони пропонують «послуги» з включення до списків обміну чи передачі ліків, але за гроші.

    Також шахраї під час війни вимагають гроші на підтримку вигаданих «пошукових груп».

    Схема працює і в месенджерах: у Telegram шахраї запускають тематичні канали, де збирають родичів полонених. Там вони виманюють не лише гроші, а й особисті дані — наприклад, копії документів чи номери карток, які потім можуть використати у нових аферах.

    Якщо є підозра на шахрайство, не переказуйте кошти і не передавайте особисту інформацію. Звертайтеся до поліції або СБУ. Надійні відомості можна отримати лише через офіційні структури, які займаються питаннями військовополонених та зниклих безвісти.

    Івано-Франківщина: односелиця обманювала родини зниклих військових

    Зловмисниця створила фейковий акаунт в Instagram і видавала себе за людину, яка має доступ до інформації про зниклих бійців. Вона знаходила рідних у соцмережах, втиралася в довіру й пропонувала за гроші повідомити, де перебувають їхні близькі. 

    Методи були цинічні: надсилала фото з інтернету, які начебто підтверджували полон чи поранення, і навіть імітувала переписку від імені військових. Гроші вимагала частинами — щоб жертви платили знову й знову.

    Найбільше постраждала сестра зниклого військового, яка втратила 28 тисяч гривень. Шахрайка переконувала її у правдивості своїх слів, показувала чужі фото і навіть організувала фейкове листування від імені брата. Коли жінка зрозуміла, що її обманюють, звернулася до поліції.

    Крім неї, жертвами стали ще кілька родин: дружини та мачуха військових. Суми втрат коливалися від однієї до кількох тисяч гривень.

    Суд визнав шахрайку винною за двома статтями Кримінального кодексу. Вона отримала покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але з іспитовим строком. Жінка визнала провину, частково відшкодувала збитки й попросила вибачення.

    Потерпіла Надія розповіла, що для неї ці події стали глибокою моральною травмою: шахрайка гралася її надією й принижувала пам’ять захисників. Суд частково задовольнив її вимоги про компенсацію моральної шкоди — жінка отримала 46 тисяч гривень, які вирішила переказати на ЗСУ.

    На Закарпатті батькам полоненого військового повернули 3 мільйони, які забрали шахраї

    У Закарпатській області поліція допомогла подружжю пенсіонерів повернути майже 3 мільйони гривень, які в них виманили шахраї під час війни. Йдеться про батьків українського військового, що майже три роки перебуває в російському полоні.

    Сім’я зберігала заощадження, чекаючи на повернення сина. Влітку 71-річна жінка замовила ліки через інтернет, після чого їй почали надходити дивні повідомлення про «нові посилки», яких вона не замовляла. Згодом з’явилися дзвінки від невідомих, які залякували пенсіонерку: казали, що проти неї нібито відкрито кримінальне провадження, і навіть звинувачували у співпраці з ворогом.

    Шахраї тиснули психологічно, вимагали «задекларувати всі гроші» й лякали податковими проблемами. Наприкінці серпня вони вивели жінку на відеозв’язок і змусили передати «кур’єру» майже 2 мільйони гривень і 25 тисяч доларів. Наступного дня вимагали ще. Тоді жінка зрозуміла, що це шахрайство, й одразу звернулася до поліції.

    Правоохоронці зупинили спроби вивести кошти на закордонні рахунки й повернули родині всі гроші.

    На Київщині шахраї виманили у родин військових понад 4 мільйони гривень

    Поліція Київської області викрила чоловіка та жінку, які наживалися на горі родин зниклих військових. Вони виманили понад 4 мільйони гривень, обіцяючи надати «інформацію» про зниклих бійців чи допомогу з включенням їх до списків на обмін.

  • За даними слідства, зловмисники мали детальний план. Чоловік створив закритий Telegram-канал, де розповідав про нібито свої «можливості» у пошуку інформації. Він запевняв, що може з’ясувати долю зниклих військових або вплинути на включення до списків на обмін полонених.

    Родичі, охоплені тривогою й відчаєм, перераховували гроші на банківські картки шахраїв. Кошти підозрювані використовували на власний розсуд.

    Нині обом оголошено підозру. За такий злочин їм загрожує до 8 років ув’язнення.

    27 родин військових постраждали від афериста в Telegram

    Близько 27 родин зниклих безвісти українських військових стали жертвами шахрайської схеми в Telegram. Люди втратили сотні тисяч гривень, сподіваючись отримати бодай якусь інформацію про своїх близьких.

    Як з’ясували журналісти Bihus.Info, канал створив чоловік на ім’я Олександр «Прат». У соцмережах він представлявся волонтером, який часто їздить на фронт. В особистих повідомленнях «Прат» запевняв рідних військових, що має контакти з людьми, які нібито знають про місцеперебування полонених і можуть впливати на обміни.

    Шахраї під час війни. Затриманий за підозрою у шахрайстві Олександр Прат / Фото: Служба безпеки
    Затриманий за підозрою у шахрайстві Олександр Прат / Фото: Служба безпеки

    За «точні дані» він просив 500 доларів, за фото чи відео — від 1000 до 1500 доларів, а за «включення до списків обміну» — до 7 тисяч доларів.

    Однією з жертв стала Оксана, брат якої зник наприкінці 2022 року. У квітні 2023-го вона звернулася до «Прата». Уже в перший день він пообіцяв інформацію, але вимагав гроші. Жінка заплатила, а шахрай почав тягнути час — обіцяв подробиці «пізніше», посилався на кодові слова чи прикмети, які можна було знайти на сторінках у соцмережах. За два роки Оксана втратила близько 1500 доларів.

    За цей час шахрай та його дружина «заробили» близько 4 мільйонів гривень. У телефонних розмовах він хвалився, що на ці гроші планують купити квартиру для доньки. Частину переказів постраждалі робили саме на картку його дружини.

    Нині чоловікові та його дружині оголошено підозру у шахрайстві. Якщо їхню вину доведуть у суді, обом загрожує до 8 років позбавлення волі.

    Як діють шахраї під час війни

    • шахраї під час війниілюстративне зображення
      ілюстративне зображення

      Використовують емоційний тиск — горе, страх чи надію.

    • Прикидаються офіційними представниками: «волонтерами», «посередниками обміну», «співробітниками соціальних служб».
    • Використовують Telegram, Facebook, телефонні дзвінки.
    • Вимагають гроші на приватні картки нібито для «логістики», «лікування» чи «офіційних платежів».

    Як захиститися від шахрайства під час війни

    1. Перевіряти інформацію через офіційні канали: Координаційний штаб з питань полонених, Міноборони, омбудсмена.
    2. Не довіряти новим акаунтам без історії чи підтверджених даних.
    3. Не надсилати гроші за обіцянки «інформації» чи «включення до списків».
    4. Не передавати банківські дані чи копії документів.
    5. Фіксувати листування і звертатися до правоохоронців та кіберполіції.

    Куди звертатися по допомогу

    Якщо ваш близький зник безвісти чи потрапив у полон, не довіряйте незнайомцям у соцмережах чи месенджерах. Надійна інформація доступна лише через офіційні структури:

    • Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
      Гаряча лінія: 0 800 300 529
      Офіційний сайт: koordshtab.gov.ua

    • Національне інформаційне бюро (НІБ)
      Телефон: 16-48 (цілодобово)
      Сайт: nib.gov.ua

    • Уповноважений Верховної Ради з прав людини
      Гаряча лінія: 0 800 50 17 20
      Сайт: ombudsman.gov.ua

    • Служба безпеки України
      Цілодобова лінія: 0 800 501 482
      Сайт: ssu.gov.ua

    Якщо хтось просить гроші за «інформацію» чи «включення до списків на обмін», це шахрайство.

    Не застраховані від шахрайства і волонтери. Наприклад, четверо мешканців Ужгорода продавали волонтерам неіснуючі комплектуючі до дронів.

    На Тернопільшині 48-річний чоловік перерахував гроші псевдоволонтеру, який обіцяв придбати автомобіль для військових

    Шахрайство проти родин військових чи волонтерів стало масовим явищем під час війни. В Україні вже зафіксовано десятки випадків на мільйони гривень. Головна зброя аферистів — не технології, а людські довіра й біль. Тому найважливіше — перевіряти інформацію, довіряти лише офіційним каналам і попереджати інших про ризики.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!