Втретє, за ці останні перед Різдвом дні, сумна звістка сколихнула Рогатинську громаду.
Несподіване горе прийшло у сім’ю Дорошенко із села Заланів. До рідної хати «на щиті» повертається їхній син Василь. Про це пише Галицький кореспондент з посиланням на сторінку Рогатинської МТГ.
Про таких кажуть – «хлопець, як мур». З фотографій на нас дивиться молодий кремезний чоловік. У 34 роки – за плечима кілька літ військової служби. Василь завжди прагнув прислужитися людям, тому так мало часу присвятив пошукам власного, зокрема сімейного щастя. Щоправда він знаходив втіху в тому, що робив тут і зараз, відчував – він там, де має бути, де найбільше потрібен.
Зі слів родичів стало відомо, що Василь Дорошенко народився 28 травня 1990 року в с. Заланів. Навчався у місцевій школі. Згодом вивчився на механіка в Рогатинському державному аграрному коледжі.
Уперше присягнув на вірність Україні у 2008 році, під час строкової служби в армії. У 2014-му, коли заздрісний північний сусід вкотре зазіхнув на нашу свободу, Василь Дорошенко був готовий боронити рідну землю.
Він – учасник АТО в складі Першого добровольчого батальйону ім. Кульчицького Національної гвардії України. Пізніше працював на підприємствах краю та за кордоном. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, був мобілізований Рогатинським РТЦК СП в роту охорони. З травня цього ж року сержант Василь Дорошенко служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс», був начальником взводу матеріально-технічного забезпечення 1 стрілецького батальйону, виконував бойові завдання на Донеччині. За мужність і відвагу нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та іншими почесними нагородами.
Війна ламає і таких дужих і мужніх чоловіків, як Василь. Від побаченого і пережитого серце воїна не витримало. 22 грудня 2024 року неподалік Слов’янська Краматорського району Донецької області захисник України раптово помер.
“Звістка про смерть сина, брата, дядька вибила грунт з-під ніг його родини. Радість Різдва затьмарила втрата дорогої людини. Ще за день до трагедії Василь розмовляв з мамою, все випитував, як зустрічатимуть Різдво. Мріяв у скорому часі телефоном приєднатися до родинного святкування. Та йому судилася Свята вечеря вже за столом у Господа. Він так і не зміг виконати, дану мамі, обіцянку – після війни одружитися. Без надійної синівської опори залишилась мама, сестра, племінниця, яку захисник дуже любив і дбав про неї, наче справжній батько”, – йдеться в дописі.
24 грудня, напередодні Різдва, орієнтовно о 12:00 годині траурний кортеж з тілом Героя прибуде в Рогатин.
“Просимо громаду достойно зустріти воїна, який віддав своє життя за кожного з нас і молитовно розділити біль згорьованої родини, поспівчувати, утішити, віддати належну шану полеглому”, – підкреслюють на сторінці громади.
«Я не знаю, чи малярство для мене є професією чи натхненням, але переконаний, що це суть мого життя. Якби в мене забрали фарби, пензлі, полотна і можливість писати, то це було б рівнозначно смерті», – сказав в одному із інтерв’ю Володимир Сандюк. А оскільки життя дається людині одне, то його варто жити так, як відчуваєш,
Коли чоловік йде захищати країну, його дружина автоматично потрапляє під пильну увагу суспільства. Вона “повинна” бути сильною, стійкою, підтримувати свого коханого та ще, разом з цим, залишатися завжди зразковою мамою, господинею, волонтеркою. Хто придумав образ “правильної” дружини військовослужбовця та чи існує він насправді? І чи повинна я відповідати чиїмось очікуванням та картинкам з інтернету? Я
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного