У селі Залуква Галицької громади, що на Івано-Франківщині, впродовж чотирьох років проводять дослідження розкопок двошарового поселення часів Трипільської культури та одного шару поселення бронзової доби — культури Ноа.

Влітку 2024 року під час чергового етапу робіт археологи віднайшли зокрема фрагменти давнього посуду, пише Суспільне. 

Зі слів археолога, кандидата історичних наук Тараса Ткачука, вчені натрапили на залишки глиняної хати та комплекс ям. В одній з них знайшли фрагменти орієнтовно трьох сотень одиниць посуду, який використовували за часів раннього Трипілля і середнього (етапи Трипілля А і початок Трипілля В II).

“Там є мальований і кухонний посуд. Мальованого значно більше. І що цікаво, є посуд не Трипільської культури, а культур, які їй синхронні. Є посуд Маліцької культури, яка була на території Малої Польщі й сучасної Волині. Панівним у розписі посуду є чорний колір. Використовували також білий та червоний. Зображення, на жаль, фрагментоване і важко його розгледіти, але часто це — різноманітні смуги, овали та орнаменти”, — каже Тарас Ткачук.

Поселення розташоване на лівому березі річки Луква, що є правою притокою Дністра. Історичний артефакт знайшли на місці старого саду — праворуч від дороги Залуква — Крилос, говорить Тарас Ткачук. Реальних розмірів поселення вчені наразі не встановили. Зі слів Тараса Ткачука, місце розкопок є унікальним, бо раніше археологи не припускали, що на цих землях існував період раннього Трипілля.

“Період раннього Трипілля ділять на етапи. Етап А — це приблизно 4500 років до нашої ери. Етап В — поки що точних дат немає, але це орієнтовно 4000 років до нашої ери”, — розповів Тарас Ткачук.

Роботи над історичною знахідкою в Галицькій громаді наразі призупинили.

“Геофізики зі Львова там ще знайшли кілька хат. І якщо все буде добре, то навесні продовжимо ці роботи”, — каже Тарас Ткачук.

Археолог додає: вперше поселення раннього етапу Трипільської культури на Прикарпатті встановили понад п’ять років тому в селі Козина Івано-Франківського району.

Читайте також: Про що мовчить станіславівська залізниця