17 серпня 2024 року помер військовий Любомир Гладчук (Джелема).
Військовий родом із села Грамотне. Був солдатом, стрільцем штурмового спеціалізованого відділення спеціалізованого батальйону “Шквал”. Помер внаслідок поранень, отриманих під час артилерійського обстрілу на Бахмутському напрямку.
“У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя та висловлюємо співчуття, спільно розділяючи біль втрати з рідними та близькими Захисника України, який до останнього подиху віддано боронив рідну землю. Слава Герою України!”, – зазначають у дописі.
Про час і місце зустрічі воїна повідомлять додатково.
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного