До місця останнього спочинку – Алеї Слави міського кладовища – провели полеглого оборонця України, солдата Сергія Федьківа.
Народився Сергій 20 червня 1989 року. Зростав здоровим, допитливим, дбайливим хлопчиком. Дорослішав; закінчив школу, ВУЗ. Не цурався ніякої роботи. Працював в Україні і за кордоном.
Але підступний ворог поламав світлі плани і надії. У 2016-2019 роках Боєць захищав Батьківщину в рядах ДУК “Правий сектор”. Опісля повернувся до мирної праці. Але – ненадовго.
З початком повномасштабного вторгення військ РФ, 26 лютого 2022 року Сергій Федьків влився до лав 79 окремого батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ ім. полковника Дмитра Вітовського.
Служив водієм зенітно-кулеметного відділення зенітно-ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини. Неодноразово був нагороджений медалями і відзнаками. Зазнав поранення.
Відданий військовій присязі на вірність Українському народу Воїн загинув при виконанні бойового завдання, рятуючи життя побратимів, 11 травня 2025 року в Запорізькій області.
“Світлий образ Сергія Федьківа – назавжди в історії самовідданої боротьби за волю і незалежність рідної землі. Низько схиляємо голови перед жертовним подвигом полеглого Захисника і висловлюємо глибокі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам”, – йдеться в дописі.
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для
“Я не хочу так йти. А потім жити, постійно озираючись. Я хочу звільнитися нормально, щоб мені подякували, а не шукали”. Такі слова мені сказав Вова, коли ми якось говорили з ним про ситуацію із самовільним залишенням частини (сзч) військовослужбовцями. Я пишаюся, що він зробив такий вибір. Та водночас присутній страх того, що він може не
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного