Василь Юрчишин народився 14 січня 1974 року в селі Пійло. Закінчив місцеву школу, калуський хіміко-технологічний технікум. Строкову військову службу проходив в Одесі.

 

Усі, хто знав померлого Героя, підкреслюють, що він був надзвичайно дбайливим господарем, його руки вміли перетворювати звичайне у прекрасне. Був надміцною, важливою опорою для своєї родини: турботливим чоловіком, люблячим батьком, уважним і ніжним дідусем.

 

У травні 2024 року Василь Юрчишин став до лав Збройних Сил України. Служив водієм господарчого відділення взводу матеріального забезпечення мотопіхотного батальйону однієї з військових частин.

 

За словами побратимів, у господарчому відділенні Василь Юрчишин служив із такою ж самовідданістю, як і ті, хто на передовій. Бо війна – це не лише зброя, але ще і руки, які щодня тримають усе вкупі: транспорт, пальне, предмети побуту. Василь був такими руками. Навіть там, на передовій побуту, залишався спокійним, надійним, добросовісним.

 

Життєвий шлях Василя Юрчишина закінчився 5 червня 2025 року на Дніпропетровщині. Воїна поховали на кладовищі рідного села Довге-Калуське.